Депутати литовського Сейму від опозиційної партії «Союз Вітчизни – Християнські демократи Литви» Аудронюс Ажубаліis та Арвідас Анушаускас підготували пакет законодавчих змін. Ініціатива передбачає чіткіші критерії для офіційного визнання релігійних організацій державою, врегулювання їхнього представництва, а також визначення майнових прав на старовинні мусульманські та православні святині.
Про це інформує інформаційне агентство ELTA.
Згідно з офіційним пресрелізом політиків, проєкт правок до закону про релігійні громади та об’єднання унеможливлює отримання статусу традиційної конфесії чи іншого державного визнання тими структурами, чиї керівні центри пов’язані з особами, що перебувають під міжнародними санкціями або підпадають під обмежувальні литовські закони. Також це стосується організацій, чия діяльність створює загрозу для громадського порядку або національної безпеки.
Окрім цього, ініціатива має на меті чітко окреслити коло юридичних осіб, які мають законне право представляти інтереси традиційних релігійних об'єднань. Зокрема, православних Литви представлятиме структура, визначена внутрішніми канонами Константинопольського Вселенського Патріархату, тоді як інтереси мусульман-сунітів представлятиме їхній Духовний центр і муфтіят.
Автори документа, Аудронюс Ажубаліс та Арвідас Анушаускас, наголошують, що головна мета нововведень — суттєво послабити вплив Московського Патріархату на території Литви.
Парламентарі нагадали про звіт Департаменту державної безпеки (ДДБ) щодо загроз національній безпеці на 2026 рік, де наголошувалося на потужному впливі Московського Патріархату на закордонні єпархії, зокрема на Віленсько-Литовську. За висновками спецслужби, така залежність створює для РФ рижери впливу на православних вірян у Литві.
«Росія залучає релігійні інституції на додачу до політичних інструментів, інформаційних війн та шпигунських мереж для просування власних інтересів. Коли адміністративна підпорядкованість релігійної структури відкриває Кремлю шлях до маніпуляцій литовським соціумом, це переростає з церковної площини у площину національної безпеки. Держава зобов'язана прорахувати ці ризики та володіти правовими інструментами їхнього стримування», — зазначає Аудронюс Ажубаліс.
Законодавці також пропонують скоригувати норми щодо нерухомості релігійних організацій. Планується закріпити права традиційних громад на майно, яким вони володіли історично або яке набули після 11 березня 1990 року. Передача таких прав іншим особам здійснюватиметься виключно за рішенням самих громад відповідно до законодавства та внутрішніх правил.
Окремим пунктом проєкту пропонується створити правову базу для передачі конкретних історичних православних пам'яток Литовському екзархату Константинопольського Патріархату. До цього переліку увійшли собор Успіння Пресвятої Богородиці, П’ятницька та Миколаївська церкви, Свято-Духовський монастир у Вільнюсі, Сурдегський Свято-Духовський монастир, а також храмова будівля у Вевісі.
Аналогічно планується врегулювати питання власності на мечеті в Каунасі, Немежисі та селі Сорок Татар — їх мають передати Духовному центру мусульман-сунітів Литви (муфтіяту).
Рішення про передачу цих об'єктів прийматимуть уряд або Сейм згідно з процедурами, прописаними в законопроєкті.
Заплановано, що нові законодавчі норми набудуть чинності 1 січня 2027 року, аби органи влади мали достатньо часу для їх практичного втілення.
Варто нагадати, що 14 жовтня у Вільнюсі відбулася презентація міжнародного аналітичного звіту під назвою «Використання релігії як інструменту впливу та загрози безпеці Литви та Європи в контексті російської військової агресії».
На зустрічі наголошувалося, що в країнах Євросоюзу налічується близько 670–700 парафій, підпорядкованих Московському Патріархату. Якщо ж додати пов'язані фонди, навчальні заклади, культурні центри та інші структури, ця цифра перевищує тисячу. Експерти підкреслюють, що Москва використовує ці релігійні осередки для дезінформації, пропаганди та політичного тиску, тому їхню діяльність слід оцінювати крізь призму національної безпеки.