Вебсайт православного суспільства

Це місце, де люди можуть знайти духовний зв'язок з Богом...

На Таїнства в Капличці не має та не може бути кошториса.
Саме Бог є творцем Таїнства, а батюшка лише знаряддя в Божих руках.

Олександр

Олександр

Константинопольський патріарх

Запалити свічку
Рекомендована сума: грн
Зараз горять свічки

Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.

Подати записку
Добавити з Пом'яника (після реєстрації)
Орієнтовна сума: грн Сума буде розраховуватися при оформленні замовлення

Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.

Дні пам'яті:
12 вересня 30 серпня

Житія святителів Олександра, Іоанна і Павла, патріархів Константинопольських Святителі Олександр, Іоанн і Павло, патріархи Константинопольські жили в різний час, але їм довелося зіткнутися з діями єретиків, які спотворювали вчення Церкви. Святий Олександр (325–340) був хорепископом (вікарієм) за першого патріарха Константинопольського, святителя Митрофана (315–325), і через старості заміняв його на Першому Вселенському Соборі в Нікеї проти аріан (325). Перед смертю святитель Митрофан заповідав обрати на Константинопольський престол свого вікарія. На той час найсвятішому патріарху Олександру доводилося боротися з аріанами та язичниками. Якось у суперечці з язичницьким філософом святитель сказав йому: "Іменем Господа нашого Ісуса Христа наказую тобі замовкнути!", і язичник раптово став німим. Коли ж він висловив знаками визнання в омані та переконання у правоті християнського вчення, то мова повернулася до нього і він увірував у Христа з багатьма іншими філософами-язичниками. За молитвою святителя Олександра було покарано єретика Арія. Він удавано погодився вступити у спілкування з православними та імператор, святий Костянтин Великий, призначив день прийняття Арія. Всю ніч молився святитель Олександр, просячи Господа не допустити, щоб єретик вступив у спілкування з Церквою. Вранці, коли Арій урочисто йшов у церкву, оточений царськими радниками та зброєносці, на Костянтиновій площі він був уражений хворобою – черево його розірвалося і нутрощі випали. Святіший патріарх Олександр, багато попрацювавши, помер 98 років у 340 році. Про нього згодом згадував у похвальному слові до жителів Константинополя святитель Григорій Богослов (Назіанзін) (пам'ять 25 січня). Святитель Іоан Постник (582–595) особливо згадується Церквою 2 вересня (відомості про нього поміщені під цим числом).

Александр Константинопольский патриарх: Святители Александр, Иоанн и Павел, Патриархи Константинопольские


Иоанн Постник Царьградский

Святители Александр, Иоанн и Павел, Патриархи Константинопольские, жили в разное время, но всем им пришлось столкнуться с действиями еретиков, искажавших учение Церкви. Святой Александр (325-340) был хорепископом (викарием) при первом Патриархе Константинопольском, святителе Митрофане (315-325), и ввиду старости замещал его на Первом Вселенском Соборе в Никее против ариан (325). Перед смертью святитель Митрофан завещал избрать на Константинопольский престол своего викария. В то время Святейшему Патриарху Александру приходилось бороться с арианами и с язычниками. Однажды в споре с языческим философом святитель сказал ему: "Именем Господа нашего Иисуса Христа повелеваю тебе замолчать!", и язычник внезапно сделался немым. Когда же он выразил знаками признание в заблуждении и убеждение в правоте христианского учения, то речь вернулась к нему и он уверовал во Христа со многими другими философами-язычниками. По молитве святителя Александра был наказан еретик Арий. Он притворно согласился вступить в общение с православными и император, святой Константин Великий, назначил день принятия Ария. Всю ночь молился святитель Алекандр, прося Господа не допустить, чтобы еретик вступил в общение с Церковью. Утром, когда Арий торжественно шел в церковь, окруженный царскими советниками и оруженосцами, на Константиновой площади он был поражен болезнью - чрево его разорвалось и внутренности выпали.

Святейший Патриарх Александр, много потрудившись, скончался 98 лет в 340 году. О нем впоследствии упоминал в похвальном слове к жителям Константинополя святитель Григорий Богослов (Назианзин) (память 25 января).

Святитель Иоанн Постник (582-595) особо вспоминается Церковью 2 сентября (сведения о нем помещены под этим числом).

Святитель Павел, родом кипрянин, был поставлен Патриархом Константинопольским (780-784) при императоре-иконоборце Льве IV Хазаре (775-780). Он был добродетельным и благочестивым, но боязливым человеком. Видя мучения, которые переносили православные за святые иконы, святитель скрывал свое Православие и общался с иконоборцами. После смерти императора Льва он хотел восстановить иконопочитание, но не смог этого выполнить, так как иконоборцы уже сильно укрепились. Святитель понял, что он не в силах управлять паствой, оставил патриарший престол и тайно ушел в монастырь святого Флора, где принял схиму. Он принес покаяние в своем молчании и общении с иконоборцами и высказался за необходимость созыва VII Вселенского Собора для осуждения иконоборческой ереси. На патриарший престол, по его совету, был избран святитель Тарасий (784-806) бывший в то время первым царским советником. Скончался святитель-схимник в 784 году.