5 листопада 2026 року в українській столиці відбулася пресконференція Кримськотатарського ресурсного центру. Головною темою заходу стало «Свобода віросповідання під окупацією: переслідування релігійних громад у Криму та на окупованих територіях Херсонської й Запорізької областей, як захистити незаконно ув’язнених».
Цю інформацію поширює видання «Голос Криму».
Релігійні переслідування та репресії проти вірян
Під час події офіційний представник Кримської єпархії ПЦУ Андрій Щекун наголосив, що російські загарбники на тимчасово підконтрольних їм територіях проводять цілеспрямований етноцид і повністю знищують свободу віросповідання. Окрім цього, він презентував міжнародну стратегію порятунку цивільних заручників Кремля.
За словами Андрія Щекуна, загарбницький режим намагається передусім зламати Православну Церкву України як духовну опору, оскільки її духовенство та парафіяни відмовилися коايритися ворогу.
Він нагадав події березня 2014 року, коли так звана «самооборона Криму» спільно з представниками ГРУ РФ захопила український храм у Перевальному, катуючи прихожан і жорстоко зриваючи з них хрести. Щекун підкреслив, що систематичне викорінення української національної та духовної самобутності на півострові почалося саме в той момент.
«Російська Федерація веде проти України не просто загарбницьку війну – вона здійснює цілеспрямований етноцид українців, що є парафіянами нашої Церкви, - це фактично культурний геноцид. І одним із головних інструментів цього знищення стало тотальне викорінення свободи віросповідання на всіх тимчасово окупованих територіях», – зазначив уповноважений представник Кримської єпархії ПЦУ. Згодом російська влада почала масово фабрикувати кримінальні справи проти політичних узників, а зараз під репресії потрапляють навіть літні люди: Андрій Щекун нагадав про 77-річного Володимира Ананьєва, який отримав 18 років суворого режиму за вигаданим обвинуваченням, а також про Олега Приходька, до якого працівники ФСБ РФ цинічно не пускали архиєпископа Климента під час судових засідань.
«Окупантів цікавить не просто територія. Їм потрібно стерти українську національну ідентичність. А Православна Церква України, священнослужителі і віряни якої не підкорилися Кремлю – є тим духовним хребтом, який росія намагається з 2014 року зламати в першу чергу», – підкреслив Щекун.
Ліквідація храмів та шлях опору
Під час виступу Андрій Щекун акцентував, що якщо у 2014 році Кримська єпархія (яка тоді належала до УПЦ Київського Патріархату) налічувала 46 парафій, то станом на 2026 рік на території півострова не залишилося жодного легально діючого храму ПЦУ.
«Ми пройшли шлях від адмінштрафів до фізичного знищення святинь: у травні 2023 року окупанти вчинили відверте мародерство – силою захопили наш Кафедральний собор святих рівноапостольних Володимира та Ольги в Сімферополі… Але їм і цього було мало: у липні 2024 року в Євпаторії російська влада вчинила акт чистого варварства – вони під корінь знесли дерев’яний Хрестовоздвиженський храм. Зрівняли із землею», – розповів представник єпархії.
Міжнародний план порятунок бранців
На завершення своєї промови Андрій Щекун запропонував чіткий триступеневий алгоритм для захисту та звільнення бранців кремлівських катівень:
– офіційна юридична фіксація кожного злочину міжнародними інституціями (ООН, ОБСЄ, МКС) та запровадження персональних санкцій проти російських силовиків і суддів;
– формування спеціального міжнародного треку за участю Вселенського Патріархату, Ватикану, а також світових релігійних мусульманських та протестантських організацій;
– організація безперервного моніторингу місць утримання людей та гарантування доступу представників Червоного Хреста.
«Нам потрібен потужний міжнародний тиск із залученням нейтральних держав та світових релігійних лідерів – Ватикану, Вселенського Патріархату, міжнародних протестантських та мусульманських організацій... Ми маємо змусити релігійний світ тиснути на Москву з вимогою негайного звільнення незаконно ув'язнених священників та вірян», – резюмував Андрій Щекун, додавши, що тимчасове згортання активності Кримської єпархії ПЦУ є вимушеним кроком задля порятунку людських життів, а зовсім не капітуляцією.