Лонгін

Прпп. Іоанн і Лонгин Ярензькі були іноками Соловецького монастиря у XVI столітті, які подвизалися під керівництвом ігумена Филипа (згодом митрополита Московського). У 1561 році вони потонули в Білому морі, повертаючись із поїздки у монастирських справах. Їхні нетлінні тіла були знайдені в гирлі річки Сосновки та поховані в каплиці села Яренга, де від мощей почали відбуватися зцілення. Після дослідження чудес мощі були перенесені до храму новоутвореної обителі у 1638 році.

Преподобні Іоанн і Лонгин Ярензькі жили у XVI столітті. Вони були іноками Соловецького Спасо-Преображенського монастиря в той час, коли ігуменом обителі був святий Филип (згодом митрополит Московський). Під керівництвом святого Филипа преподобні Іоанн і Лонгин звершували подвиг суворого посту і молитви, в усьому виконували волю ігумена і поступово зростали в духовному житті.

У 1561 році преподобні Іоанн і Лонгин вирушили у монастирських справах на Тверську землю. На зворотному шляху в Білому морі їх застала буря, судно було розбите, і святі Іоанн і Лонгин потонули. Через деякий час тіла святих були знайдені нетлінними за 120 верст від обителі, у гирлі річки Сосновки, і були покладені в каплиці в ім’я святителя і чудотворця Миколая в с. Ярензі. Невдовзі чудесні знамення підтвердили святість преподобних Іоанна і Лонгина, біля чесних мощей яких хворі отримували зцілення. З часом на місці поховання святих іноків виник монастир.

У 1625 році інок Ярензької обителі Ілія Телов повідомив святішому патріарху Філарету про чудеса, що відбувалися біля гробниці святих Іоанна і Лонгина. Свідчення про чудесні зцілення були ретельно досліджені та підтверджені. 2 липня 1638 року святі мощі були перенесені до новозбудованого храму обителі. На честь цієї події пам’ять святим Іоанну і Лонгину Ярензьким була встановлена 3 липня.