Дві тисячі років християнської історії сповнені пам'ятних дат, серед яких особливе місце посідає 29 серпня — день, коли Церкви візантійського обряду вшановують пам'ять про мученицьку смерть святого Івана Хрестителя. Цього дня вірні дотримуються суворого посту.
Євангельська історія мученицької загибелі Предтечі
Подробиці трагічного кінця земного життя Івана Предтечі описує Євангеліє від Марка (глава 6, вірші 14-30). Пророк відкрито викривав царя Ірода за незаконне співмешкання з дружиною його рідного брата — Іродіадою. Через це жінка прагнула розправитися з пророком, аби приховати свій гріх. Однак, як зазначає Святе Письмо, «Ірод боявся Йоана, знаючи, що чоловік він був справедливий і святий, тож і беріг його. Слухаючи його, непокоївся він дуже, однак слухав його охоче».
Під час бенкету на честь свого дня народження Ірод був зачарований танцем Соломеї, доньки Іродіади. Засліплений захопленням, правитель пообіцяв виконати будь-яку її вимогу. На зговірливу пораду матері дівчина зажадала принести їй на таці голову Івана Хрестителя. «Вельми засмутився цар, та з-за присяги та з огляду на гостей не хотів їй відмовити. Тож послав цар відразу прибічника, наказавши йому принести голову Йоана. Пішов той, стяв його у в'язниці, приніс його голову на полумиску й подав її дівчині, а дівчина дала її матері своїй», — йдеться в Євангеліі.
Історія встановлення та традиції свята
Перекази свідчать, що першими вшановувати день загибелі Господнього Предтечі почали самі учні Івана. Проте остаточне оформлення традиції свята припадає на V століття. Зокрема, згадки про нього містяться у вірменському перекладі Лекціонарію, що демонструє єрусалимську богослужбову практику того часу.
Вважається, що сама подія відбулася у 32 році від Різдва Христового, хоча точна дата не збереглася. За однією з версій, 29 серпня обрали для пам'яті в Олександрійській Церкві як противагу язичницьким святкуванням новоліття, що припадали на цей день. У Вірменії також встановили вшанування на цю дату через новорічні традиції. У такий спосіб християнська Церква прагнула витіснити старі язичницькі обряди новими смислами.
Згодом, у коптських календарях, день поминання цієї події було перенесено на 12 вересня.
Авторство канону на Усікновення голови Івана Хрестителя, який використовують у сучасних богослужіннях, належить преподобному Андрею Критському (помер у 740 р.), відомому також як творцю Великого покаянного канону.
Подальша доля святих останків
За легендою, Іродіада заховала голову пророка на нечистому місці. Проте Іоанна, дружина домоправителя Хузи, таємно викопала її, поклала в глиняну посудину та поховала на Оливній горі, де Ірод мав свою земельну ділянку. Протягом року Церква відзначає три віднайдення цієї святині. Тіло ж забрали учні й поховали в Севастії на місці страти.
У 362 році за вказівкою імператора Юліана Відступника язичники викопали могилу, намагаючись знищити мощі вогнем, але християнам вдалося врятувати частину останків і перевезти їх до Олександрії.
Особливе місце Івана Хрестителя у східній традиції
У східній літургійній спадщині постать Івана Предтечі займає виняткове становище. Він єдиний серед святих, окрім самої Богородиці, чиє Зачаття і Різтво урочисто відзначаються Церквою. Загалом у річному колі існує шість празників на його честь: Зачаття (23 вересня за новим стилем), Різдво (24 червня), Усікновення Голови (29 серпня), Перше і Друге Знайдення Голови (24 лютого), Третє Знайдення Голови (25 травня) та Собор святого після Богоявлення (7 січня). Сам Ісус Христос казав про нього: «Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Івана Хрестителя» (Мат. 11, 11).
Народився майбутній пророк у літній родині священника Захарії та Єлисавети, яка доводилася родичкою Богородиці і вже не сподівалася на дітей. Його місією стало приготування народу до приходу Месії. «Він буде великим в очах Господніх», — сповістив ангел його батькові (Лк. 1, 15).
Своїм аскетичним життям Іван Предтеча лишив приклад служіння Богові. Закликаючи до покаяння, він казав: «Слідом за мною йде сильніший від мене, що Йому я недостойний, нахилившись, розв'язати ремінця Його сандалів. Я вас хрестив водою, а Він хреститиме Святим Духом» (Мк. 1, 7-8).
Релігієзнавець Юліан Катрій у праці «Пізнай свій обряд» так описує цю постать: «Його особа поміж святими Старого Завіту особливо визначна, незвичайна і геройська. Св. Іван Хреститель це велетень духа, що стоїть на грані двох Завітів: Старого й Нового. Він замикає пророків, а відкриває апостолів... Він був очищений від первородного гріха ще в лоні своєї матері».
День пам'яті захисників України
Окрім церковного празника, 29 серпня в Україні відзначають державний День пам'яті захисників України, які віддали життя за свободу, суверенітет і територіальну цілісність держави. У цей день хвилиною мовчання та молитвою згадують полеглих героїв як попередніх поколінь, так і нинішньої російсько-української війни.
Публікація вийшла у рамках проєкту РІСУ "Свята Літургійного року".
МОНОбанка для тих, хто бажає підтримати проєкт.
##DONATE_TEXT_BLOCK##