Духовне виховання відіграє ключову роль у військово-патріотичній діяльності армії наших днів, оскільки щира любов до Бога нерозривно пов'язана з відданістю своїй Батьківщині.
Такі висновки наведено у матеріалі видання Укрінформ під назвою «Відклав хрест і взяв до рук автомат».
«Релігійне виховання допомагає у військово-патріотичній роботі сучасної армії. Адже не можна любити Бога і при цьому не любити Батьківщину. Духовно зріла віруюча людина розуміє, що треба захищати свій дім, свою країну», — наголошує отець Василь Борисевич, капелан 123 бригади безпілотних систем ЗСУ «Код Оріона».
Священнослужитель зазначає, що під час особистих бесід та таїнства сповіді захисники нерідко звертаються до нього з питанням щодо дотримання заповіді «Не вбий», що викликає особливі хвилювання у глибоко релігійних воїнів.
«Вони питають: як же мені бути, я порушив одну з головних заповідей, тепер горітиму в пеклі? Ми намагаємося роз’яснити, що у Святому Письмі заповідь «Не вбий» не стосується воїнів. Там ідеться про тих, хто хоче забрати життя з якоюсь корисливою метою, скажімо, заволодіти чужим майном. А захистити свою родину, своїх близьких — це інше. В Євангелії від Йоана сказано: «Немає більшої любові, ніж душу покласти за друзів своїх», — деталізує душпастир.
Окрім того, він запевнив, що жодна релігійна конфесія не заперечує проти військової служби. Зокрема, чимало бійців залучені до тилового забезпечення, логістичних процесів, порятунку поранених на посадах медиків чи приготування їжі.
«Інша справа, коли люди прикриваються вірою, щоб не виконувати свого обов’язку із захисту Батьківщини. Є такі навіть серед священиків, яких на п’ятому році війни мобілізують, а вони кричать, мовляв, їхні права порушують», — підсумував капелан.