Феодосій

Кондак 1

Избраннии и Духа Святаго исполненнии, преподобнии и богоноснии отцы наши, Антоние и Феодосие Печерстии, преизящная Русския земли прозябения. пречудная нашего народа украшения, хотящу мне, недостойному, похвальное вам совершити пение, смиренно вас молю: потемненный мой разум светом данныя вам от Бога благодати озарите, мрак неведения просветите, неудобства и препоны разрушите, мою немощь укрепите, нас же всех, сынов русских, от всех бед и напастей, скорбей и болезней отечески свободите, да в теплоте сердца из глубины души вси купно вопием вам:

Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.

Икос 1

Ангелом подобнаго желающе жития, абие в юности своей вся красная мира разсудне пренебрегосте, и аки сметие от себе отвергше, детскими попрасте ногами, вас же всецелых, в дар Христу Богу и приношение освятисте, тем таковое ваше святое и богоприятное разсуждающе произволение, сицевое вам приносим пение:

Радуйтеся, отцы богоноснии, вся земная, благая и красная мира презревшии; радуйтеся, Христа от юности всем сердцем и всею душою возлюбившии.

Радуйтеся, дом, имения и вся родителей стяжания ни во чтоже вменившии; радуйтеся, благое и сладкое иго Христово на рамена, в детстве еще суще, вземшии.

Радуйтеся, яко уподобистеся праведнаго Авеля богоприятному приношению; радуйтеся, яко подражателие бысте боголюбиваго Ноя в благодарном его по изшествии из ковчега жертвоприношении.

Радуйтеся, ваша телеса, вместо тучных агнцев и тельцов, Создателю своему принесшии; радуйтеся, души ваша, вместо благовоннаго фимиама, Христу Спасителю вознесшии.

Радуйтеся, сердца ваша во всегдашнее Богу и Божией Матери служение добре уготовавшии и всецело предавшии; радуйтеся, все ваше житие, подобне Самуилу, на служении Божии даже до последняго издыхания красно и богоугодно препроведшии.

Радуйтеся, многое множество мужей и жен, юношей и дев вашему подражати житию научившии; радуйтеся, благий и легкий ярем Христов многим усладившии.

Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.

Кондак 2

Видя всевидящее око Отца Светов таковое ваше Богу вельми благоугодное начинание и душеспасительное намерение, аще и не абие вас купно жительствовати устрои, обаче не в долгом времени сице вас соедини и совокупи, якоже соедини и совокупи Павла Петру, да един ярем понесше, многих в Небесная введете обители: чесому мы удивляющеся, благодарственно Богу, тако устроившему, поем: Аллилуиа.

Икос 2

Разум богоприятен, Антоние всехвальне, тебе же самому и прочим душеполезен стяжати усердствуя, сего днем и ношию от всемилостиваго Бога с теплыми слезами прилежно просил еси, пророчески вещая: скажи ми, Господи, путь, воньже пойду. Темже человеколюбивый Бог, вняв твоему слезному молению, вложи в твое сердце, да не медля в Афонскую гору идеши, ты же, аки вторый Авраам, ялся еси пути с велиим тщанием, Божие исполняя веление, чесо ради вопием тебе таковая:

Радуйся, отче Антоние, древнему уподобивыйся Аврааму, по слову Божию, доброхотно и послушно, без скорби и сетования от сродник и южик своих удаляющемуся; радуйся, в далечайшую неведомую страну, обретения ради монашескаго жития, от своих си нескорбно удаливыйся.

Радуйся, долгий, трудный и прискорбный путь скоротечно без смущения прешедый; радуйся, ангела Божия в том пути спутника, якоже иногда Товиа, имевый.

Радуйся, Афонския горы, по твоему желанию, Божию же изволению, благополучно достигнувый; радуйся, многая тамо духовная благая и душеполезная сокровища стяжавый.

Радуйся, многих тамо своим любомудрым житием в посте и молитве, неустаннем труде и бдении, и безответнем, Господа ради, послушании удививый; радуйся, в иноческих трудех и подвизех великим старцем Святыя горы тебе сравнивый.

Радуйся, Антоние, аки Богомудрая пчела, от труждающихся тамо отец, аки от различных цветов, сладость иноческую собравый; радуйся, туюжде сладость во Отечество сохранно принесый, и зде благоуспешно насадивый и возрастивый сторицею.

Радуйся, яко в монашество тоюжде сладостию многих, с нимиже и Феодосиа Великаго в слове и деле привлекл еси; радуйся, яко собранную братию твою духовною сладостию изобильно насытил и в добродетелех укрепил еси.

Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.

Кондак 3

Сила Вышняго в чистоте твое и непорочное всельшися сердце, преблаженне Феодосие, тако всего тебе Божиею любовию разжже, яко всех земных и временных удалятися, вечных же и нескончаемых выну искати тебе научи и вразуми, тем таковое твое о спасении души зряще тщание и усердие, умильно Всесильному Богу поем: Аллилуиа.

Икос 3

Имел еси, отче преблаженне Феодосие, превеликое желание, еже святая в Иерусалиме посетити места, и к сему делу желаемую обрел еси удобность, ко грядущим в Иерусалим приобщився, но злобный враг спону тебе и препятие содела, наусти бо матерь твою, яже вслед тебе гнавши, и достигши, аки злодея связана, в дом привлекши, по многом биении, твердо в храмине заключи, ты же, аки адамант, сия злострадания терпеливо понесл еси, посем от заключения испущен, паки на хлебопечение церковному литургисанию приличное вдался еси, чесому удивляющеся, сице тебе вопием:

Радуйся, отче Феодосие, непоколебимый и нерушимый терпения столпе; радуйся, пречудный и прекрасный смирения и кротости образе.

Радуйся, тяжкая матерняя биения и ногами попирания благодушно и мужественно терпевый; радуйся, тояжде ласкания и лобзания аки смертоносный вред себе вменивый.

Радуйся, служение Богу и Божией Матери паче всего вседушно возлюбивый; радуйся, церковному служению со всяким усердием от детства прилежавый.

Радуйся, сверстников поругания и посмеяния в честь себе вменивый; радуйся, всем старым и юным образ смирения и кротости тебе представивый.

Радуйся, всем обидяшим тебе вседушно погрешения простивый; радуйся, всеми добродетельными человеки паче сверстник твоих хвалимый, любимый и почитаемый.

Радуйся, добронравием и благочестием краснее, неже светлыми ризами, тебе украсивый; радуйся, матерняя и властительская одеяния, яко скверное блато, вменивый.

Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.

Кондак 4

От богомерзких сластей и волнений непреодоленен явился еси, преподобне отче наш Феодосие: ибо твое, еже непрестанно работати Господеви всегда имущи в уме и в сердце произволение, на кийждо день на большия простирался еси труды, и на кийждо день приятнейшим и любезнейшим Богу быти усердствовал еси, всякое же мира сладострастие и любочестие побеждая, Единому Богу выну воспевал еси: Аллилуиа.

Икос 4

Слышав, преблаженне отче Феодосие, жестокое святаго Антония и острое в пещернем затворе житие, скоротечно, аки елень на источники водныя, к нему тай от матере твоея текл еси, идеже доспев прилежно его молил еси, да тя в свое сожительство приимет и в число иночествующих впишет, он же, провидев в тебе живущую благодать Божию, неотлагательно повеле на тя иноческий возложити образ, ты же за то благодаривши Бога благодетеля, обоеручно иноческаго явился еси жития, и со Антонием купно непрестанно труждался еси, о чесом мы помышляюще, тако взываем к вам:

Радуйтеся, Антоние и Феодосие, иноческаго жития основатели; радуйтеся, первейшии новоначальных иноков в Руси наставницы.

Радуйтеся, в монашеское отишие, аки в некий корабль безопасный, к вам приходящих вводители; радуйтеся, предобрии в пучине мира сего влающихся управители.

Радуйтеся, мирския бури, волнения и мятежи в тишину мудре прелагающии; радуйтеся, всех любезно в доброе и спасительное пристанище наставляющии.

Радуйтеся, свирепеющия врагов шатания мудре усмиряющии; радуйтеся, от всех неприязненных обуреваний к вам притекающих удобно спасающии.

Радуйтеся, всех под ваш покров и защищение отечески приемлющии; радуйтеся, всех без лицеприятия от всех напастей и бед защищающии.

Радуйтеся, бедствующим всегда и во всем, и на коемждо месте добре предстательствующии; радуйтеся, за обидимых, озлобляемых и уничижаемых присноходатайствующии.

Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.

Кондак 5

Богоявленныя звезды, ихже на тверди Русстей яви Солнце Премирное, лучами высокия вашея святыни многих просвещающия, многих на путь боговедения наставляющия, многих к иночествованию приводящия, многих же в добродетелех, остром же и прискорбном житии утверждающия и укрепляющия, сие Божие изволение в вас добре исполнившееся зряще, поем благодарно всемилостивому Богу: Аллилуиа.

Икос 5

Видевше мнози богоугодное ваше в пещерах, аки во гробех, заключенное житие, умиляхуся душами, сердцы же сокрушающеся, спешно к вам, спасения ищуще, притекаху, смиренно просяще, да и их таковаго жития общниками соделавше, во всегдашнее Богу служение освятите: вы же помняще Рекшего: Грядущаго ко Мне не иждену вон, всех приходящих любезно приимасте, и отечески поучасте; темже сицевым вас венчаем песнопением:

Радуйтеся, преблаженнии отцы, многих от работнаго ига мирскаго в сладкую духа свободу изведшии: радуйтеся, многих истинно Христу работати и искренно Ему служити научившии.

Радуйтеся, вашими добродетельми многим ко спасению, якоже иногда Моисей в землю обетованную, путь открывшии; радуйтеся, многих не уже в землю обетованную, но в самая Небесная жилища введшии.

Радуйтеся, не словом точию, но множае паче делом и усердною к Богу молитвою своих учеников и последователей поучающии; радуйтеся, ваша купножители монашескими правилы красно и боголепно управляющии.

Радуйтеся, различными искушениями и напастьми отягченным скоро пособствующии; радуйтеся, от супостат боримым и тяжко насильствуемым всегда помоществующии.

Радуйтеся, одолеваемых от сопротивных, но не отчаивающихся и богонадежно в молитве вас призывающих, внезапным вашим пособием подкрепляющии; радуйтеся, всякое враждебное устремление сильно воспящающии.

Радуйтеся, собранное вами духовное стадо бодренным оком выну назирающии; радуйтеся, ваших учеников и наследников непрестанно на путь Божиих заповедей наставляющии.

Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.

Кондак 6

Проповедуемо и везде попремногу похваляемо бе ваше, преподобнии отцы, богоугодное и безмолвное житие, кто бо точию нестяжательное и в пещерных затворех продолжаемое сие видев или слышав, Ангелов вас паче, нежели человеков быти не мняше; терпению же вашему и различному тела умерщвлению кийждо удивляяся, Богу приличное воздая благодарение, купно с вами пояше песнь: Аллилуиа.

Икос 6

Возсиясте на круге Руссския церковныя области, преблаженнии, аще бо и самих себе в темных пещерах, аки под спудом, заключисте, обаче лучами ваших подвигов и добродетелей, такожде вся окрестныя страны озаристе и просветисте, якоже чувственное солнце мир озаряет и просвещает, и тако многих сердца к богоугодному житию возбудисте и согреясте, и удобна к добродеянию сотвористе, яко и солнце, согревая землю, удобну творит ю к прозябению различных древ, и плодов, и былий сельных, и всякаго злака на службу человеком и скотом. О сем благодаряще Бога, сицевое вам приносим пение:

Радуйтеся, просветители в омрачении страстей пребывающих; радуйся, вразумители в суете и самозабвении жительствующих.

Радуйтеся, руководители в недоумении и заблуждении сущих; радуйтеся, управители добре житие начинающих.

Радуйтеся, укрепители в благом изнемогающих и малодушием и унынием колеблемых; радуйтеся, возбудители в небрежении спящих.

Радуйтеся, бодрости и трезвения предобрии учители; радуйтеся, нерадения и праздности известнии прогонители.

Радуйтеся, трудолюбия, еже всякому благу начало и утверждение, теплейшии рачители; радуйтеся, чистаго и непорочнаго жития неусыпающии хранители.

Радуйтеся, всех ко спасению изящнии и вернии путеводители; радуйтеся, всех благочестно и богоугодно жити хотящих мудрии наставницы.

Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.

Кондак 7

Хотя всезлобный враг доброму вашему начинанию спону и препятие сотворити, тако князя противу вас гневом разжже и яростию распали за пострижение в иночество слуг его, паче прочих любимых, некоего евнуха и сына болярска, яко нужда вам бе своя пещерная оставити жилища и инуде преселитися: обаче не долго сим своим ухищрением враждебник веселяшеся, ибо благодушный князь, вразумлен сый своею богобоящеюся супружницею, вскоре познав ваше незлобие и вражию разсмотрев хитрость и коварство, с молением посла к вам, да на свое паки возвратитеся прежнее местопребывание, о чесом возрадовавшеся, благодарно воспесте Богу: Аллилуиа.

Икос 7

Новый труд и новый подвиг по возвращении в пещерная ваша жилища воспряли есте, отцы преподобнии: на разширение бо монашеских келий и на устроение молитвеннаго храма неленостно устремистеся, да злокозненнаго врага гордыню поперете и его безстудное безумие посрамите, собранную же братию к богоугодному и добродетельному житию вящше возбудите и на усерднейшее Христу Богу служение подвигнете, на что мы, умныма взирающе очима, сице взываем к вам:

Радуйтеся, пещернаго иноческаго пребывания трудолюбнии обретатели и ревнители; радуйтеся, теплии монашескаго жития и преславнии защитницы.

Радуйтеся, обителей ваших бодрии и неусыпающии хранители; радуйтеся, княжескаго гнева и ярости смиреннейшии укротители.

Радуйтеся, врагов и неприятелей ваших истиннии и нелицемернии любители; радуйтеся, обиды вам творящих и напасти деющих праведнии рачители.

Радуйтеся, заповедей и советов Божиих усерднейшии исполнители; радуйтеся, к чистому и непорочному житию предводители благопоспешнии.

Радуйтеся, добронравия и благоговения учители преизящнии; радуйтеся, подвизающихся в благочестии и труждающихся в благотворении всесильнии силою Христовою помощницы.

Радуйтеся, в иноческих трудех неутружденнии подвижницы; радуйтеся, собранному вами стаду непреоборимии во всем поборницы.

Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.

Кондак 8

Странное ваше и вельми скорбное житие не токмо человеков на земли, но и ангелов на Небеси удиви: вы бо, заключившися в пещерах, аки в темных гробех, всеусердно в теплоте сердца и души Единому Богу работасте, да та, яже во дни и в нощи Создателю вашему приносимая служения, неведома и незнаема будут мирови, ведома же и знаема Самому Творцу явятся. Сего ради мы Богу, тако вас научившему и вразумившему, присно поем: Аллилуиа.

Икос 8

Все ваше, преблаженнии и богоноснии отцы, тщание и все о том бяше попечение, да выну всезлобному рода христианскаго врагу сопротивляетеся и гордую его главу попираете и стираете, общаго же всем Творца, купно со ученики своими в душах и телесех ваших прославите и в сем благом изволении вашем и богоугодном подвиге укрепляемии силою свыше, толико преуспесте, яко вся возмогосте о укрепляющем вас Христе Иисусе. Темже и слава Божия возсия из пещер ваших и озари вся концы земли, чесо ради таковое вам похвальное воздаем пение:

Радуйтеся, неутомимии хвалы и чести Божия в мире ревнители и проповедницы; радуйтеся, высокоумные вражия гордыни крепцыи смирители.

Радуйтеся, враждебных наветов и стужений достохвальнии упразднители; радуйтеся, неприязненных сетей и пагубных козней мужественнии воспятители.

Радуйтеся, глубоким смирением и кротостию, аки драгоценными бисерами себе украсившии; радуйтеся, в тех же боголюбезных добродетелех многих утвердившии.

Радуйтеся, в постничестве и воздержании древним пустынножителем поревновавшии; радуйтеся, в неустанней молитве, без всякаго стужения и уныния, дни и нощи проводившии.

Радуйтеся, в тойже пребывати молитве ваших последователей добре научившии; радуйтеся, како бодрствовати противо вражиим наветом и оных одолевати образ и путь нам показавшии.

Радуйтеся, на мысленныя враги пост, молитвы и коленопоклонения, вместо оружия, употреблявшии; радуйтеся, сицевым вашим тесным и скорбным житием Божию в мире славу умножившии.

Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.

Кондак 9

Всякий человеческаго естества чин, нищих и богатых, худородных и высокородных на убогое, смиренное и вельми острое житие ваше взирая, велие Богу воздаваше благодарение и попремногу прославляше Его благостыню и неизреченное милосердие, яко сице тесное и прискорбное проходити житие вас устрои, да вы многих от душегубительныя изведше стези, пастырски на стезю спасения наставите, поучающе их присно пети Создателю и Промыслителю: Аллилуиа.

Икос 9

Витии избраннии явистеся, преславнии отцы наши, но не по образу мира сего витийствовавшии, ибо яже мир сей любит, вы всем усердием возненавидесте, и яже блажит и вельми почитает, вы презресте, и далече от себе отвергше, аки непотребное и неполезное сметие, ногама своима попрасте, темже от всех таковое похвальное приемлете почитание:

Радуйтеся, мира и всех его сластей, красот и прелестей доблестнии презрители; радуйтеся, иноческаго нестяжания и нищеты теплейшии любители.

Радуйтеся, тела вашего и всех телесных чувств суровии умертвители; радуйтеся, кротости, смирения и воздержания приснии рачители.

Радуйтеся, все ваше утешение и блаженство в нищете и нестяжании положившии; радуйтеся, безмолвием и от мира устранением зело себе удобрившии.

Радуйтеся, всецело самих себе на Божий промысл и попечение возложившии; радуйтеся, сладких брашен и гортаноугодных питий никогдаже похотевшии.

Радуйтеся, мягких и светлых одеяний на ся никакоже возложившии; радуйтеся, многошвенныя рубища, аки драгоценныя украшения, во всецелом вашем житии всегда с любовию носившии.

Радуйтеся, вместо избранныя пищи, постом многодневным и острым тела умерщвлением вас питавшии; радуйтеся, вместо сладкаго пития, сердечными слезами себе самих напоевавшии.

Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.

Кондак 10

Спасти хотя многих, всех обращения и спасения милостивно ожидаяй Премилосердый Бог, других вас апостолов Руси яви, да вами многих вразумит и на правый спасения путь наставит, в чем вы апостольски потруждшеся, в неведении сущих евангельской истине неленостно поучая, к правоверию приведосте и к хранению Божиих заповедей и богоугодному и чистому житию словом и делом непрестанно возбуждасте, поя Богу Помощнику: Аллилуиа.

Икос 10

Стена тверда и крепкое ограждение явистеся, всехвальнии отцы, к вам прибегающим, не точию бо иночествовати с вами хотящим руку помощи милостивно подавасте, но и различными мирскими делы, напастьми и скорбьми отягченных и утесненных тако утешасте, якоже родители чада своя, во обстоянии скорбей и болезней сущия, утешают, отраду им своим попечением подающе и отеческою ласкою тяжесть скорбей облегчающе. За каковое ваше благодетельство сицевое вам благодарственное воздаем пение:

Радуйтеся, бедствующим и различными напастьми боримым скории помощницы; радуйтеся, обидимых и озлобленных известнии защитницы.

Радуйтеся, обуреваемых тяжкими мира сего прилоги предобрии кормчии; радуйтеся, убожествующих и в скорбней нищете сущих всещедрии обогатители.

Радуйтеся, алчущих и гладствующих милостивии кормители; радуйтеся, нестерпимою палимых и утесняемых жаждою предивнии прохладители.

Радуйтеся, одежды и крова лишенным в недрах милосердия Божия покров и убежище открывающии; радуйтеся, слепотствующих, наипаче же в законе Господни заблуждающих, пречуднии руководители.

Радуйтеся, болезньми и тяжкими недуги одержимых и томимых премудрии уврачеватели; радуйтеся, всех напастей, бед и скорбей сильнии и крепцыи прогонители.

Радуйтеся, всякаго добра временнаго и вечнаго податели; радуйтеся, с верою к вам притекающих от всех скорбных обстояний теплии защитители.

Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.

Кондак 11

Пение еже приносим вам, богоноснии отцы, несть довольно к похвалению преславных ваших подвигов и трудов вышечеловеческих, яко бо житие бе превосходящее житие человеческое, ангельскому же подобящееся, сице и похвалам от Ангел паче нежели от человек вам приносимым быти достоит: обаче усердное наше зряще произволение, любезно приносимое нами приимите пение, нас же от грех и всяких скверн и нечистот вашими молитвами очистите, да на всяк день и час чистым сердцем поем Богу: Аллилуиа.

Икос 11

Светоподательная на земном крузе явистася светила, Божия благодати исполненная, отцы преблаженнии, всю вселенную, из подземнаго пещернаго спуда, пресветлыми вашими добродетельми ясно просвещающия, дела бо ваша из подземных возсиявше заключений, тако всему миру во уведение и познание приидоша, яко и Восток оная ублажает, и Запад величает, и Юг восхваляет, и Север попремногу прославляет. Темже и мы сице вам от любве припеваем:

Радуйтеся, всех добродетелей неленостнии исполнители; радуйтеся, многих монашеских обителей предобрии соградители.

Радуйтеся, всяких добродетелей пресветлая зерцала; радуйтеся, крепкая и непреодолимая ваших обителей забрала.

Радуйтеся, прекрасная и пречудная Духа Святаго жилища; радуйтеся, всех богоугодных и благоприятных дел преудобренная вместилища.

Радуйтеся, Творцу и Богу вашему во временнем житии добре угодившии; радуйтеся, к исходу от сея временныя и многотрудныя жизни прекрасно себе уготовившии.

Радуйтеся, ваших учеников, аки истинных чад, не точию в животе сем, но и при исходе наипаче на богоугодное житие наставившии; радуйтеся, темже учеником, по отшествии отсюду, невидимое спребывание и всегдашнее содействие и помощь обещавшии.

Радуйтеся, в небесная жилища богопоспешно без всякаго препятия вшедшии; радуйтеся, мзду велию за ваша иноческая злострадания от Всещедраго Мздовоздаятеля восприемшии.

Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.

Кондак 12

Благодать, юже Всемилостивый и Всещедрый Бог от Своих неистощимых подаваше сокровищ, никогдаже в вас тща и праздна бываше, но выну обилен плод творяше, аки зерно доброе в добрую вверженное землю, вы бо верным и мудрым рабом, от своего господина таланты вземшим, уподобившеся, тако силами, свыше вам подаваемыми, трудолюбне деласте, яко да и Богу приятни и любезни явитеся, и себе в небесных селениях нескончаемое приобрящете воздаяние, непрестанно поюще Богу: Аллилуиа.

Икос 12

Поюще ваше безмолвное и весьма от житейских и мирских попечений удаленное, со Единым Богом житие, похваляем многоболезненныя труды и подвиги ваши, почитаем дневныя и всенощныя бдения и молитвы, славим частыя долулегания и коленопреклонения, и вся та чтим плоти умерщвления и духа сокрушения, яже любве ради Христовы благодушно подъясте, воспоминаем купно и мздовоздаяния, яже от праведнаго Судии и Мздовоздаятеля Бога обильно восприяли есте, сице воспевающе:

Радуйтеся, в небесней нескончаемей славе Ангелом уподобившиися; радуйтеся, честь равную патриархом приемшии.

Радуйтеся, в чине пророков, яко дар пророчества имущии, вписаннии; радуйтеся, к лику апостолов и евангелистов, яко словом и делом Христа благовестившии, сопричтеннии.

Радуйтеся, в сонме мучеников, яко много Христа ради претерпевшии, благочестно восприятии; радуйтеся, в собрании исповедников саном исповедничества почтеннии.

Радуйтеся, с девствующими, яко девственницы, возвеличеннии; радуйтеся, со всеми святыми добре Богу угодившими, участие и наследие обретшии.

Радуйтеся, пресладким и блаженным Пресвятыя Троицы лицезрением выну насыщающиися; радуйтеся, по иноческих подвизех и постнических трудех нескончаемым упокоением наслаждающиися.

Радуйтеся, неизреченных благ, преподобным от века уготованных, наследия праведно удостоившиися; радуйтеся, Царствия Небеснаго, вся в себе сладости и красоты, вся величия и блаженства, ум человеческий превосходящия, содержащаго, общницы и обладатели явившиися.

Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.

Кондак 13

О преблаженнии и всякия чести достойнии, отцы богоноснии, Антоние и Феодосие Печерстии, малое сие моление, нами, недостойными, вам от любве приносимое, любезно приимше, ваше купно же и наше Отечество от всех неприязненных нападений и вражиих наветов непоколебимо и невредимо соблюдите, нас же, сыновне с верою и любовию к вам притекающих, от всяких бед, скорбей и напастей отечески избавите, да выну благодарно поем о вас Богу Спасителю: Аллилуиа.

[Се́й конда́к глаго́лется три́жды.] [Далее повторяем 1‑е икос и кондак:]

Икос 1

Ангелом подобнаго желающе жития, абие в юности своей вся красная мира разсудне пренебрегосте, и аки сметие от себе отвергше, детскими попрасте ногами, вас же всецелых, в дар Христу Богу и приношение освятисте, тем таковое ваше святое и богоприятное разсуждающе произволение, сицевое вам приносим пение:

Радуйтеся, отцы богоноснии, вся земная, благая и красная мира презревшии; радуйтеся, Христа от юности всем сердцем и всею душою возлюбившии.

Радуйтеся, дом, имения и вся родителей стяжания ни во чтоже вменившии; радуйтеся, благое и сладкое иго Христово на рамена, в детстве еще суще, вземшии.

Радуйтеся, яко уподобистеся праведнаго Авеля богоприятному приношению; радуйтеся, яко подражателие бысте боголюбиваго Ноя в благодарном его по изшествии из ковчега жертвоприношении.

Радуйтеся, ваша телеса, вместо тучных агнцев и тельцов, Создателю своему принесшии; радуйтеся, души ваша, вместо благовоннаго фимиама, Христу Спасителю вознесшии.

Радуйтеся, сердца ваша во всегдашнее Богу и Божией Матери служение добре уготовавшии и всецело предавшии; радуйтеся, все ваше житие, подобне Самуилу, на служении Божии даже до последняго издыхания красно и богоугодно препроведшии.

Радуйтеся, многое множество мужей и жен, юношей и дев вашему подражати житию научившии; радуйтеся, благий и легкий ярем Христов многим усладившии.

Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.

Кондак 1

Избраннии и Духа Святаго исполненнии, преподобнии и богоноснии отцы наши, Антоние и Феодосие Печерстии, преизящная Русския земли прозябения. пречудная нашего народа украшения, хотящу мне, недостойному, похвальное вам совершити пение, смиренно вас молю: потемненный мой разум светом данныя вам от Бога благодати озарите, мрак неведения просветите, неудобства и препоны разрушите, мою немощь укрепите, нас же всех, сынов русских, от всех бед и напастей, скорбей и болезней отечески свободите, да в теплоте сердца из глубины души вси купно вопием вам:

Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.

Молитва

Преподобнии и богоноснии отцы наши Антоние и Феодосие, к вам мы грешнии, яко к теплым заступником и скорым помощником и известным предстателем, усердно прибегаем, смиренно просяще вашея помощи и заступления в бездне зол и бед погружаемии, яже на всяк день и час нам и от человек лукавых приключаются и от духов злобы поднебесныя, всегда и везде и всякими образы погибели душ и телес наших ищущих, находят на ны. Известны бо есмы несумненно, коль великое к милосердному Богу имате дерзновение: еще бо на земли между странствующими к Горнему Отечеству пребывающе, велию силу благодати Божия, устами и руками вашими чудодействующия, в себе показасте, яко и огнь с небес, по подобию Илиину, на показание места, на немже имяше быти основана, на честь и всегдашнее Бога и Божия Матере славословие, великая церковь Печерская, и росу, по образу Гедеонову, на очищение и вечное прославление тогожде святаго места низведосте: такожде вемы, коль многое множество мужей и жен, из разных стран и народов, скорбящих и напаствуемых, или различными тяжкими болезнями одержимых, или под бременем насилия и притеснения неудобь носимым упадающих и жития своего отчаявающихся, вашими молитвами и заступлением получиша скорое себе облегчение и избавление. Аще убо вся та помоществования, еще в смертном суще странствовании, бедствующим милостивно подавасте, кольми паче днесь, егда уже Всемогущей предстасте Троице, и большее приясте дерзновение, во еже молити Ю о нашем недостоинстве, и нас в бедах и печалех сущих утешати, в тяжких нуждах и напастех по нас ратовати, в злоключениях и бедствиях нас заступати и защищати. Сего ради и мы, столь многими враждебными наветами, озлоблениями и коварными злоумышлениями отвсюду угрожаемии и теснимии, вашему теплому и сильному по Бозе вручаем себе покровительству и защищению, и усердно молим благостыню вашу: сохраните нас неврежденных от всех бед и зол, наипаче же от бесовских козней и хитростей, льстивых подступов и наглых нападений, да не будем им в поругание и посмеятельство, но тако их крепкою вашею помощию от нас отжените, якоже во дни оны от обители отгнасте их, многая пакости иногда деющих. Сицевая же их неполезная укротивше на ны востания и устремления, тако нас, утвержденных в вере, надежде и любви постоянных соделайте, да николиже нами каковое возобладает недоумение, или сумнение в тех, яже Святая Мати Церковь веровати поучает, и исповедати дерзновенно повелевает. Надежду нашу на Господа Бога в душах наших весом и мерою правды и милости Божия сице устройте, яко да ниже излишне уповаем обещанная от Бога без труда и подвига восприяти, ниже, зряще великая прегрешения и тяжкая законопреступления, весьма Божия милосердия отчаиваемся. Любовь в сердцах наших сице утвердите, и достойну соделайте, да ничтоже земное и скорогибнущее паче Бога, вся сотворшаго и вся в Себе содержащаго, ниже помышляем, ниже желаем, ниже предпочитаем. Чувства наша душевная вкупе и телесная в таковом благоустроении и благолепной мерности на всяк день и час удерживайте и снабдевайте, да теми никогдаже Благаго, Человеколюбиваго Бога прогневаем. Разум уцеломудрите, да он паче о Бозе, Его вездеприсутствии и благопромышлении помышляет, неже о временных и ничтоже сущих печется. Развращенную волю нашу выну исправляйте, да николиже хощет, еже хотению Божию сопротивляется, но теми да уловляется, и в сих безмятежно и безпечально да пребывает, яже суть Богу угодна и приятна, человеку же спасительна и полезна. Память истрезвляйте, да та непрестанно представляет уму и сия, имиже Всемилостиваго прогнева Бога и Его благоутробие раздражи и оная, яже всякаго человека, кроме всякаго сумнения, по временной сей жизни ожидают; к симже и Отечества вашего не забывайте, но в мирном устроении пребывати ему у Престола Величества Божия непрестанно ходатайствуйте. Вся люди, сущыя в стране нашей, мирных и безпечальных сохраните, и от всякаго злаго обстояния вскоре избавите. Егда же приспеет наше от временнаго сего жития отшествие и к вечности преселение, сице нам в помощь предстаните и от насилий вражиих свободите, якоже предстасте иногда Еразму монаху в тяжком смертном бедствии обретавшемуся, и сице сердца наша к истинному покаянию и жалению о грехах подвигните, якоже и онаго сердце подвигосте, иже в истинном покаянии от здешних к Богу отъиде, да и мы, в сицем совести нашея свидетельстве, Пресвятей и Неразделимей представше Троице, прославляем Ю купно с вами и всеми святыми в безконечныя веки. Аминь.

Кондак 1

Обрані і Духа Святого сповнені, преподобні і богоносні отці наші Антонію і Феодосію Печерські, найкрасивіші Руської землі паростки, предивна українського народу окрасо, бажаючи я, недостойний, похвальний звершити вам спів, смиренно благаю вас: просвітіть мій затьмарений розум світлом даної вам Богом благодаті, осяйте морок невíдання, зруйнуйте перешкоди і незручності, укріпіть мою неміч, нас же, всіх синів українських, по-батьківськи визволіть від усіх напастей, скорбот і хвороб, щоб від теплого серця із глибини душі ми всі разом взивали до вас:

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Ікос 1

Бажаючи ангелоподібного життя, від своєї юності всі блага світу ви свідомо відкинули і, як сміття зневаживши, дитячими потоптали ногами, самих себе в дар Христу принесли і освятилися; тому таке ваше святе і благоприємне свідоме волевиявлення оспівуємо так:

Радуйтеся, отці богоносні, все земне, благе і прекрасне світу цього ви зневажили; радуйтеся, Христа від юності всім серцем і всією душею ви полюбили.

Радуйтеся, дім, майно і багатства батьків ви за ніщо вважали; радуйтеся, благе і солодке ярмо Христове ви взяли ще в дитинстві.

Радуйтеся, бо ви уподібнилися до благоприємного приношення праведного Авеля; радуйтеся, бо ви були подібними до боголюбивого Ноя, який у подяку після виходу з ковчега приніс жертву.

Радуйтеся, бо ви ваші тіла замість однорічних агнців і тільців принесли своєму Сотворителю; радуйтеся, бо ви вознесли душі ваші Христу Спасителю замість запашного фіміаму.

Радуйтеся, бо ви добре приготували серця ваші на постійне служіння Богу і Божій Матері і повністю віддали їх; радуйтеся, бо ви прекрасно і богоугодно проводили все ваше життя, подібно до Самуїла, в служінні Богу до останнього подиху.

Радуйтеся, бо уподібнюватись вашому житію ви навчили багато мужів і жон, юнаків і дів; радуйтеся, бо ви усолодили багатьом благе і легке ярмо Христове.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Кондак 2

Побачило всевидяче око Отця світів таке ваше вельми благовгодне Богу починання і душоспасительний намір, хоч і не зразу влаштував Він ваше спільне житіє, однак невдовзі так вас з’єднав, як з’єднав Павла з Петром, щоб ви несли одне ярмо і багатьох ввели в небесні оселі, чому ми, дивуючись, подячно Богові, Який так влаштував, співаємо: алилуя.

Ікос 2

Всехвальний Антонію, намагаючись старанно придбати розум богоприємний, для самого себе і для інших благокорисний, його ж вдень і вночі зі сльозами теплими ти старанно просив у Всемилостивого Бога, як пророк взиваючи: «Покажи мені путь, якою піду». Тому чоловіколюбний Бог послухав твою слізну молитву і вклав у твоє серце, щоб ти негайно йшов на гору Афонську; ти ж як другий Авраам вирушив у дорогу з великою старанністю, виконуючи Боже повеління, заради цього взиваємо до тебе так:

Радуйся, отче Антонію, ти уподібнився давньому Аврааму, за словом Божим добровільно з послухом, без печалі й смутку залишив рідню і родичів своїх; радуйся, бо ти безпечально для себе відійшов у далеку і невідому країну заради чернечого життя.

Радуйся, бо ти без смутку пройшов довгий, тяжкий і скорботний шлях; радуйся, бо ти на тому шляху мав за супутника ангела Божого, як колись Товія.

Радуйся, бо ти за твоїм бажанням і Божим благоволінням благополучно дійшов до гори Афонської; радуйся, бо ти придбав там духовні блага й душокорисні скарби.

Радуйся, бо ти там багатьох здивував своїм любомудрим житієм у пості й молитві, постійному труді й бдінні, і беззаперечним заради Господа послухом; радуйся, бо ти чернечими трудами і подвигами зрівнявся з великими старцями Святої Гори.

Радуйся, Антонію, бо ти, як богомудра бджола, збирав солодкість чернечу від подвигів тамтешніх отців, як від різних квітів; радуйся, бо ти ту ж солодкість у вітчизну охоронно приніс і тут благоуспішно насадив її і виростив багатократно.

Радуйся, бо в чернецтві тією ж солодкістю багатьох, з ними ж і великого Феодосія, ти привабив словом і ділом; радуйся, бо ти щедро нагодував духовною солодкістю зібрану братію і в чеснотах укріпив.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Кондак 3

Сила Вишнього оселилася у твоєму чистому і непорочному серці, преблаженний Феодосію, і так тебе всього Божественною любов’ю розпалила, що ти віддалився від усього земного і тимчасового, і навчила та напоумила завжди шукати вічного і безкінечного. Тому, бачачи таку твою ревність про спасіння душі, зворушено всесильному Богу співаємо: алилуя.

Ікос 3

Мав ти, отче преблаженний Феодосію, велике бажання відвідати святі місця в Єрусалимі, і на цю бажану справу найшов зручність — приєднатися до прочан, які йшли до Єрусалима, але злобний ворог влаштував тобі перешкоду — спонукав матір твою, яка гналася слідом за тобою, і, догнавши, як злодія зв’язаного, в дім приволокла і після сильного побиття міцно зачинила в домі; ти ж, як адамант, ці злостраждання терпеливо переніс і після цього поневолення був звільнений; далі ти вдався до випікання просфор для Божественної літургії. Дивуючись цьому, взиваємо до тебе так:

Радуйся, отче Феодосію, непохитний і непорушний стовпе терпіння; радуйся, пречудний і прекрасний образе лагідності й смирення.

Радуйся, бо ти перетерпів мужньо і благодушно тяжке побиття матір’ю і ногами потоптання; радуйся, бо ти вважав для себе за смертоносну отруту її цілування і ласки.

Радуйся, бо ти всією душею полюбив служіння Богу і Божій Матері; радуйся, бо ти з самого дитинства мав велику старанність до церковного служіння.

Радуйся, бо ти вважав за шану для себе глузування і насмішки однолітків; радуйся, бо ти показав образ смирення і лагідності всім старшим і юним.

Радуйся, бо ти від душі прощав усіх, хто тебе кривдив; радуйся, бо тебе хвалили, любили і шанували всі побожні люди більше за однолітків твоїх.

Радуйся, бо ти прикрасив себе добрим норовом і благочестям більше, ніж красивою одежею; радуйся, бо ти вважав за скверне болото одягання тебе у великосвітську одежу матір’ю.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Кондак 4

Богомерзотними солодощами і хвилюваннями ти був не переможений, преподобний отче наш Феодосію, бо ти завжди мав у душі і серці прагнення безперестанно трудитися для Господа, кожного дня все більші і більші брав на себе труди і кожного дня намагався бути угодним Богові, перемагаючи всяке сластолюбство і любочестя світу цього, єдиному Богу завжди співав: алилуя.

Ікос 4

Почувши, преблаженний отче Феодосію, про суворе і жорстоке у печерному затворі житіє святого Антонія, швидко, як олень на джерельну воду, ти пішов до нього таємно від матері і, досягнувши його, старанно благав, щоб він прийняв тебе у своє співжитіє і вписав тебе в число ченців; він же, передбачаючи благодать Божу, що жила в тобі, повелів невідкладно постригти тебе в чернечий образ; ти ж, подякувавши за це Благодайника Бога, разом з Антонієм постійно подвизався в чернечому житті, про що ми, розмірковуючи, так взиваємо:

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя засновники; радуйтеся, найперші першоначальних ченців на Русі наставники.

Радуйтеся, бо ви вводили тих, хто приходив до вас, у чернечу тишу, як в якийсь безпечний корабель; радуйтеся, найкращі керманичі тих, хто в безодні світу цього хвилюється.

Радуйтеся, бо ви мудро перетворюєте світські бурі, хвилювання і сум’яття на тишу; радуйтеся, бо ви з любов’ю всіх приводите до доброго і спасительного пристановища.

Радуйтеся, бо ви мудро смиряєте люте ворогів зухвальство; радуйтеся, бо ви спасаєте всіх, хто до вас приходить, від неприємних хвилювань.

Радуйтеся, бо ви всіх приймаєте під ваш батьківський покров і захист; радуйтеся, бо ви без упередження всіх захищаєте від всіляких бід і напастей.

Радуйтеся, бо ви є добрі заступники всіх, хто в бідах, завжди, у всьому і на кожному місці; радуйтеся, бо ви завжди клопочетеся за скривджених, скорботних і принижених.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Кондак 5

Богоявлені зірки, яких на небосхилі Київської Русі явило Сонце правди, ви багатьох просвіщаєте промінням високої вашої святості, багатьох на путь богопізнання наставляєте, багатьох приводите до чернецтва, багатьох утверджуєте в чеснотах і укріплюєте у скорботному житті; бачачи це Боже благозволення, що на вас добре виявилося, співаємо подячно всемилостивому Богу: алилуя.

Ікос 5

Бачачи ваше благоугодне в печерах, як у гробах, затворне житіє, багато хто зворушується душею, серцем скрушується, поспішно приходить до вас, шукаючи спасіння, смиренно благаючи, щоб ви і їх зробили спільниками такого житія і посвятили на постійне служіння Богу; ви ж, пам’ятаючи Того, Хто сказав: «грядущого до Мене не прожену геть», усіх з любов’ю приймали і по-батьківськи навчали. Тому таким піснеспівом величаємо вас:

Радуйтеся, преблаженні отці, ви багатьох привели від рабської неволі гріховної до солодкої свободи духу; радуйтеся, бо ви багатьох навчили істинно для Христа подвизатися і щиро Йому служити.

Радуйтеся, бо ви вашими чеснотами багатьом відкрили путь до спасіння, як колись Мойсей у землю обітовану; радуйтеся, бо вже не в землю обітовану, але в самі небесні оселі ви вводите.

Радуйтеся, не тільки словом, а більше ділом і щирою до Бога молитвою ви повчали своїх учнів і послідовників; радуйтеся, бо ви прекрасно керували через чернечі правила вашими співжителями ченцями.

Радуйтеся, бо ви швидко допомагали обтяженим різними спокусами і бідами; радуйтеся, пригнічених супротивниками ви завжди захищали.

Радуйтеся, бо ви підкріпляли вашим несподіваним захистом тих, кого утискали супротивники і які впадали у відчай, але з надією на Бога в молитві до вас зверталися; радуйтеся, бо всякий ворожий напад ви відганяли.

Радуйтеся, зібране вами стадо ви завжди доглядали несплячим вашим оком; радуйтеся, бо ви постійно наставляєте ваших учнів і спадкоємців на путь Божих заповідей.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Кондак 6

Проповідується і всюди прославляється ваше, преподобні отці, богоугодне і безмовне житіє, бо тільки хто бачив або чув про вашу бідність і довге перебування в печерних затворах, вважав вас більше за ангелів, ніж за людей; кожний дивувався вашому терпінню і різноманітному умертвлінню тіла і підносив до Бога достойну подяку, разом з вами співаючи пісню: алилуя.

Ікос 6

Засяяли ви, преблаженні, на церковному небосхилі, бо хоч ви і самих себе зачинили у темних печерах, як під спудом, однак промінням ваших подвигів і чеснот усі навколишні країни осяяли і просвітили, як земне сонце освітлює і просвіщає світ; і так багатьох серця до богоугодного житія пробудили і зігріли і сотворили пригодними до добродіяння, як і сонце, зігріваючи землю, творить її придатною до проростання різних дерев, і плодів, і польової трави, і всякого зілля на службу людям і тваринам. За це дякуючи Богу, приносимо вам такий спів:

Радуйтеся, бо ви просвіщаєте тих, хто перебуває в затьмаренні пристрастями; радуйтеся, бо ви напоумлюєте тих, що живуть у суєті й самозабутті.

Радуйтеся, керівники сущих у нерозумінні й омані; радуйтеся, управителі тих, що починають добре жити.

Радуйтеся, бо ви укріплюєте знемагаючих у благому і тих, що хитаються слабкодухістю і зневірою; радуйтеся, бо ви пробуджуєте тих, що сплять у байдужості.

Радуйтеся, бадьорості й тверезості добрі вчителі; радуйтеся, бо ви проганяєте недбайливість і ледарство.

Радуйтеся, найтепліші попечителі трудолюбства, яке є началом усякого блага і утвердження; радуйтеся, чистого і непорочного житія невсипні охоронителі.

Радуйтеся, всіх до спасіння добрі й вірні дороговкази; радуйтеся, всіх тих, що хочуть побожно і богоугодно жити, мудрі вчителі.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Кондак 7

Всезлобний ворог, бажаючи вашому доброму починанню вчинити перешкоду, так розпалив гнівом і люттю проти вас князя за постриг у чернецтво його слуги, якого любив більше за інших, одного євнуха і сина боярина, що змусив вас залишити своє печерне життя і переселитися кудись; однак недовго цими своїми хитрощами ворог радів, бо благодушний князь, напучений своєю богобоязною дружиною, невдовзі пізнав вашу незлобливість, побачив ворожу хитрість і підступ і з благанням послав до вас, щоб ви повернулися на своє попереднє місцеперебування, через що зрадівши, ви подячно співали Богові: алилуя.

Ікос 7

Новий труд і новий подвиг взяли ви на себе після повернення в печерне житло, отці преподобні, бо ви взялися за розширення чернечих келій і за побудову молитовного храму, щоб гординю підступного ворога і його безсоромне безумство посоромити, зібрану ж братію до богоугодного і побожного житія більше розбудити і підняти на старанніше служіння Христу Богу, на що ми, духовними очима дивлячись, так взиваємо до вас:

Радуйтеся, ревнителі печерного чернечого перебування трудолюбиві винахідники; радуйтеся, теплі і преславні захисники чернечого житія.

Радуйтеся, монастирів ваших бадьорі і невсипущі охоронителі; радуйтеся, княжого гніву і лютості смиренні приборкувачі.

Радуйтеся, ворогів і неприятелів ваших істинні і нелицемірні любителі; радуйтеся, бо ви, праведники, любили тих, хто вам творив кривди і напасті.

Радуйтеся, заповідей Божих і порад старанні виконавці; радуйтеся, благопоспішні водителі до чистого і непорочного житія.

Радуйтеся, добромисності і побожності мудрі вчителі; радуйтеся, всесильні силою Христовою помічники тих, що подвизаються у благочесті й благодіянні.

Радуйтеся, в чернечих трудах невтомні подвижники; радуйтеся, для зібраного вами стада незборимі у всьому поборники.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.

Кондак 8

Дивне ваше і дуже скорботне житіє здивувало не тільки людей на землі, але й ангелів на небесах; бо ви, замкнувши себе в печерах, як у темних гробах, зі всією щирістю і теплотою се́рця єдиному Богу служили, щоб те служіння, яке вдень і вночі ви приносили своєму Сотворителю, було невідомим і незнаним для світу, а явилося відомим і знаним Самому Творцю. Заради цього Богу, Який так вас навчив і напоумив, ми завжди співаємо: алилуя.

Ікос 8

Все ваше, преблаженні і богоносні отці, старання і все піклування було про те, щоб завжди боротися зі всезлобним християнського роду ворогом і горду його голову потоптати і знищити, спільного ж для всіх Творця разом з вашими учениками прославляти в душах і тілах ваших, і в цьому вашому благому намірі й богоугодному подвигу ви укріплялися звище, і такий успіх мали в цьому, що все могли силою Ісуса Христа, Який укріпляв вас. Тому і слава Божа засяяла із ваших печер і просвітила всі краї землі, заради цього приносимо вам такий похвальний спів:

Радуйтеся, невтомні ревнителі й проповідники похвали і шани Божої в світі; радуйтеся, усмирителі зухвалої ворожої гордині.

Радуйтеся, достохвальні викоренителі ворожих підступів і утисків; радуйтеся, мужні відгонителі згубних наклепів і неприємних сітей.

Радуйтеся, бо ви прикрасили себе глибоким смиренням і лагідністю, як коштовним бісером; радуйтеся, бо ви багатьох утвердили в тих же боголюб’язних чеснотах.

Радуйтеся, бо ви поревнували давнім пустельникам у пості й стриманості; радуйтеся, бо ви провадили дні і ночі в невсипущій молитві без усякої тяготи і зневіри.

Радуйтеся, бо ви добре навчили своїх послідовників перебувати в такій же молитві; радуйтеся, бо ви показали нам путь, як образ і путь, як пильнувати проти ворожих підступів і як їх долати.

Радуйтеся, бо ви застосовували проти мислених ворогів піст, молитву і поклони замість зброї; радуйтеся, бо ви таким вашим пісним і скорботним житієм славу Божу в світі примножили.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого житія на Русі першоначальники.

Кондак 9

Усякий чин людського єства, убогі і багаті, прості і благородні, дивлячись на ваше убоге, смиренне і дуже тяжке житіє, воздавали Богові велику подяку і щиро прославляли Його благість і невимовне милосердя, Який налаштував вас, як таке тісне і скорботне житіє провадити, щоб ви, відхиливши багатьох від душозгубних стежок, як пастирі настановили на путь спасіння, навчаючи їх завжди співати Творцю і Промислителю: алилуя.

Ікос 9

Ви, преславні отці наші, явилися обраними красномовцями, але ви вітійствували не за образом світу цього, бо те, що любить цей світ, ви щиро зненавиділи, і те, що він ублажає і дуже шанує, ви зневажили і далеко від себе відігнали і, як непотрібне і некорисне сміття, ногами своїми потоптали, тому від усіх прийміть таке похвальне шанування:

Радуйтеся, бо ви мужньо зневажили світ і всі його насолоди, красо́ти і привабливість; радуйтеся, бо ви тепло полюбили чернечу безкорисливість і убогість.

Радуйтеся, бо ви бачили всю вашу втіху і блаженство в убогості й безкорисливості; радуйтеся, безмовністю і від світу зреченням себе збагатили.

Радуйтеся, самих себе повністю на Боже провидіння і піклування поклали; радуйтеся, бо ви ніколи солодкої їжі і гортанноугодних напоїв не вживали.

Радуйтеся, бо ніколи не одягали на себе м’яких і світлих одеж; радуйтеся, бо ви у постійному вашому житті носили руб’я, як дорогоцінну прикрасу.

Радуйтеся, бо замість обраної їжі ви годували себе багатоденним постом і гострим умертвлінням тіла; радуйтеся, бо замість солодкого життя ви напоювали самих себе сердечними сльозами.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого житія на Русі першоначальники.

Кондак 10

Бажаючи багатьох спасти, Премилосердний Бог чекає від усіх навернення до спасіння; вас, других апостолів, явив на Русі, щоб через вас багатьох напоумити і наставити на праву путь спасіння, в чому ви як апостоли потрудилися, старанно навчаючи євангельської істини сущих у невіданні, до православ’я привели і до виконання заповідей Божих, постійно спонукаючи словом і ділом до богоугодного житія і співаючи Богу Помічнику: алилуя.

Ікос 10

Міцною стіною і кріпкою огорожею стали ви, всехвальні отці, для тих, хто до вас звертається; бо не тільки тим, що хотіли проводити з вами чернече життя, ви подавали руку допомоги, але утішали і тих, що були обтяжені різними мирськими ділами, напастями і скорботами, як батьки дітей своїх утішають сущих у хворобах і болістях, охорону своїм піклуванням подаючи і батьківською ласкою полегшуючи тяжкість їхніх скорбот. За такі ваші благодіяння цей подячний спів приносимо вам:

Радуйтеся, бо ви є скорі помічники тих, хто бідує і перебуває в тяжких обставинах; радуйтеся, покривджених і скорботних відомі захисники.

Радуйтеся, добрі керманичі тих, хто знаходиться в бурі тяжких обставин світу цього; радуйтеся, щедрі збагатителі убогих і скорботних.

Радуйтеся, милостиві годувальники голодних; радуйтеся, спраглих і сущих у спекоті дивні прохолодителі.

Радуйтеся, бо ви відкриваєте в лоні милосердя Божого покров і пристановище для тих, хто не має одежі і покрівлі; радуйтеся, бо ви дивні керівники сліпих і тих, хто помиляється в законі Господньому.

Радуйтеся, премудрі цілителі хворих і обтяжених важкими недугами; радуйтеся, прогонителі всіх напастей, бід і скорбот.

Радуйтеся, подателі всякого добра тимчасового і вічного; радуйтеся, теплі захисники від усяких скорботних обставин тих, що з вірою до вас звертаються.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого житія на Русі першоначальники.

Кондак 11

Спів, який приносимо вам, богоносні отці, недостатній для похвали славних ваших подвигів і трудів надлюдських, бо ваше життя перевершує життя людське і уподібнюється ангельському, тому і похвала повинна бути більше від ангелів, ніж від людей; однак, бачачи наше щире бажання, прийміть наше оспівування, з любов’ю вам принесене, нас же очистіть від гріхів і всяких скверн і нечистот вашими молитвами, щоб кожну годину і день ми співали чистим серцем Богові: алилуя.

Ікос 11

Ви, отці преблаженні, явилися світлоподательними світилами на земному колі, всю вселенну із підземного печерного спуду ясно просвітили, бо ваші діла засяяли із підземних затворів і стали пізнанням і віданням, тому Схід їх ублажає, і Захід величає, і Південь восхваляє, і Північ прославляє. Тому і ми так вас із любові оспівуємо:

Радуйтеся, бо ви неліниві виконавці усіх чеснот; радуйтеся, бо ви добрі насельники багатьох чернечих обителей.

Радуйтеся, прекрасні й предивні оселі Духа Святого; радуйтеся, добрі вмістилища всіх богоугодних і благоприємних діл.

Радуйтеся, бо ви догодили у вашому тимчасовому житті Творцю і Богу; радуйтеся, бо ви добре себе приготували до відходження із цього тимчасового і багатотрудного життя.

Радуйтеся, бо ви наставляли на богоугодне житіє ваших учнів, як істинних дітей, не тільки при житті, але і під час відходу; радуйтеся, тим же учням ви обіцяли після відходження звідси завжди невидимо перебувати і постійно допомагати.

Радуйтеся, бо ви благопоспішно ввійшли в небесні оселі без усяких перешкод; радуйтеся, бо ви прийняли велику нагороду за ваші чернечі злостраждання від всещедрого Мздовоздаятеля.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого житія на Русі першоначальники.

Кондак 12

Благодать, яку всемилостивий і всещедрий Бог подає від своїх невичерпних скарбів, ніколи не була у вас даремною і бездіяльною, але завжди приносила багатий плід, як добре зерно, кинуте на добру землю; бо ви, як вірні і мудрі раби, прийнявши таланти від свого господаря, трудолюбно використали їх з допомогою сили, що подавалася вам звище, і явилися перед Богом приємними і люб’язними, і собі отримали велику нагороду в небесних оселях, безперестанно оспівуючи Бога: алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи ваше безмовне житіє з єдиним Богом, віддалене від житейських мирських турбот, прославляємо ваші моління, величаємо ваші колінопоклоніння і долулягання і хвалимо ваше умертвління плоті й скрушення душі, все, що ви взяли на себе заради любові до Христа, згадуємо і велику нагороду, яку ви прийняли від праведного Судді і Мздовоздаятеля Бога, і так взиваємо:

Радуйтеся, бо ви уподібнилися до ангелів у безкінечній славі; радуйтеся, бо ви прийняли шану, рівну з патріархами.

Радуйтеся, бо ви вписані в чин пророків, як ті, що мають дар пророчий; радуйтеся, бо ви приєднані до собору апостолів і євангелістів, як благовісники Христа словом і ділом.

Радуйтеся, бо ви прийняті у сонм мучеників як ті, що багато за Христа перетерпіли; радуйтеся, бо ви в зібранні сповідників вшановані саном сповідництва.

Радуйтеся, бо ви з дівственниками звеличені, як дівственники; радуйтеся, бо ви одержали частку і спадок зі всіма святими, які добре вгодили Богові.

Радуйтеся, бо ви завжди насичуєтеся солодким і блаженним спогляданням Лиць Пресвятої Тройці; радуйтеся, бо ви після чернечих подвигів і посницьких трудів насолоджуєтеся безкінечним упокоєнням.

Радуйтеся, бо ви праведно удостоїлися спадку невимовних благ, уготованих від віку преподобним; радуйтеся, бо ви стали спільниками і наслідниками Царства Небесного, яке перевершує людський розум своїми насолодами, красою, величчю і блаженством.

Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого житія на Русі першоначальники.

Кондак 13

О преблаженні й всякої шани достойні, отці богоносні, Антонію і Феодосію Печерські, з любов’ю прийнявши це мале моління, що від любові до вас приноситься, вашу разом і нашу Вітчизну неушкодженою і непохитною збережіть від усіх нападів супротивників і наклепів ворожих, по-батьківськи визволіть від усяких бід, скорбот і недолі, щоб ми завжди з вдячністю за вас співали Спасителю Богу: алилуя.

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.

Молитва до преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських

Преподобні і богоносні отці наші, Антонію і Феодосію, ми, грішні і смиренні, щиро звертаємося до вас як до теплих заступників, і скорих помічників, і відомих предстателів, смиренно просячи вашої допомоги і заступництва, бо занурені в безодні зла і бід, які кожного дня і години надходять на нас і від лукавих людей, і від злих духів піднебесної, що прагнуть завжди, всюди і різними засобами нашої загибелі. Ми, без сумніву, знаємо, яку велику сміливість ви маєте перед милосердним Богом, бо, ще на землі перебуваючи між подорожуючими до Небесної Вітчизни, ви на собі показали велику силу благодаті Божої, яка чудодіяла вашими устами і руками: бо звели і вогонь з неба, подібно до Іллі, для визначення місця, на якому мала бути заснована на честь і постійне славослов’я Бога і Матері Божої велика Печерська церква, і росу звели по образу Гедеона на очищення і вічне прославлення того ж святого місця. Також знаємо, яка велика кількість мужів і жон із різних країн і народів, скорботних і в напастях сущих, або одержимих тяжкими хворобами, або тих, що підпали під насилля і утиски нестерпні і зневірилися у своєму житті, вашими молитвами і заступництвом одержали швидке полегшення і визволення. Якщо, будучи ще у земному смертному подорожуванні, ви милостиво подавали таку допомогу бідуючим, то тим більше тепер, коли ви стоїте перед Всемогутньою Тройцею і більшу маєте сміливість, щоб благати за нас недостойних і нас, сущих у бідах і печалях, утішати, в тяжкій недолі і напастях за нас заступатися, в нещастях і бідах нас захищати. Заради цього і ми, що перебуваємо всюди під загрозами і утисками від безлічі ворожих наклепів, скорбот і зловмисних підступів, доручаємо вашому теплому і сильному після Бога покрову і захисту і щиро молимо вашу благість: збережіть нас неушкодженими від усіх бід і лиха, а найбільше від бісівських підступів і хитрощів, лестощів і несподіваних нападів, щоб не стали ми ганьбою і посміянням, але відженіть їх від нас міцною вашою силою, як у колишні дні ви відганяли від обителі тих, що велику шкоду чинили. Такі ж їхні шкідливі на нас повстання приборкавши, утвердіть нас у вірі, надії і любові, щоб ніколи не оволоділо нами ніяке нерозуміння або сумнів у тому, чого навчає нас вірувати Свята Матір Церква і повеліває сміливо сповідувати; надію нашу на Господа Бога в душах наших влаштуйте вагою і мірою правди і милості Божої, щоб ми безмірно не сподівалися на Бога без трудів і подвигів одержати, а також, дивлячись на великі гріхи і тяжкі злочини, не зневірялися у Божому милосерді. Любов у серцях наших утвердіть і вчиніть достойною, щоб ні про що земне і швидкоплинне більше за Бога, Який все створив і все Собою тримає, не помишляли, не бажали, не віддавали перевагу. Почуття наші душевні й тілесні у такій благоліпній мірі кожного дня і години зберігайте, щоб ми ніколи ними не прогнівляли благого і чоловіколюбного Бога. Розум очистіть, щоб він думав про Бога і Його всюдиприсутність і благе провидіння, ніж турбувався про тимчасове і нікчемне. Розбещену волю нашу виправляйте, щоб вона ніколи не бажала противного волі Божій, але тим задовольнялася і щоб у тому безтурботно і спокійно перебувала, що Богу угодне і приємне, людині ж спасительне і корисне. Пам’ять витверезуйте, щоб вона постійно представляла розуму те, чим прогнівила всемилостивого Бога і Його благосердя, і те, що кожну людину, без усякого сумніву, після земного тимчасового життя чекає. Крім того, і Вітчизни вашої не забувайте, але безперестанно благайте милостивого Бога про мир і спокій її. Всіх людей, сущих в країні нашій, зберігайте в спокої і без печалі і визволяйте від усякої злої недолі. Коли ж прийде час нашого відходу із тимчасового життя і переселення у вічність, прийдіть нам на допомогу і від насильства ворожого визволіть, як прийшли ви колись до ченця Еразма, який перебував у тяжких смертних обставинах, і спонукайте серце наше до істинного покаяння у гріхах, як і його спонукали, щоб він відійшов до Бога в істиннім покаянні, щоб і ми в чистій совісті постали перед Пресвятою і нероздільною Тройцею, щоб прославляти Її разом з вами і всіма святими в безкінечні віки. Амінь.