Антоній

Преподобний Антоній Римлянин народився в Римі 1067 року в заможній родині, що сповідувала православну віру, і був вихований батьками в благочесті. Залишившись сиротою у 17 років, він почав вивчати писання отців грецькою мовою. Згодом частину спадщини він роздав жебракам, а іншу поклав у дерев’яну діжку й пустив її в море.

Сам же прийняв постриг в одному з пустельних скитів, де прожив 20 років. Гоніння на православних з боку латинян змусили братію розійтися. Преподобний Антоній мандрував з місця на місце, доки не знайшов на пустельному морському березі великий камінь, на якому цілий рік перебував у пості й молитві.

Страшна буря, що розігралася 5 вересня 1105 року, зірвала камінь, на якому був преподобний Антоній, і понесла його в море. На свято Різдва Пресвятої Богородиці камінь зупинився за 3 версти від Новгорода на березі річки Волхов, поблизу села Волховського. Ця подія засвідчена в новгородських літописах.

На цьому місці преподобний, з благословення новгородського святителя Микити Затворника († 1109, пам’ять 14 травня), заснував монастир на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Наступного року рибалки виловили діжку зі спадщиною преподобного Антонія, яку він пустив у море багато років тому. Вказавши, що знаходилося в діжці, преподобний забрав її та придбав для обителі землі.

Духовне подвижництво в обителі поєднувалося з напруженою працею. Преподобний Антоній дбав про те, щоб із монастирських прибутків надавалася допомога жебракам, сиротам і вдовам. У 1117 році преподобний розпочав кам’яне будівництво в монастирі.

До наших днів зберігся собор на честь Різдва Пресвятої Богородиці, зведений за життя преподобного у 1117–1119 роках відомим новгородським зодчим Петром, із фресковими розписами 1125 року. У 1131 році святитель Нифонт Новгородський поставив преподобного Антонія ігуменом монастиря. Помер святий Антоній 3 серпня 1147 року у віці 79 років і був похований святителем Нифонтом.

Його мощі було віднайдено 1 липня 1597 року нетлінними та покладено в оковану сріблом раку.