14 000 немовлят, від Ірода у Віфлеємі побиті

Осліплений несамовитою люттю після зневаги волхвів, цар Ірод вилив свій гнів на невинних, віддавши жорстокий наказ. В перший рік після Різдва Христового, 29 грудня, його воїни рушили до Вифлеєму та його околиць, щоб винищити всіх немовлят віком до двох років. Це було невимовне звірство, коли тисячі беззахисних дитячих життів були обірвані найжорстокішими способами. Вифлеєм потонув у нестямних риданнях матерів, чиї серця розривалися від болю за їхніх забраних дітей. Їхній розпач і плач лунали, виконуючи давнє пророцтво пророка Єремії: «Голос у Рамі чути, плач і ридання і великий крик; Рахіль плаче про своїх дітей і не хоче втішитися, бо їх немає.» Тоді загинуло чотирнадцять тисяч святих немовлят, ставши першими мучениками за Христа. Ірод, так і не знайшовши Немовля, продовжував свою безплідну гонитву, але невдовзі його спіткала жахлива доля. Цар-тиран помер у страшних муках, а його злодіяння не залишилися без кари. Усі, хто прагнув знищити Немовля, також зазнали загибелі. А святі немовлята, що віддали життя за Христа, були прийняті з Ангелами до небесних осель, адже саме таким дітям належить Царство Небесне.