Правоохоронці оформили адміністративний протокол на Садика Урінбаєва, який є імамом мечеті в населеному пункті Долинне (Бахчисарайський район). Він також є батьком 19-річної політв’язня Насіби Саїдової, котра вже протягом 11 місяців утримується під вартою в Сімферопольському СІЗО за підозрою в причетності до ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» (ця структура заборонена на території РФ, проте легально функціонує в Україні та багатьох інших державах).
Як повідомляє інформаційний ресурс «Ґрати», переслідування ініціювали на тлі активної громадської позиції Садика Урінбаєва та його дружини Дінари Іюпової, які борються за звільнення своєї доньки.
Другого вересня представники відділу МВС РФ по Бахчисарайському району завітали до помешкання Садика Урінбаєва, де зафіксували порушення встановлених правил проведення місіонерської роботи.
Згідно з текстом протоколу, п'ятого червня Урінбаєв організував у селі Долинне колективну молитву, не маючи при цьому офіційного документа про атестацію від Духовного управління мусульман Криму та Севастополя. Йдеться про джума-намаз — традиційне щотижневе богослужіння, яке віряники відзначають щоп'ятниці.
Священнослужитель поставив свій підпис під документами, проте в окремій графі написав про незгоду з висунутими звинуваченнями, оскільки не вбачає жодних порушень закону у своїх діях.
«До нас прибув майор поліції разом із помічником спеціально для складання протоколу та попередив, що справа піде до суду. Перед цим, п'ятого червня, до нашої споруджуваної мечеті вже навідувалися представники інших відомств. Чоловік проводив святкові намази та інші заходи, хоча офіційної реєстрації як імам при Духовному управлінні мусульман Криму він не мав», — зазначила дружина імама Дінара Іюпова.
Тепер речнику духовенства загрожує стягнення у вигляді штрафу від п'яти до п'ятдесяти тисяч рублів. Дата судового засідання, де мають визнати обґрунтованість протоколу, поки не призначена.
Для Садика Урінбаєва це перший подібний інцидент за весь час його духовного служіння, адже він здійснює релігійні обряди для кримських мусульман ще з 1994 року.
Нагадаємо, що в жовтні минулого року силовики затримали доньку імама — на той момент 18-річну Насібу Саїдову. Сотрудники ФСБ забрали дівчину з будинку її чоловіка, куди вона переїхала після одруження, та після допитів звинуватили у зв'язках із партією «Хізб ут-Тахрір». Відтоді вона перебуває в слідчому ізоляторі Сімферополя.
Того ж дня окупаційні силовики схопили ще трьох кримських татарок: Есму Німетулаєву (матір п'ятьох дітей і дружину політв'язня), студентку й виховательку Ельвізу Алієву, а також працівницю сімейного будмагазину Февзіє Османову. Це перший випадок в історії півострова, коли жінок притягнули до відповідальності за нібито терористичну діяльність та причетність до «Хізб ут-Тахрір».
Після арешту доньки подружжя Урінбаєвих об'єдналося з іншими родинами ув'язнених задля її визволення. Наприкінці жовтня вони у складі делегації поїхали до Москви, маючи на руках звернення з підписами понад 6,5 тисячі мешканців Криму до уповноваженої з прав людини, адміністрації президента РФ та генеральної прокуратури. Садик Урінбаєв самостійно збирав ці підписи серед односельців та жителів сусідніх районів.
Під час поїздки мікроавтобуси з шістнадцятьма учасниками акції неодноразово зупиняли поліцейські, а самих делегатів затримували піддуманими приводами.
Саме цей візит та відкриті спроби захистити доньку родина вважає справжньою причиною переслідування самого імама, хоча офіційно силовики про це мовчать.
Подібні випадки не поодинокі. Незалежні ісламські громади на півострові постійно відчувають тиск з боку російських силовиків: проводяться перевірки, ліквідуються організації, а вірян притягують до відповідальності за відправлення культу поза межами офіційних структур.
Так, імам із села Завітне Ділявер Халілов отримав штраф у 30 тисяч рублів (понад 15 тисяч гривень) за п'ятничну молитву, яку силовики розцінили як «несанкціоноване масове скупчення людей». А проти імама Арсена Кантемірова з села Зарічне закрили справу про місіонерство лише через закінчення строків давності.
Ще однією підставою для санкцій є наявність літератури, внесеної РФ до списку забороненої. Зокрема, у 2024 році після обшуків у Старому Криму оштрафували громаду «Ескі Къырым» на 100 тисяч рублів (близько 52 тисяч гривень), після чого її роботу повністю заборонили.
Тиск торкнувся й громади «Алушта» в мечеті «Юкъары-Джамі». Її голову Руслана Емірвалієва покарали за публікацію шахади у соцмережі «ВКонтакте», а наступного керівника піддали обшукам і також оштрафували.
Після тривалих перевірок за участю ФСБ, Центру «Е» та прокуратури діяльність алуштинської громади зупинили. Імама Юсуфа Аширова двічі притягували до адміністративної відповідальності та відсторонили від служіння, після чого община припинила існування.
Деяких релігійних діячів судді запроторили до колоній за кримінальними статтями. Ленур Халілов, Руслан Месутов та Едем Смаїлов отримали від 13 до 18 років позбавлення волі через звинувачення у тероризмі.
У 2026 році представників непідконтрольних мусульманських спільнот почали вносити до реєстру «Кримської солідарності», яку РФ визнала «іноагентом». У липні Міністерство юстиції РФ додало туди імамів Садика Урінбаєва, Юсуфа Аширова, Іскандера Джелялова, Ізета Сайфулліна, а також активістів Руслана Емірвалієва, Абдула Гафарова, Ідріса Юрдамова, Ленура Халілова, Руслана Месутова та Едема Смаїлова.
На сьогодні такий статус мають уже 137 осіб, серед яких правозахисники, журналісти, адвокати та родичі кримськотатарських політв'язнів.