Киріак Палестинський, самітник

Походив з Коринфа, був сином пресвітера Іоанна та матері Євдокії. Народився в останні роки правління Феодосія Молодшого. У юності став читцем соборної церкви, вивчав Святе Писання і прагнув наслідувати угодникам Божим. У вісімнадцять років, почувши слова Євангелія про слідування за Христом, покинув дім і вирушив до Палестини. Прибув до Єрусалиму, де зустрів чоловіка Божого Євсторгія і провів зиму в його монастирі. Побачивши подвиги монахів, почав прагнути до чернечого життя. Потім, бажаючи жити в пустелі, попросив Євсторгія відпустити його до преподобного Євфимія, який постриг його в ченці і відправив до святого Герасима. У монастирі святого Герасима проявив старанність у трудах і молитвах, постив строго, працював на кухні та в інших послухах. Після смерті Євфимія повернувся до лаври, де жив у самоті і дружив з ченцем Фомою. Після розлуки з другом наклав на себе обітницю мовчання і жив у келії десять років. Перемістився до Сукійського монастиря, де служив у різних послугах і був призначений пресвітером. У віці сімдесяти років відійшов у пустелю Натуф, де жив з учнем, харчуючись гіркими травами, які Бог змінював на солодкість. Чинив чудеса, зціляв хворих і вигнав демонів. Після голоду і чуми, за проханням братії, повернувся до Сукійського монастиря, де боровся з єрессю Орігена. Передбачив швидку смерть єретиків і продовжував жити в безмовності. У віці ста дев'яти років, покликавши братію, залишив повчання і, помолившись, передав свою душу Господу. Похований з почестями, братія сумували про нього, славлячи Бога за його труди.