Упродовж перших семи місяців 2026 року внаслідок військової агресії РФ постраждало щонайменше 70 унікальних релігійних об'єктів. З них 61 будівля зазнала пошкоджень різного ступеня, а 9 — були повністю знищені. Загалом зафіксовано 76 інцидентів руйнувань і пошкоджень, оскільки деякі культові споруди ставали мішенню ворога повторно.
Такі відомості оприлюднив очільник Департаменту релігійної свободи організації «Місія Євразія» Михайло Брицин.
За його словами фахівці ведуть незалежний OSINT-моніторинг усіх руйнувань та пошкоджень релігійної інфраструктури.
«Ми ретельно перевіряємо дані від вірян, державних структур, представників місцевої влади, ЗМІ, а також аналізуємо фото й відеоматеріали, прагнучи уникати задвоєння об'єктів у статистиці», — зазначив він.
Статистика у розрізі місяців виглядає так: січень — 8, лютий — 11, березень — 7, квітень — 8, травень — 5, червень — 15, липень — 16. Розподіл за конфесійною приналежністю: УПЦ МП — 38; ПЦУ — 3; УГКЦ — 3; РКЦ — 3; євангельські та протестантські спільноти — 15; юдаїзм — 1; іслам — 1; інші або неідентифіковані — 6.
Аналітики акцентують увагу на тому, що серед 9 повністю зруйнованих протягом 2026 року споруд 6 належали протестантським церквам, а 3 — УПЦ МП. До початку 2026 року частка протестантських храмів становила лише 26% від загальної кількості пошкоджених або знищених релігійних будівель.
Головною метою дослідники вбачають не погоню за максимальними цифрами, а забезпечення максимально достовірної інформації.
«Загибель навіть одного священнослужителя чи пастора — це непоправна втрата для близьких та всієї громади. Аналогічно, знищення хоча б однієї церкви чи молитовного будинку викликає невимовний біль. Ми свідомо виключили сім можливих випадків із загального підрахунку до появи залізобетонних доказів. Найважче збирати інформацію з тимчасово окупованих регіонів та зон активних бойових дій.
Крім того, перелік продовжив поповнюватися і після 31 липня. Зокрема, 15 серпня зазнав пошкоджень катедральний собор святого Миколая УГКЦ у Харкові, а 19 серпня постраждали одразу три храми УПЦ МП у Херсоні. Отже, число 70 є не остаточним показником, а мінімальною доведеною кількістю станом на кінець липня».
У «Місії Євразія» підкреслили, що продовжать верифікувати кожен інцидент. «Адже статистика має відображати не сухі цифри, а справжню реальність того, що випадає на долю релігійних громад в Україні», — підсумував Михайло Брицин.
«Російські снаряди, безпілотники, авіаційні бомби та артилерійські системи продовжують нищити українські храми, синагоги, мечеті та молитовні зали. За кожною зруйнованою спорудою стоять люди, їхня багаторічна праця, віра, молитви та людські долі. Цілеспрямоване нищення релігійних об'єктів є частиною масштабної стратегії агресії кремлівського режиму проти духовного життя України.
На захоплених росіянами територіях окупаційні силові відомства відбирають церковне майно, житло священників, катують, допитують та ув'язнюють духовних осіб, а також депортують незгодних. Ті, хто залишається, змушені терпіти рейди, жорстку цензуру, обов'язкову перереєстрацію та тотальний контроль. Ми фіксуємо всі ці злочини у спеціальних звітах «Місії Євразія».
Війна забирає життя і самих релігійних діячів. Зокрема, реалізується проєкт «Книга пам’яті війни», мета якого — зберегти для майбутніх поколінь імена, деталі служіння та обставини загибелі священників і пасторів, які стали жертвами російської агресії».
Як додав Михайло Брицин, ще одним важливим напрямом роботи експертів є вивчення деструктивного російського впливу в релігійній сфері: від діяльності конкретних проросійських діячів до застосування церковних мереж у політичних та інформаційних маніпуляціях.
«У ході гібридної війни противник б'ється не лише за земні ресурси та території. Це боротьба за свідомість людей, їхню покору, вірність і навіть за нав'язування так званого «нейтралітету». Цим питанням ми присвячуємо окремі дослідження», — підкреслив керівник Департаменту релігійної свободи «Місії Євразія».