Понад сто делегатів від національних спільнот із західних українських областей, науковці, військовослужбовці, посадовці центральних та місцевих органів влади, а також експерти міжнародних інституцій зібралися у Львові на спеціальний форум. Захід організувала Державна служба України з етнополітики та свободи совісті.
Як поінформували в ДЕСС, головна увага учасників була прикута не лише до питань релігії, мови, традицій та збереження культурного надбання, а й до гарантування прав громадян, захисту етнічного розмаїття та зміцнення згуртованості суспільства в умовах повномасштабної війни. Адже різні етнічні спільноти разом з усією країною пишуть спільну історію, захищають державу зі зброєю в руках, працюють, ростимуть дітей і пов'язають власні перспективи з Україною.
Керівник Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський під час відкриття зазначив, що українцям вдалося зберегти тяжіння до єдності попри всі історичні виклики, а міжетнічний мир є однією з ключових характеристик нашої політичної нації.
«Вони хочуть бути разом. Прагнення бути разом — це, мабуть, одна з найважливіших ознак нації», — акцентував він.
За його твердженням, за роки незалежності державі вдалося запобігти будь-яким міжетнічним конфліктам, а етнічні групи та корінні народи завжди демонстрували прагнення до спільного державотворення. Сьогодні ж ці прагнення вимагають реальних кроків та рішень від влади.
Серед таких кроків очільник відомства виділив запровадження прозорого конкурсного фінансування освітніх і культурних ініціатив меншин, спеціальні відзнаки за внесок у розвиток мов корінних народів, заснування Дня національної злагоди та культурного розмаїття, а також прямі зустрічі лідерів спільнот із Главою держави.
Водночас Віктор Єленський зауважив, що увага до національних спільнот зумовлена не просто виконанням євроінтеграційних критеріїв. Це свідомий вибір країни, яка прагне, аби кожен громадянин відчував себе повноцінною та невіддільною частиною єдиної української політичної нації.
«Ми хочемо, щоб національні спільноти в Україні почувалися краще, ніж будь-деінде. Щоб вони не просто формально належали до українського суспільства, а відчували себе повноцінною, невіддільною частиною української політичної нації», — заявив Віктор Єленський.
Окремою тезою його виступу став закріплений посил про те, що культурні надбання не повинні перетворюватися на застиглу минувшину.
«Ми не хочемо, щоб національні спільноти лише зберігали свої культурні звичаї, релігійні особливості та традиції, наче музейні експонати. Ми хочемо, щоб ці традиції жили. Щоб їх плекали, розвивали, наповнювали новим змістом і передавали наступним поколінням».
Також керівник ДЕСС додав, що конструктивна критика з боку громад є абсолютно нормальною та корисною для держструктур, оскільки вона вказує на наявні проблеми й не дозволяє зупинятися на досягнутому. Головним межиріччям форуму, на його думку, є пошук дієвих інструментів захисту прав і свобод на практиці, а не лише на папері.
Цю тезу підтримав і директор Департаменту боротьби з дискримінацією ГД із питань демократії та людської гідності Ради Європи Халвард Горсет. У своєму відеозверненні він наголосив, що захищеність прав нацменшин є базовим елементом демократичних перетворень і запорукою стійкості суспільства під час війни.
«Справжнім критерієм ефективності цих стандартів є не лише те, що записано в законодавстві, а й те, що змінюється в повсякденному житті людей», — підкреслив він.
Йдеться передусім про право навчатися рідною мовою, долучатися до прийняття важливих рішень, користуватися послугами без жодних проявів дискримінації та бути почутими. Халвард Горсет відзначив успіхи України в оновленні законодавства, однак наголосив на важливості його практичного втілення, де ключову роль відіграють регіональні та місцеві органи влади.
Представник Ради Європи окремо згадав про виклики, з якими стикаються ромські громади, зокрема щодо працевлаштування, здобуття освіти та доступу до публічних сервісів. Для вирішення цих труднощів необхідні адресні кроки, постійний діалог та залучення самих ромів.
Про виклики воєнного часу розповів заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Іван Собко. Він нагадав, що в Україні проживають представники понад 135 національних спільнот, які прагнуть розвивати свої громади та будувати майбутнє на рідній землі, а головною перешкодою для цього є російська агресія.
«Наше завдання – створювати умови, щоб кожна людина, незалежно від національності, почувалася тут удома. Це починається з простих речей: від доступності адміністративних послуг у ЦНАПах до підтримки культурних ініціатив, діяльності національно-культурних товариств та можливостей зберігати свої культурні і релігійні традиції», – резюмував заступник голови ЛОДА.
«Щоб людям було комфортно, добре і щоб вони відчували, що вони справді вдома», — підсумував він головний орієнтир державної політики на регіональному рівні.