Вебсайт православного суспільства

Це місце, де люди можуть знайти духовний зв'язок з Богом...

На Таїнства в Капличці не має та не може бути кошториса.
Саме Бог є творцем Таїнства, а батюшка лише знаряддя в Божих руках.
"Рекомендовані" ціни не зобов'язують до сплати. Треби виконуються в будь-якому разі.

Міжнародні правозахисники презентували доповідь про катування та переслідування священників і вірян російськими загарбниками

12.11.2026 08:00 • RISU
Міжнародні правозахисники презентували доповідь про катування та переслідування священників і вірян російськими загарбниками

Міжнародне партнерство за права людини (IPHR) підготувало та опублікувало доповідь «Хто твій Бог?». У цьому документі зафіксовані факти утисків релігійних організацій та духовенства на захоплених російською армією українських територіях. Зокрема, у звіті йдеться про викрадення, катування, тортури та систематичне порушення права на свободу віросповідання.

Як повідомляє Радіо Свобода, фахівці зібрали розповіді священнослужителів і релігійних діячів, які пройшли через ув'язнення та жорстоке поводження з боку російських окупантів та підконтрольних їм адміністрацій.

Отець Ігор Новосільський поділився спогадами про те, як під час контролю регіону російськими військами його забрали прямо з церкви, протримали в неволі 262 доби та піддавали тортурам. За його словами, окупаційні силовики під час допитів передусім хотіли дізнатися, чи згадує він Патріарха Кирила, якою мовою проводить богослужіння та чи лине його молитва за Збройні сили України.

«Електричний струм, електрошокери, пістолет біля скроні, психологічний тиск – у таких умовах здасться будь-яка, навіть найстійкіша людина», – зізнався отець Ігор Новосільський.

Після звільнення з полону священник пройшов курс відновлення, проте наслідки перенесених жахіть даються взнаки й донині. Його релігійну споруду на Херсонщині розграбували й спалили, а помешкання повністю знищене.

Варто зазначити, що у доповіді IHRM фігурують й інші постраждалі.

Свідчення капеланів та оцінка експертів

Правозахисники також провели інтерв'ю з капеланом Василем Вирозубом та отцем Сергієм Чудиновичем, які також зіткнулися з арештами та жорстокістю в російському полоні. Згідно з їхніми розповідями, загарбники вдавалися до фізичного, психологічного та сексуалізованого тиску.

Дмитро Афанасьєв, який займається документуванням воєнних злочинів у складі IPHR, зазначив, що після перших допитів та обшуків духовних осіб зазвичай кидали до камери, де їх примушували вголос читати «останню молитву» та над якими жорстоко знущалися.

«Після обшуків і первинних допитів священнослужителів та релігійних діячів найчастіше кидали до ізоляторів. На стінах багатьох камер збереглися вишкрябані написи молитов. Колективне звернення до Бога було одним із небагатьох способів психологічно вистояти. У неволі людей примушували промовляти останню молитву вголос, водночас застосовуючи фізичні, моральні та сексуальні види насильства у місцях тримання», – пояснює Дмитро Афанасьєв.

Автори документа також акцентують увагу на так званому відспівуванні живих людей. Директор Інституту релігії та суспільства Українського католицького університету Роман Назаренко схарактеризував це явище як «екзистенційний вияв зла».

Системний тиск на українську ідентичність

Укладачі доповіді підкреслюють, що дії Росії на загарбаних землях містять ознаки воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Юристка Анастасія Донець акцентувала, що для притягнення винних до персональної кримінальної відповідальності потрібні додаткові розслідування, проте вже наявні докази чітко демонструють цілеспрямований тиск на релігійну ідентичність українців.

На її думку, знищення духовних лідерів є методом руйнації цілих громад та позбавлення людей суспільного й духовного стрижня. Саме з цієї причини репресії проти вірян і священників не можна розглядати виключно як звичайне обмеження свободи віросповідання.

Крім того, у звіті наголошується, що окупаційна влада де-факто заборонила діяльність практично всіх релігійних організацій, окрім тих парафій, які демонструють лояльність та підпорядковуються Російській православній церкві. На переконання дослідників, це свідчить про намір встановити тотальний контроль над духовним життям суспільства.

Водночас правозахисники зауважують, що справжні масштаби переслідувань значно масштабніші за ті, що вдалося офіційно зафіксувати. Чимало потерпілих досі не наважуються свідчити через перенесену психологічну травму, побоювання нових переслідувань і брак надійних інструментів фіксації протиправних дій.

← Всі новини