У вівторок, 15 вересня, Івано-Франківський національний медичний університет відзначив своє 80-річчя. З нагоди ювілею виш відвідав Глава Української Греко-Католицької Церкви. Головними темами під час зустрічі стали майбутнє вітчизняної медицини, місія лікаря, психологічна та духовна підтримка суспільства в умовах бойових дій, а також партнерство між державою, релігійними організаціями та медичною галуззю.
Про це інформує Департамент інформації УГКЦ.
Програма візиту Предстоятеля включала спілкування зі студентами, огляд інфраструктури закладу, засідання Вченої ради та освячення нової мозаїчної ікони «Премудрість Божа». Святиню розмістили на стіні корпусу Наукової бібліотеки ІФНМУ, що неподалік Архикатедрального собору.
Учасники обговорили новітні навчальні програми, підготовку фахівців з екстреної медицини й парамедиків, освітній курс для військових і медичних капеланів «Клінічне душпастирство», а також діяльність Центру ментального здоров'я. Крім того, йшлося про розвиток громадського здоров'я, волонтерські проєкти студентів, міжнародну кооперацію та ініціативу ректора щодо зведення нового хірургічного корпусу в місті.
Ректор Роман Яцишин розповів про пілотний проєкт «Медичного театру», який сприяє розвитку комунікативних здібностей студентів, вчить долати конфлікти та краще розуміти пацієнтів.
Серед новацій освітнього процесу ректор виділив унікальну для України спеціальність «Терапія мови і мовлення». Також він акцентував на підготовці майбутніх бойових медиків та розвитку судової одонтології.
Керівник вишу нагадав про досягнення викладачів університету. Зокрема, троє представників ІФНМУ увійшли до числа переможців національного відбору на здобуття «Ордена святого Пантелеймона».
Ключовою подією стала промова Блаженнішого Святослава, присвячена місії лікарів під час повномасштабного вторгнення.
«Сьогодні в умовах війни народжується нова Україна. Народжується нове обличчя медика. И саме ви є тими, хто кує ту крицю, з якої потім народиться нова медична наука і мистецтво лікувати та рятувати людське здоров’я і життя», — зауважив Глава УГКЦ.
Предстоятель схвально оцінив розвиток сфери громадського здоров'я в університеті, нагадавши про спільні зусилля Церкви й лікарів під час епідемії COVID-19 заради захисту суспільства.
Особливу увагу очільник УГКЦ приділив інституту медичного капеланства. За його словами, Церква розвиває цей напрям уже близько 15 років, спираючись на австрійський досвід, проте сучасний капелан мусить володіти не лише пастирськими навичками, а й базовими медичними знаннями.
«У нашій Церкві ми вже близько 15-ти років маємо свою програму для медичних капеланів, яка була заснована на австрійських моделях підготовки. Але це була тільки церковна сторона. І ми шукали серед нашого медичного партнерства різних добрих людей, з якими ми разом могли б це зробити. Бо медичний капелан має бути не тільки добре приготованим душпастирем для служіння у сфері охорони здоров’я, але, як ми щойно сказали, він має мати базові медичні знання. Він має розуміти світ, ментальний світ, професійний світ, у який він покликаний увійти і бути душпастирем», — підкреслив Глава УГКЦ.
Блаженніший Святослав наголосив, що загоєння травм мільйонів українців стане спільним викликом на довгі роки.
«Священник мусить розуміти травмовану людину. Мусить розуміти, що він не може займати місце ані психолога, ані психотерапевта, але має скерувати до належного спеціаліста ту людину, яка потребує допомоги. І от ми, як Церква, це можемо підтвердити, бо постійно намагаємося вчити наших священників супроводжувати травмоване суспільство, травмовану парафію, травмовану людину. Бо це вже не є тільки локальна справа, це справа всієї нашої держави. І тому я думаю, що навчальний заклад, який займається не лише освітою, а теж медичною наукою, він буде тим середовищем, яке буде породжувати нові галузі медицини. Але справа зцілення травми війни буде спільною справою Церкви, держави та нашого медичного товариства ще на багато років вперед».
Патріарх додав, що унікальний український досвід стійкості у війні згодом стане цінним уроком для всього світу.
Також він підтримав наміри вишу розширювати клінічну базу, наголосивши на нерозривному зв'язку теорії та практики.
Розмірковуючи про феномен здоров'я, Предстоятель закликав сприймати людину комплексно — в єдності тіла, душі і духу.
«Здоров’я — це цілісний стан людської особи. Воно в собі заключає цілісність інтеграції душі, духу і тіла людини. Я сьогодні ще раз повторив до студентів, що людське тіло — це не є щось, це є хтось. І коли лікар торкається людського тіла, він торкається особливо людини. Це завжди така таємниця. Тому хочу вас запевнити, що ваша Церква є з вами. Ми дякуємо Богу за тих лікарів, яких сьогодні маємо в Україні», — підкреслив Блаженніший Святослав.
Глава Церкви висловив вдячність українським професорам, викладачам, медикам і студентам за їхню стійкість, волонтерство та служіння людям під час війни, наголосивши, що саме солідарність є основою нашої незламності.
Голова Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук у своєму виступі зазначила, що охорона здоров'я та реабілітація залишаються ключовими пріоритетами для регіону. Якщо на початку повномасштабного вторгнення мережа реабілітаційних відділень була майже відсутня, то сьогодні на Прикарпатті успішно функціонують 26 таких центрів, а влада працює над тим, щоб охопити ними кожен район.
Важливою віхою дня стало освячення мозаїчної ікони «Премудрість Божа», створеної отцем Євгеном Андрухівим — відомим священником-мозаїстом та керівником сакральної комісії Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ. Чин здійснив Блаженніший Святослав у співслужінні з митрополитом Володимиром Війтишиним та духовенством.
Патріарх зауважив, що цей образ, присвячений Пречистій Діві Марії як Софії — Божій Премудрості, має глибоке коріння, що сягає ще часів Київської Русі та традицій Софії Київської, слугуючи духовним джерелом стійкості українців.
Звертаючись до молоді, Предстоятель наголосив на важливості гуманності у професії: «Медик — це той, хто має допомагати людині. Це розкаже кожен священик. Але щоб допомагати іншій людині, треба перш за все самому бути людиною. Тоді все стає на свої місця».
На завершення Блаженніший Святослав застереріг від загрози «розлюднення» через технології, штучний інтелект і війну, підкресливши, що лікар не повинен обмежуватися сухими протоколами, а завжди має бачити особистість. Також він відзначив вагому роль академічного капеланства у підтриманні атмосфери взаємоповаги та доброчесності у виші.