Правозахисник, один із засновників Української Гельсінської групи та радник ректора УКУ Мирослав Маринович став лише другим українцем в історії відзнаки «In Veritate». Нагадаємо, що у 2022 році цю нагороду отримав Предстоятель Православної Церкви України, Митрополит Епіфаній.
Як інформує офіційний портал УКУ, урочиста подія відбулася 25 вересня у Кракові в рамках XXVI Міжнародної конференції, присвяченої ролі християн у євроінтеграційних процесах.
Премія «In Veritate» (у перекладі — «У правді») носить ім'я єпископа Тадеуша Пєронка. Для Мирослава Мариновича ця відзнака є не лише визнанням багаторічної громадської та правозахисної праці, а й свідченням того, що українсько-польський діалог надалі залишається живим, а в Польщі є сили, готові його обстоювати.
«Я глибоко переконаний, що наш сьогоднішній обов’язок полягає в тому, щоб набратися мужності й мудрості, або ж, говорячи словами Літургії, “піднести вгору серця”, а також системно зміцнювати простір довіри між нашими суспільствами», — підкреслив Мирослав Маринович.
Під час своєї виставки дисидент зауважив, що рішення відзначити українця у нинішніх реаліях польсько-українських відносин вимагало мужності як від Капітули премії, так і від нього особисто, проте цей крок був повністю свідомим.
«Я щиро радий, що ми разом із паном послом Яном Томбінським дійшли згоди: ми будемо вдячні Всевишньому, якщо вручення цієї премії допоможе зупинити цей прикрий ланцюг недружніх кроків між нашими державами», — зазначив він.
Важливим лейтмотивом виступу Мариновича стала необхідність збереження пам'яті про попередні десятиліття плідного діалогу між поляками та українцями.
Особливу місію у зведенні мостів примирення, на переконання правозахисника, відіграють християнські Церкви. На його думку, сьогодні неприпустимо забувати про масштабні ініціативи, реалізовані духовними лідерами двох країн.
«Мене лякає сучасна амнезія щодо років спільної праці в дусі порозуміння, адже ми, здається, зовсім забули про велич ініціатив, які втілювали наші Церкви», — акцентував він.
У цьому контексті він згадав історичну діяльність кардиналів Любомира Гузара та Мар’яна Яворського, які заклали фундамент нового етапу польсько-українського примирення. Ключовою віхою цього процесу став спільний заклик ієрархів УГКЦ та РКЦ «Примирення між народами можливе», підписаний у червні 2005 року у Львові та Варшаві, а згодом підтверджений у польській столиці в червні 2013 року.
Водночас Мирослав Маринович застеріг від небезпеки будувати взаємини виключно навколо історичних травм.
«Якщо ми продовжуватимемо вибудовувати відносини, апелюючи до подій 80-літньої давнини, якими б болісними вони не були — це яскраве свідчення нашої політичної короткозорості та відсутності відповідальності за майбутнє й сьогодення», — заявив він.
Говорячи про прийдешні виклики, лауреат нагадав, що Сенат Польщі оголосив 2026 рік роком Єжи Ґедройця — видатного польського інтелектуала ХХ століття, який послідовно боровся за незалежність України та міцні добросусідські зв'язки. Для Ґедройця, як підкреслив Маринович, патріотизм нерозривно йшов поруч із мудрістю у подоланні важкого історичного спадку.
«Не варто забувати, що серйозні загрози нависли не лише над нашими народами, а й над усім людством. На наших очах фундаментальні цінності, що десятиліттями вважалися непохитною аксіомою, раптом втратили силу переконання і перетворилися на теорему, істинність якої доводиться доводити наново. Світ знову охоплюють хвилі егоїзмів, які неминуче призведуть до глобальної катастрофи, якщо ми вчасно не зупинимося», — резюмував Мирослав Маринович.
Довідка.
Фундація імені єпископа Тадеуша Пєронка вручає нагороду «In Veritate» починаючи з 2019 року особам, які демонструють видатну позицію та досягнення у гармонізації християнських і загальноєвропейських цінностей. Назва премії походить від єпископського гасла Тадеуша Пєронка — «In veritate» («У правді»).
Відзнака має вигляд бронзової статуетки роботи краківського митця, професора Академії мистецтв Яна Тутая, на якій зображено Вавельський собор та зірки ЄС як символи спільної ідентичності. Цього року лауреаткою премії також стала польська юристка та колишня уповноважена з прав людини у Польщі, професорка Ірена Ліпович.