Антипа

Священномученик Антипа — учень святого апостола Іоана Богослова (пам'ять 26 вересня), був єпископом Пергамської Церкви за правління імператора Нерона (54–68). Мучеництво Антипи, який постраждав у Пергамі (Мала Азія), згадується в Апокаліпсисі (Одкр. 2:13), тому питання про час його кончини пов’язане з датуванням Апокаліпсису: одна традиція відносить мучеництво А. до часу правління імператорів Нерона та Веспасіана, інша — до часу імператора Доміціана. У той час за велінням імператора всіх, хто не приносив жертви ідолам, піддавали страті або вигнанню. Тоді був ув’язнений на острові Патмос в Егейському морі святий апостол Іоан Богослов, якому Господь відкрив майбутні долі світу і Святої Церкви. «І Ангелу Пергамської церкви напиши: так говорить Той, що має гострий з обох боків меч: знаю твої діла, і що ти живеш там, де престол сатани, і що бережеш ім’я Моє, і не відрікся від віри Моєї навіть у ті дні, у які у вас, де живе сатана, був убитий свідок Мій вірний Антипа» (Одкр. 2:12–13).

Святитель Антипа своїм прикладом, твердою вірою та невпинною проповіддю про Христа досяг того, що жителі Пергама почали ухилятися від жертвоприношень ідолам. Язичницькі жерці дорікали єпископу в тому, що він відвертає народ від поклоніння вітчизняним богам, і вимагали припинити проповідь про Христа та принести жертву ідолам. Святитель Антипа спокійно відповів, що не стане служити богам-бісам, які тікають від нього, смертної людини, що він поклоняється і поклонятиметься Господу Вседержителю, Який створив усе, і Його Єдинородному та Єдиносущному Сину і Святому Духу. Жерці заперечили, що їхні боги існують здавна, а Христос з’явився недавно і був розп’ятий при Пилаті як злочинець. Святитель відповів, що язичницькі боги створені руками людей і всі оповіді про них сповнені беззаконь і пороків. Він твердо сповідував віру в Сина Божого, що втілився від Пресвятої Діви.

Розлючені жерці потягли священномученика Антипу до храму Артеміди і вкинули його в розпеченого мідного вола, куди зазвичай кидали жертви ідолам. Священномученик у розпеченій печі голосно молився Богу, просячи прийняти його душу й укріпити віру християн. Він відійшов до Господа спокійно, ніби заснувши († бл. 68). Вночі християни взяли неторкане вогнем тіло священномученика Антипи і з честю поховали в Пергамі. Гробниця священномученика стала джерелом чудес і зцілень від різних хвороб. Особливо звертаються до священномученика Антипи при зубному болю.