В Україні світ побачила двомовна монографія-альбом під назвою «Спас Чернігівський: у координатах Русі», приурочена до 990-літнього ювілею знаменитого храму.
Подія пройшла в інформагентстві Укрінформ. До презентації долучилися очільниця Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Наталія Реброва, керівник Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, артдиректор проєкту Володимир Таран та очільниця видавництва «Антиквар» Ганна Шерман.
«Цей рік є надзвичайно знаковим для минулого Чернігова та всієї України, котра веде відлік своєї первинної державності від доби Русі. Виповнюється 990 років від часу першої згадки в літописах про неповторний Спасо-Преображенський собор XI століття. Разом із Софією Київською це найстаріші споруди нашої давньої державності», — акцентувала директорка заповідника «Чернігів стародавній» Наталія Реброва.
За її словами, до цієї ювілейної дати заповідник організував низку виставкових проєктів протягом 2025–2026 років у заповіднику «Софія Київська» та безпосередньо у стінах Спасо-Преображенського собору, а всі зібрані матеріали лягли в основу нового альбому-монографії.
Своєю чергою, заступниця очільника «Чернігова стародавнього» Інна Непотенко підкреслила, що випуск такого видання вагомо засвідчує історичну роль Спасо-Преображенського собору для України.
«Спас постає доказом нашої високої культури, унікальної ідентичності та державності, якій налічується понад тисячоліття. Чернігівський Спас — це перша сакральна споруда на Лівобережжі та разом із Софією Київською найдавніший храм, що демонструють багатство нашої історії», — зауважила Непотенко.
Значну увагу у книзі приділено засновнику святині — князю Мстиславу Хороброму, який був сином Володимира Великого.
Окрім цього, на сторінках монографії зібрано біографічні відомості про всіх князівських персон, похованих у соборі, наведено літописні відомості про Спас Чернігівський часів Русі, а також уперше оприлюднено артефакти й історичні факти, які раніше не демонструвалися широкій аудиторії.