Російські загарбники вщент знищили історичну пам’ятку архітектури — дерев’яну Свято-Миколаївську церкву, розташовану в прикордонному населеному пункті Гірськ Сновської громади. Старовинний храм успішно витримав випробування революційними часами, сталінськими гоніннями та Другою світовою війною, проте не зміг вистояти проти теперішньої російської навали.
Інформацію про руйнування сакральної споруди поширила Чернігівська і Новгород-Сіверська єпархія УПЦ МП, про це інформує CHE.CN.UA.
Трагедія сталася 26 серпня 2026 року, коли внаслідок ворожої атаки у прикордонному селі Гірськ спалахнув Свято-Миколаївський храм. Унікальна дерев'яна будівля згоріла повністю.
Столітня спадщина храму
Церква мала понад вікову історію: її зведення тривало протягом 1908–1911 років. Головним ініціатором будівництва виступив майбутній священномученик Феоктист Смельницький. Спочатку святиню планувалося освятити на честь одразу двох угодників — святителя Миколая Чудотворця та святителя Феодосія Чернігівського.
За радянської доби культова споруда зазнала чергових руйнівних випробувань. У 1930-х роках комуністи демонтували куполи храму, а його приміщення пристосували під потреби школи та сільського клубу.
Попри це, одразу після завершення Другої світової війни релігійне життя в церкві відродилося, і відтоді богослужіння тут не припинялися.
Протягом 1960-х років місцеві жителі героїчно захищали святиню від закриття радянською владою. За спогадами очевидців, селяни готові були боронити рідний храм буквально з вилами в руках.
Згодом сюди приїздили віряни з 11 сусідніх сіл. Особливо багатолюдною церква ставала під час великих православних свят.
Спогади та втрата
Місцевий уродженець, військовослужбовець Андрій Білоус наголошує, що Свято-Миколаївська церква була невіддільною частиною його дитячих років та історії всього рідного села.
«Росіяни знищили Свято-Миколаївську церкву у моєму рідному селі Гірськ (Чернігівщина), яка пережила Другу світову війну, але не змогла вистояти під натиском російської агресії та дикості. У цій дерев’яній церкві з любов’ю до життя люди вінчалися, хрестили дітей, проводжали рідних в останній шлях. Пам’ятаю початок 90-х, коли на Великдень з’їжджалися сотні людей із сусідніх сіл Чернігівщини, Гомельщини і Брянщини, де люди не мали власного храму після радянських часів», — зазначає він.
Таким чином, Свято-Миколаївський храм упродовж десятиліть служив духовним осередком, який єднав людей по обидва боки прикордонних регіонів.
Наразі від 115-річної дерев’яної споруди залишилися лише спогади в пам’яті місцевих мешканців та згадки в архівних документах.
Разом із вогнем, який знищив дерев'яні конструкції, зникла значна частина минулого Гірська — місце, де цілі покоління українців хрестили малечу, створювали сім'ї, підносили молитви за живих і прощалися з померлими.