31 серпня 2026 року, у день пам'яті святих мучеників Флора і Лавра, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив Божественну літургію у київському Вознесенському Флорівському жіночому монастирі. Про цю подію поінформував Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Центральними подіями богослужіння стали урочистості з нагоди прославлення у лику святих блаженної Ольги Києво-Флорівської (Кочановської), яка була юродивою Христа заради.
Його Блаженству співслужили архієреї та духовенство: митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент (голова Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ), митрополит Васильківський Іоасаф, архієпископ Добропільський Спиридон, архієпископ Бородянський Марк, а також священнослужителі обителі та гості у священному сані. Разом із паствою молилися сестри монастиря на чолі з ігуменею Євлампією (Єлісейкіною).
Відповідно до встановленого порядку, перед самим чином прославлення було відслужено останню заупокійну літію за блаженною Ольгою.
Згодом митрополит Климент оголосив постанову Священного Синоду про місцеве прославлення нової святої. Синод УПЦ ухвалив рішення про офіційне молитовне вшанування блаженної Ольги, затвердив її іконописне зображення, а також тексти спеціальної служби та акафіста. День пам'яті блаженної Ольги відзначатиметься 16 / 29 жовтня, що відповідає даті її упокоєння.
Після цього митрополит Павел ознайомив присутніх із життєписом подвижниці, після чого духовенство та хор виконали тропар, кондак і величання новопрославленій святій, а віряни змогли вклонитися її іконі.
Життєвий шлях блаженної Ольги Києво-Флорівської
Блаженна Ольга Києво-Флорівська (у миру Кочановська, 1887–1971 рр.) була видатною подвижницею ХХ століття. Походячи зі шляхетного дворянського роду та здобувшиґрунтовну освіту, вона радикально змінила своє життя після чудесного видіння Пресвятої Богородиці. У 1905 році, у віці 18 років, маючи благословення Глинських старців, вона вступила до київського Флорівського монастиря. У цій обителі вона безперервно перебувала в молитовному подвизі, смиренні та праці понад шість десятиліть.
За маскою юродства та дивакуватої поведінки стариця ретельно приховувала багатство духовних дарів — прозорливість, зцілення недуг та чудотворення. В епоху жорстоких радянських переслідувань Церкви та закриття святинь матінка Ольга лишалася справжнім живим осередком духовності. До неї постійно йшли люди за порадою, розрадою у скорботах та молитовною поміччю.
Свята заздалегідь знала час своєї кончини і мирно відійшла до Господа 29 жовтня 1971 року, знайшовши спокій на Звіринецькому кладовищі столиці. Перед смертю вона залишила заповіт приходити до неї на могилу, пообіцявши не залишати своєю молитовною опікою кожного, хто пам'ятатиме її.
Молитви за Україну та завершення візиту
Після прочитання євангельських уривків Предстоятель звернувся до пастви зі словом настанов та проповіді.
Під час літургії лунали особливі прохання про настання миру в Україні, захист від ворогів, а також про те, щоб Господь допоміг тим, хто втратив свої домівки чи опинився у відчаї, і благословив усіх людей доброї волі, які підтримують нужденних. Блаженніший владика підніс молитви про дарування милості українському народові, умудрення представників влади, зміцнення мужності українських воїнів, звільнення полонених, зцілення хворих та прихисток для біженців.
На завершення богослужіння, після відпусту, Митрополит Онуфрій привітав усю паству зі знаменним святом та преподав архіпастирське благословення.