Західна та Східна Церкви 18 жовтня вшановують пам'ять святого євангелиста Луки. Церковне переказне вчення підтверджує: Лука, неодноразово згаданий у посланнях апостола Павла, — це той самий автор Євангелія та Діянь Апостолів, яким його визнають починаючи з другого століття.
Оскільки святий Лука не належав до числа 70 учнів Ісуса, він не бачив на власні очі Христового Воскресіння. Він прийняв християнство дещо пізніше, під час початкового поширення віри серед язичницьких народів. Лука супроводжував апостола Павла у його мандрівках Македонією, а також під час останньої поїздки до Рима. Там Павло дворічно перебував під домашнім арештом, чекаючи на суд. Проте євангелист не залишав наставника, старанно переймаючи його життєвий досвід і знання. У своєму Другому посланні до Тимотея Павло зазначає, що решта учнів розсіялися по різних куточках землі, і лише один Лука залишився поруч із ним.
Починаючи з ІІ століття, Луку визнають творцем одного з Євангелій та Книги Діянь Апостолів. У Посланні до Колосян Павло відокремлює Луку від свого юдеохристиянського оточення, що дає підстави вважати його за походженням не євреєм, а греком або сирійцем.
Судячи з вишуканого стилю його творів, Лука був освіченою людиною. Існує також припущення, що він мав медичну освіту, адже наприкінці Послання до Колосян апостол Павло називає його «улюбленим лікарем».
Існує чимало легенд про те, що святі ікони нібито писав сам св. Лука. Проте ранній період історії Церкви не згадує про це жодним словом. Найдавніший можливий текст, де Лука згадується як живописець, належить лише до VI століття, і той дійшов до нас у вигляді пізніших переказів. Достовірне ж письмове свідчення про ікони авторства Луки з'являється на початку VIII століття у трактаті «Про почитання святих ікон» авторства видатного богослова Андрея Критського (+740). У цій праці архиєпископ міста Гортіна посилається на усні легенди про те, що апостол власноруч написав образи Христа та Богородиці. За переказами, ці святині з великою пошаною зберігалися в Римі та демонструвалися в Єрусалимі.
Після мученицької кончини апостола Павла Лука продовжив нести Слово Боже у Далмації, Галлії, Італії та Македонії, відвідав Лівію, Єгипет і Беотію (де, за припущеннями, він і завершив свій земний шлях або прийняв мученицьку смерть). У середньовічні часи його мощі були знайдені в італійському місті Падуя, де вони і досі покояться у храмі св. Юстини.
Про те, коли Лука писав своє Євангеліє, чим воно відрізняється від інших, чому і відколи його вважають автором першої ікони Богородиці та чому крилатий бик є його символом —
Читайте також: Святий Лука – апостол та євангелист, покровитель лікарів та художників
Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ "Свята Літургійного року".
МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.
##DONATE_TEXT_BLOCK##