Владика-номінат Терентій Цапчук (ЧСВВ) визначив підтримку священнослужителів Бучацької єпархії та формування справжніх братерських стосунків із ними пріоритетними напрямками своєї майбутньої діяльності. Окрім цього, він акцентував на важливості вдосконалення катехизації та наданні всебічної допомоги громадянам, які постраждали від наслідків війни.
Про це майбутній єпископ-помічник Бучацької єпархії повідомив у бесіді з Департаментом інформації УГКЦ напередодні своєї архиєрейської хіротонії, призначеної на 1 жовтня в місті Чортків.
«Першочерговим для мене є завдання стати справжнім братом для приблизно 250 священників нашої єпархії. Маючи чернечий досвід, я звик до життя в спільноті, і хоча ми не мешкатимемо в одному монастирі, вірю, що це духовенство стане моєю новою родиною», — поділився владика-номінат.
Він підкреслив своє прагнення глибоко розуміти проблеми отців, розділяти з ними як перемоги, так і життєві негаразди, а також постійно бути поряд. Окрему увагу новоспечений єпископ звернув на колосальне навантаження на єпархіальних священників, яким доводиться успішно поєднувати душпастирську опіку, турботу про власну родину та господарські справи парафій.
«Моє головне бачення полягає в тому, щоб перебувати поруч із ними, надавати плече підтримки та залишатися вірним братом», — додав він.
Розвиток катехитичного напрямку є ще однією важливою місією для нього. З огляду на те, що в період із 2011 по 2020 рік владика-номінат керував Катехитичною комісією Луцького екзархату, він планує детально вивчити стан цієї сфери в Бучацькій єпархії та поділитися власними напрацюваннями.
Водночас остаточний розподіл обов'язків нового єпископа-помічника відбудеться після узгодження з правлячим архиєреєм — владикою Дмитром Григораком, єпархом Бучацьким. Майбутній владика зауважив, що в ролі протосинкела він усіляко сприятиме єпархіальному єпископу в управлінні церковними структурами.
Міркуючи про особливості архіпастирського служіння в умовах воєнного часу, отець Терентій Цапчук наголосив на життєвій необхідності бути поряд із родинами захисників, а також тими, чиї близькі загинули або зникли безвісти, поділяючи їхній душевний біль та тривоги.
«Бути єпископом сьогодні для мене означає всіма доступними способами підтримувати знедолений народ, а найголовніше — невтомно підносити за нього молитви до Бога», — зазначив владика-номінат.
Великий вплив на його світогляд справило служіння в Погоні, де від самого початку повномасштабної агресії біля чудотворного образу Богородиці триває безперервна молитва за мир в Україні. За його переконанням, Церква має бути відкритим простором прийняття для кожного, хто зазнав страждань, втрат чи страху, пропонуючи щире співчуття, спільну молитву та готовність вислухати.
До початку нового етапу свого служіння владика-номінат ставиться з непохитною вірою в одкровення Боже. «Я усвідомлюю всю міру відповідальності, яка лягає на мої плечі, але йду на це служіння без жодного страху. Навпаки, прагну прийняти його з радісним серцем і повною готовністю слідувати туди, куди скеровує мене Господь», — резюмував він.