13 листопада науковці з Луцька, Ужгорода, Чернівців, Острога, Варшави й Білостока, зібравшись у Музейному просторі «Окольний замок» (офлайн та онлайн), обговорили релігійне життя на порубіжжі в XIX–XX ст., стан костельної архітектури та сучасне життя польської громади в Україні. Про це повідомляє Волинський монітор.
Отець Павло Хом’як, директор Інституту розвитку церковних досліджень, настоятель римо-католицької кафедральної парафії Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку, порушив питання порубіжжя як дослідницької категорії, яка означає простір тривалого співіснування різних спільнот.
«Релігійна приналежність на порубіжжі нерідко ставала головним маркером ідентичності, тому релігійний чинник є ключем до розуміння історії краю», – зазначив отець Павло Хом’як.
Він нагадав присутнім, що цього року минає 35 років від інституційного відродження Римо-Католицької Церкви в Україні та 30 років відновлення Луцької дієцезії.
«У дослідженні, яке ми підготували разом із Юлією Васейко, ми розглядаємо цей шлях не як хроніку адміністративних рішень, а як унікальне історичне явище. Спільноти, які десятиліттями перебували під тиском тоталітарної держави, були витіснені в підпілля і приречені на зникнення, за короткий історичний час стали розгалуженими самодостатніми інституціями і невід’ємною частиною громадянського суспільства», – сказав настоятель парафії Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку.

Конференцію організували Інститут розвитку церковних досліджень, Управління Луцької дієцезії РКЦ, та Музейний простір «Окольний замок». У ній взяли участь українські й польські науковці, духовенство Римо-Католицької Церкви, представники Генерального консульства РП у Луцьку та органів державної і місцевої влади.
Представлені на пленарних засіданнях доповіді науковців опубліковані в другому випуску «Катедральних записок», назва якого збігається з назвою конференції.
Під час заходу відбулася презентація цієї колективної монографії, а також досліджень Іренеуша Мая «Instytut Wschodni w Warszawie. 1925–1939» («Східний інститут у Варшаві. 1925–1939»), Оксани Каліщук «Аромат памʼяти й історії з присмаком гіркоти. Компаративний аналіз подій Другої світової війни» та отця Павла Хомʼяка «Римо-католики в роки Другої світової війни та післявоєнний період: Волинь та Галичина. Вибрані біограми священників. Том І».
Учасники наукового форуму заслухали доповіді про етнополітичні відносини на українсько-польському порубіжжі в Австро-Угорщині в другій половині ХІХ – початку ХХ ст., збереження костельної архітектури на Волині, Римо-католицьку церкву й радянську релігійну політику на Закарпатті в 1959–1964 рр. та сповідальні відомості як історико-демографічне джерело до вивчення римо-католицької громади Волині другої половини ХІХ–ХХ ст.
Порушили також питання історіографії, персоналій, релігійного фактору в житті волинських чехів та культурної спадщини луцьких отців-єзуїтів.
«Це вже друга конференція і це дуже добра традиція», – сказав Юрій Данилець з Ужгородського національного університету. Він звернув увагу на те, що така конференція стає циклічною.