27.10.2021
Головна причина прагнення до ізоляції
Найчастіше ізоляція від суспільства та соціальне закриття відбуваються через одну єдину причину — звичайнісіньку гординю.
Зрозуміло, що це не стосується тих богообраних людей, котрі вирішили присвятити власний життєвий шлях виконанню святих чернечих обітниць.
Виправдання та ілюзії гордовитих людей
Звісно ж, індивід ніколи не зізнається у власній внутрішній гордості, вигадуючи безліч різноманітних приводів та аргументів: байдужість і нерозуміння близьких, розчарування в людях, загальну несправедливість довкола тощо.
Подібні люди зазвичай кидають роботу та сім'ю, забувають про найголовніші життєві обов'язки, замикаються у власних оселях, повністю припиняючи будь-яке спілкування із зовнішнім світом. Дехто навіть намагається порівнювати себе зі справжніми святими відшельниками, запевняючи, що сучасне суспільство їх просто не зрозуміло.
Проте справжні святі – це обрані Богом особистості, які ніколи в житті навіть не допускали зухвалих думок про власну святість. Їхнє усамітнення завжди зумовлювалося абсолютно іншими, високими мотивами.
Чому втеча від проблем є хибним шляхом
Спроба втекти від соціуму як спосіб вирішення накопичених життєвих негараздів є звичайною ілюзією. Насправді клубок проблем лише збільшується, перетворюючись на надзвичайно небезпечну стежку.
Постійне прагнення всіх критикувати, повна нездатність помічати позитивні речі, небажання підлаштовуватися під рідних чи проявляти до них хоча б мінімальну поблажливість, а найголовніше – непоборне бажання завжди залишатися правим – ось головні маркери гордовитої особистості.
Така людина дивиться на оточуючих зверхньо, щиро вважаючи їх недостойними свого товариства. Навіть знаходячись у лоні Церкви, подібна персона згодом залишає її з відчуттям глибокої образи та надуманої несправедливості.
Духовні наслідки та боротьба з недугою
Подібна духовна хвороба з часом пускає дуже глибоке коріння, і повністю викорінити її на занедбаній стадії стає майже неможливо. Людина втрачає здатність чути і бачити реальність, а донести до неї істину виявляється неймовірно важко.
Якщо на початкових етапах розвитку недуги ще можна щось виправити, то занедбаний стан піддається зціленню виключно за особливим Божим милосердям.
Саму тому вкрай важливо постійно пильнувати за власними думками та поведінкою, рішуче викорінюючи будь-які спроби зверхності над кимось. Не можна допускати навіть найменшої думки про те, що ти кращий за інших, якими б нікчемними вони тобі не здавалися. Будь-які роздуми про власну виняткову праведність є згубними та неприпустимими.
Записала Наталя Горошкова
ГОРЛОВКА. Отошел ко Господу архиепископ Алипий (Погребняк)
БОЛГАРИЯ. Конституционный суд поставил точку в определении пола