Під час міжнародного заходу — 19-го Екуменічного Соціального Тижня, який проходив в Українському католицькому університеті, відбулася зустріч-дискусія з відомим публіцистом, журналістом і політичним оглядачем Віталієм Портниковим. Подію модерував керівник Інституту релігії та суспільства Роман Назаренко.
Як зазначається на офіційній сторінці УКУ у мережі Фейсбук, програма 19-го Екуменічного Соціального Тижня була присвячена проблемам взаєморозуміння між різними суспільними групами, перспективам мирного співіснування представників різних національностей і віросповідань, а також міжконфесійним відносинам.
Ключові думки та тези з виступу Віталія Портникова:
— Взаєморозуміння базується на фундаменті загальних цінностей і взаємної толерантності. Нас об'єднує головний спільний інтерес — існування самої України. Будь-які дискусії втрачають сенс там, де припиняється Україна.
— Сам факт появи незалежної України та наявність у нашого народу власної держави — це справжнє Боже диво. Воно стало можливим завдяки розпаду імперії, до якого українці теж доклали зусиль. Наш обов'язок перед прийдешніми поколіннями — вберегти цю країну та надати їй можливість стати міцнішою, досконалішою й успішнішою.
— Суспільство має різний військовий досвід, і це абсолютно природно. Збройне протистояння триває, ситуація може кардинально змінюватися щодня, проте ця війна є спільною для кожного.
— Прийдешнє українське суспільство матиме величезну за чисельністю діаспору, яка потенційно може перевищувати населення всередині самої держави. Через це вкрай важливо сприяти збереженню їхньої національної ідентичності.
— В умовах протистояння з головною ядерною державою-агресором ніхто не здатний надати нам стовідсоткових гарантій безпеки. Лише ми самі здатні їх гарантувати.
— Життєво необхідним є налагодження діалогу між релігійними громадами та розуміння їхнього майбутнього співіснування. Справжній конструктивний діалог стане можливим лише тоді, коли представники УПЦ Московського патріархату остаточно усвідомлять: росії тут більше не буде. Чимало людей досі не можуть прийняти нову реальність і не хочуть визнавати антиукраїнську сутність цієї структури.
— Головний виклик і завдання на найближчу перспективу — вистояти й вижити. Якщо вдасться вижити — займатимемося майбутнім. Якщо ж ні — про це доведеться думати зовсім іншим людям.