Двадцять сьомого серпня у церкві святих безсрібників і чудотворців Косми і Дем’яна, розташованій у селі Сороки Пустомитівського деканату, пройшла спеціальна мистецько-реставраційна рада. Подія була присвячена захисту культурного надбання видатного митця Осипа Куриласа, а саме – відновленню головного іконостаса місцевого храму.
Про це інформує офіційний портал Львівської архиєпархії УГКЦ.
Цей іконостас у Сороках є надзвичайно цінним об'єктом сакральної культури, адже містить 37 малярських полотен, створених Осипом Куриласом. Експерти підкреслюють, що ці полотна мають ключове значення для вивчення еволюції творчості автора, оскільки сороківська церква слугувала прототипом для багатьох його пізніших проєктів.
До участі в засіданні долучилися: референт сакрального мистецтва Львівської архиєпархії о. д-р Севастіян Дмитрух, адміністратор парафії о. ліц. Роман Безпалько, заступник голови Патріаршої літургійної комісії о. д-р Василь Рудейко, кандидат архітектури та доцент НУ «Львівська Політехніка» Василь Петрик, художник-реставратор найвищої кваліфікації Ірина Мельник, кандидат історичних наук і доцент НУ «Львівська Політехніка» Віктор Мельник, PhD з реставрації та старший викладач НУ «Львівська Політехніка» Максим Чорний, керівниця музею Осипа Куриласа у Щирці Стефанія Деревацька, а також представники духовенства, профільні реставратори та держслужбовці.
Присутні детально проаналізували поточний стан іконостаса, його конструктивні особливості та визначили першочергові кроки для порятунку живопису. Зокрема, о. д-р Севастіян Дмитрух акцентував на необхідності комплексного підходу, який передбачає порятунок не лише самих образів, а й дерев’яного каркаса, що є невіддільною складовою пам'ятки.
Особливу увагу фахівці зосередили на технічних нюансах майбутніх робіт. Як зауважила Ірина Мельник, полотна теперішнього іконостаса не закріплені на підрамниках, через що на них з'явилися помітні деформації та складки. Перед реставраторами постане складне завдання – виробити ефективну технологію фіксації та подальшого експонування оновлених полотен.
На думку Василя Петрика, повноцінне збереження іконостаса неможливе без приведення до ладу самої будівлі церкви. Відтак, паралельно з мистецькою реставрацією слід подбати про архітектурну цілісність усього храму.
Наприкінці робочої зустрічі всі присутні мали змогу детально оглянути реліквію зблизька.
Про віхи історії святині та значення доробок Осипа Курилас для парафіяльної громади розповів адміністратор о. Роман Безпалько.
Довідкова інформація
О́сип Петро́вич Курила́с (народився у 1870, помер у 1951 роках) – уродженець селища Щирець, відомий український живописець і графік, один із основоположників сучасного українського сакрального малярства. Здобував освіту у Львівській художньо-промисловій школі та Академії мистецтв у Кракові, де був відзначений низкою нагород.
У період Першої світової війни митець добровільно став стрільцем Українських січових стрільців (УСС) та служив у Пресовій квартирі УСС, де створив чимало портретів українських вояків. У міжвоєнні роки викладав живопис і рисунок у мистецьких школах Львова.
Сакральне мистецтво посідало особливе місце у його доробку. Він розписував ікони та проєктував іконостаси для храмів в Україні, Польщі, Канаді та США. Його церковні полотна вирізняються гармонійним поєднанням християнських канонів з українськими орнаментами та національними мистецькими мотивами.