Авакум

Житія мучеників Марина, Марфи, Авдифакса, Аввакума, Кирина, Валентина пресвітера, Астерія та інших багатьох

За царювання імператора Клавдія II (268–270) святий Марин із дружиною Марфою та синами Авдифаксом і Аввакумом прийшов із Персії до Риму, щоб поклонитися гробам святих апостолів Петра і Павла. У той час на Римську Церкву обрушилися жорстокі гоніння й страти. Святий Марин із сім’єю служив християнам, ув’язненим у темницях, і ховав тіла страчених мучеників. В одній із в’язниць вони зустріли узника на ім’я Кирин і з любов’ю служили йому, як тому, хто багато постраждав за віру у Христа.

Гоніння ширилися, охоплюючи дедалі більше християн. Тоді 260 християн, серед яких був трибун Власт, за вироком суду послані копати землю біля Саларійської дороги, були розстріляні з луків. Марин із сім’єю, дізнавшись про це жорстоке вбивство, разом із пресвітером Іоанном ночами виносили тіла мучеників і ховали їх у катакомбах. Повернувшись у темницю, де перебував святий Кирин, вони не знайшли його, бо напередодні його стратили, а тіло кинули в Тибр. Виконуючи своє святе служіння, святі Марин, Марфа та їхні сини витягли з ріки тіло святого мученика й поховали його.

Святі трудівники були прийняті християнами, які продовжували таємно звершувати богослужіння під проводом святого єпископа Калліста й переховувалися від переслідувачів.

На завершення великих подвигів милосердя свята сім’я удостоїлася послужити Господу прийняттям мученицької кончини. Язичники обезголовили мужнього сповідника Валентина пресвітера та наверненого ним у християнство імператорського сановника Астерія, а разом із ними були арештовані й віддані мукам святі подвижники з Персії. За наказом імператора у 269 році святі Марин, Авдифакс і Аввакум були обезголовлені, а свята Марфа втоплена в ріці.

Мощі святих мучеників перебувають у Римі, в церкві святого Іоанна Кущника, а мощі святого Валентина – в храмі святої мучениці Параскеви.