У столиці Румунії триває 22-га за ліком конференція Європейської асоціації дослідження релігій (EASR), яка об'єдналася з регіональним форумом IAHR «Religions 360°». Масштабна подія зібрала понад 700 академічних діячів із приблизно 60 держав світу. На цій міжнародній арені Україну презентує команда релігієзнавців, які акцентують увагу на забезпеченні свободи совісті під час збройного конфлікту та на застосуванні Кремлем релігійних інституцій як важеля геополітичного тиску.
Цю інформацію оприлюднило видання «Слово про слово».
Вітчизняні фахівці долучаються до щорічних зібрань EASR починаючи з 2016 року. Вагомий внесок у налагодження цих процесів та інтеграцію української науки в європейське співтовариство зробила докторка філософських наук Людмила Филипович. Цьогорічну делегацію з України очолює професорка й докторка філософських наук Віта Титаренко, чия наукова діяльність зосереджена на вивченні релігійних процесів та взаємодії держави й церкви.
Ключовими епізодами наукового заходу стали дві великі панельні дискусії за участю українських експертів.
Тема першої з них звучить так: «Чи існують межі релігійної свободи, коли йдеться про інтереси національної безпеки? Міжнародні норми та локальні випадки».
Науковці аналізували вітчизняні та загальноєвропейські кейси, намагаючись з'ясувати, яким чином вільні демократії можуть одночасно обстоювати свободу віросповідання та давати відсіч реальним викликам національній безпеці.
Особливий фокус спрямували на українські реалії, адже повномасштабна агресія загострила дилему співвідношення захисту прав вірян і забезпечення оборони країни до маξимуму.
Один із виступів був присвячений проблематиці захисту прав релігійних громад без шкоди для обороноздатності держави.
В основу цієї доповіді лягли як наукові розвідки, так і життєвий досвід доповідача, який керував релігійною громадою в населеному пункті, що опинився під російською окупацією.
Спікер детально розповів про механізми маніпуляцій та контролю, якими послуговуються тоталітарні режими, перетворюючи релігію на зброю.
Серед деструктивних методів виділили блокування офіційної реєстрації релігійних організацій, переслідування священнослужителів і вірян, адміністративні штрафи, допити, насильницьке видворення та кампанії цькування в медіапросторі.
Водночас експерти дискутували над складнішою задачею: як демократична влада може блокувати використання релігійних структур у ворожих цілях, не перетворюючи заходи безпеки на інструмент утисків свободи совісті.
Серед українських делегатів у Бухаресті присутній і кандидат філософських наук, видавець та член правління Української асоціації релігієзнавців Руслан Халіков.
Українські дослідники порушують тему російської релігійної політики в Європі
Робота українських науковців на румунській конференції є частиною масштабнішої кампанії з промоції нашої країни в європейському інтелектуальному та суспільному житті.
Так, 9 вересня в стінах Європейського парламенту відбулася дискусія під назвою «Росія як фальшивий захисник традиційних цінностей».
Брюссельський правозахисний центр Human Rights Without Frontiers у своєму звіті за підсумками цієї події виніс у головні тези роль Російської Православної Церкви у реалізації кремлівської політики впливу.
Окрім цього, під час заходу оприлюднили свіжі дані вивчення російської релігійної експансії. Зокрема, доповідь на цю тему презентувала Катерина Настояща, яка має здобутий ступінь докторки соціологічних наук та керує Лабораторією соціологічних досліджень в Інституті національної стійкості та безпеки.
Україна представлена на міжнародних релігієзнавчих конференціях із 2016 року
На думку членів української делегації, системна присутність на таких майданчиках має набагато ширше значення, ніж просто академічна комунікація.
Вона дає змогу донести до європейських колег правду про буття релігійних громад в умовах війни, викривати агресивну політику РФ проти вірян та спільно шукати відповіді на загрози, що виникають на перетині прав людини, демократії та безпеки держави.
Для нашої країни ці обговорення надзвичайно актуальні через гіркий досвід тимчасової окупації, де релігійні інституції масово зазнавали репресій та обмежень.
Проте фундаментальне питання, яке українські вчені виносять на загальноєвропейський рівень, виходить далеко за межі суто української проблематики: як зберегти базове право на свободу віросповідання і водночас завадити авторитарним режимам використовувати релігійні структури задля зовнішньої дестабілізації всього вільного світу.