Филип

Святий апостол Пилип, уродженець міста Віфсаїди (Галілея), був глибоким знавцем Святого Письма і, правильно розуміючи зміст старозавітних пророцтв, очікував приходу Месії. За покликом Спасителя (Ін. 1, 43) він пішов за Ним. Про апостола Пилипа кілька разів згадується у Святому Євангелії: він привів до Христа апостола Нафанаїла (Ін. 1, 46); його Господь запитав, скільки потрібно грошей для купівлі хліба для 5-ти тисяч людей (Ін. 6, 7); він привів еллінів, які бажали побачити Христа (Ін. 12, 21–22); нарешті, він під час Таємної Вечері запитував Христа про Бога Отця (Ін. 14, 8).

Після Вознесіння Господнього апостол Пилип проповідував Слово Боже в Галілеї, супроводжуючи проповідь чудесами. Так, він воскресив немовля, яке померло на руках у матері. З Галілеї він попрямував до Греції і проповідував серед юдеїв, що переселилися туди. Деякі з них повідомили в Єрусалим про проповідь апостола, і тоді з Єрусалима до Еллади прибули книжники на чолі з первосвящеником для звинувачення апостола Пилипа. Апостол Пилип викрив неправду первосвященика, який говорив, що учні Христа викрали і сховали тіло Господнє, розповівши, як фарисеї підкупили воїнів варти, що розпустили цей слух. Коли ж юдейський первосвященик і його супутники почали хулити Господа і накинулися на апостола Пилипа, вони раптово осліпли. За молитвою апостола всі прозріли, і, бачачи це чудо, багато хто увірував у Христа. Апостол Пилип поставив їм єпископа на ім'я Наркісс (прилічений до лику 70 апостолів).

З Еллади апостол Пилип вирушив до Парфії, а потім у місто Азот, де зцілив хворі очі доньки місцевого жителя Нікоклида, який прийняв його у свій дім і потім хрестився з усім сімейством.

З Азоту апостол Пилип вирушив до Ієраполя Сирійського, де, підбурювані фарисеями, юдеї підпалили дім Іра, який прийняв до себе апостола Пилипа, а апостола хотіли вбити. Але, бачачи чудеса, здійснені апостолом: зцілення сухої руки начальника міста Аристарха, який хотів ударити апостола, а також воскресіння померлого отрока, — вони покаялися, і багато хто прийняв святе Хрещення. Поставивши Іра єпископом в Ієраполі, апостол пройшов Сирію, Малу Азію, Лідію, Місію, всюди проповідуючи Євангеліє і переносячи страждання. Його і сестру, що супроводжувала його, Маріамну побивали камінням, ув’язнювали в темниці, виганяли з селищ.

Потім апостол прибув у Фригію, у місто Ієраполь Фригійський, де було багато язичницьких храмів, у тому числі храм, присвячений зміям, де мешкала величезна єхидна. Апостол Пилип силою молитви умертвив єхидну і зцілив багатьох укушених зміями. У числі зцілених була дружина правителя міста Анфипата, яка прийняла християнство. Дізнавшись про це, правитель Анфипат наказав схопити Пилипа, його сестру і апостола Варфоломія, що прийшов із ними. За намовою жерців храму єхидни Анфипат наказав розіп’яти святих апостолів Пилипа і Варфоломія. У цей час почався землетрус, і всіх присутніх на судилищі засипало землею. Висячи на хресті біля храму єхидни, апостол Пилип молився про спасіння тих, хто розіп’яв його, від наслідків землетрусу. Бачачи те, що відбувалося, народ увірував у Христа і почав вимагати зняття апостолів із хреста. Апостол Варфоломій, знятий із хреста, був ще живий і, отримавши звільнення, хрестив усіх, хто увірував, і поставив їм єпископа.

Апостол Пилип, молитвами якого всі, крім Анфипата і жерців, залишилися живі, спочив на хресті.

Його сестра Маріамна поховала його тіло і разом з апостолом Варфоломієм вирушила з проповіддю до Вірменії, де апостол Варфоломій був розіп’ятий (пам’ять 11 червня), Маріамна ж проповідувала до своєї кончини в Лікаонії (пам’ять 17 лютого).