Архангел Михаїл — один із найвищих Ангелів, що бере найближчу участь у долях Церкви. Святе Письмо навчає нас, що, окрім фізичного, існує великий духовний світ, населений розумними, добрими істотами, яких називають Ангелами. Слово «ангел» грецькою мовою означає «вісник». Святе Письмо іменує їх так тому, що Бог нерідко через них сповіщає людям Свою волю. У чому саме полягає їхнє життя в духовному світі, який вони населяють, і в чому полягає їхня діяльність — ми майже нічого не знаємо, та й, по суті, осягнути не в змозі. Вони перебувають в умовах, цілковито відмінних від наших матеріальних: там час, простір і всі життєві умови мають зовсім інший зміст. Префікс «архи» перед деякими іменами Ангелів вказує на їхнє більш піднесене служіння порівняно з іншими Ангелами.
Ім’я Михаїл єврейською означає «Хто, як Бог». Святе Письмо, оповідаючи про явлення Ангелів різним людям, власним ім’ям називає лише деяких із них — очевидно, тих, які несуть особливу місію в утвердженні Царства Божого на землі. Серед них — Архангели Михаїл і Гавриїл, згадані в канонічних книгах Письма, а також Архангели Рафаїл, Уриїл, Салафиїл, Ієгудиїл і Варахиїл, згадані в неканонічних книгах. Архангел Гавриїл зазвичай з’являвся праведникам як вісник великих і радісних подій, що стосуються народу Божого (Дан. 8:16, 9:21; Лк. 1:19-26). У книзі Товита Архангел Рафаїл каже про себе: «Я — Рафаїл, один із семи святих Ангелів, які підносять молитви святих і входять перед славу Святого» (Тов. 12:15). Звідси виникло переконання, що на Небі існує сім Архангелів, одним із яких є Архангел Михаїл.
Архангел Михаїл у Письмі іменується «князем», «вождем воїнства Господнього» і зображується як головний борець проти диявола та будь-якого беззаконня серед людей. Звідси його церковне найменування «Архистратиг», тобто старший воїн, вождь. Так, Архангел Михаїл явився Ісусу Навину як помічник під час завоювання ізраїльтянами Обіцяної землі. Він явився пророку Даниїлу в дні падіння Вавилонського царства і початку творення Месіанського царства. Даниїлу було провіщено про допомогу народу Божому з боку Архангела Михаїла в період майбутніх переслідувань за Антихриста. У книзі Об’явлення Архангел Михаїл постає як головний вождь у війні проти дракона-диявола та інших збунтованих ангелів. «І сталася на Небі війна: Михаїл та Ангели його воювали проти дракона, і дракон та ангели його воювали проти них, але не встояли, і не знайшлося їм місця на Небі. І скинутий був великий дракон, давній змій, званий дияволом і сатаною». Апостол Юда стисло згадує про Архангела Михаїла як про противника диявола (Нав. 5:13; Дан. 10, 12:1; Юд. 1:9; Об. 12:7-9; Лк. 10:18).
У дусі Святого Письма деякі отці Церкви вбачають в Архангелі Михаїлі учасника інших важливих подій у житті народу Божого, де, втім, він не називається на ім’я. Так, наприклад, його ототожнюють із таємничим вогняним стовпом, що йшов перед ізраїльтянами під час їхньої втечі з Єгипту і погубив у морі полчища фараона. Йому ж приписують поразку величезного ассирійського війська, що оточувало Єрусалим за пророка Ісаї (Вих. 13:21-22; 4 Цар. 19:35).
Церква вшановує Архангела Михаїла як захисника віри і борця проти єресей та будь-якого зла. На іконах його зображують з вогняним мечем у руці або списом, яким він скидає диявола. На початку IV століття Церква встановила свято «Собору» (тобто зібрання) святих Ангелів на чолі з Архангелом Михаїлом 8 листопада.
Собор Архистратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних
Святкування Собору Архистратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безтілесних встановлено на початку IV століття на Помісному Лаодикійському Соборі, що відбувся за кілька років до Першого Вселенського Собору. Лаодикійський Собор 35-м правилом засудив і відкинув єретичне поклоніння Ангелам як творцям і правителям світу та утвердив православне їх вшанування. Свято звершується в листопаді — дев’ятому місяці від березня (з якого в давнину починався рік) — відповідно до кількості дев’яти чинів Ангельських. Восьмий же день місяця вказує на майбутній Собор усіх Сил Небесних у день Страшного Суду Божого, який святі отці називають «днем восьмим», бо після віку цього, що минає седмицями днів, настане «день восьмий», і тоді «прийде Син Людський у Славі Своїй і всі святі Ангели з Ним» (Мф. 25:31).
Чини Ангельські поділяються на три ієрархії — вищу, середню і нижчу. Кожну ієрархію становлять три чини. До вищої ієрархії входять: Серафими, Херувими і Престоли. Найближче до Пресвятої Трійці стоять шестикрилі Серафими (Полум’яні, Вогненні) (Іс. 6:2). Вони палають любов’ю до Бога і спонукають до неї інших.
Після Серафимів перед Господом стоять многоокі Херувими (Бут. 3:24). Їхнє ім’я означає: виливання премудрості, просвітництво, бо через них, що сяють світлом Богопізнання і розуміння таємниць Божих, ниспосилається премудрість і просвітництво для істинного Богопізнання.
За Херувимами стоять Богоносні за благодаттю, даною їм для служіння, Престоли (Кол. 1:16), які таємниче і незбагненно носять Бога. Вони служать правосуддю Божому.
Середню Ангельську ієрархію становлять три чини: Господства, Сили та Влади.
Господства (Кол. 1:16) володарюють над наступними чинами Ангелів. Вони наставляють поставлених від Бога земних правителів до мудрого керування. Господства навчають володіти почуттями, приборкувати гріховні вождеління, підкоряти плоть духу, панувати над своєю волею, перемагати спокуси.
Сили (1 Пет. 3:22) виконують волю Божу. Вони творять чудеса і ниспосилають благодать чудотворення і прозорливості угодникам Божим. Сили допомагають людям у несенні послуху, зміцнюють у терпінні, дарують духовну міцність і мужність.
Влади (1 Пет. 3:22; Кол. 1:16) мають владу приборкувати силу диявола. Вони відбивають від людей бісівські спокуси, утверджують подвижників, оберігають їх, допомагають людям у боротьбі зі злими помислами.
До нижчої ієрархії входять три чини: Начала, Архангели та Ангели.
Начала (Кол. 1:16) начальствують над нижчими Ангелами, спрямовуючи їх до виконання Божественних повелінь. Їм доручено управляти всесвітом, охороняти країни, народи, племена. Начала наставляють людей віддавати кожному честь, належну за його званням. Навчають тих, хто при владі, виконувати посадові обов’язки не заради особистої слави і вигоди, а заради честі Божої та користі ближніх.
Архангели (1 Сол. 4:16) благовістять про велике і преславне, відкривають таємниці віри, пророцтва і розуміння волі Божої, зміцнюють у людях святу віру, просвіщаючи їхній розум світлом Святого Євангелія.
Ангели (1 Пет. 3:22) найбільш близькі до людей. Вони сповіщають наміри Божі, наставляють людей до доброчесного і святого життя. Вони бережуть віруючих, утримують від падінь, піднімають тих, що впали, ніколи не залишають нас і завжди готові допомогти, якщо ми побажаємо.
Усі чини Небесних Сил мають загальну назву Ангелів — за суттю свого служіння. Господь відкриває Свою волю вищим Ангелам, а вони, своєю чергою, просвіщають інших.
Над усіма дев’ятьма чинами поставлений Господом святий Архистратиг Михаїл (ім’я його в перекладі з єврейської — «хто як Бог») — вірний служитель Божий, бо він скинув з Неба загорділого денницю з іншими занепалими духами. А до інших Ангельських Сил він вигукнув: «Вонмем! Станьмо добре перед Творцем нашим і не помислимо неугодного Богові!». За Церковним переданням, закарбованим у службі Архистратигу Михаїлу, він брав участь у багатьох старозавітних подіях. Під час виходу ізраїльтян із Єгипту він предводителював ними у вигляді стовпа хмарного вдень і стовпа вогняного вночі. Через нього явилася Сила Господня, що знищила єгиптян і фараона, які переслідували ізраїльтян. Архистратиг Михаїл захищав Ізраїль у всіх бідах.
Він явився Ісусу Навину і відкрив волю Господа на взяття Єрихона (Нав. 5:13-16). Сила великого Архистратига Божого проявилася у знищенні 185 тисяч воїнів ассирійського царя Сеннахеріма (4 Цар. 19:35), у поразці нечестивого вождя Антіохового Іліодора та в охороні від вогню трьох святих отроків — Ананії, Азарії та Мисаїла, кинутих у піч на спалення за відмову поклонитися ідолу (Дан. 3:92-95).
За волею Божою Архистратиг переніс пророка Авакума з Юдеї до Вавилона, щоб дати їжу Даниїлу, замкненому в рові з левами (кондак акафісту, 8).
Архангел Михаїл заборонив дияволу явити юдеям тіло святого пророка Мойсея для обожнення (Юд. 1:9).
Святий Архангел Михаїл виявив свою силу, коли чудесно врятував отрока, кинутого грабіжниками в море з каменем на шиї поблизу берегів Афону (Афонський Патерик).
З давніх часів прославлений своїми чудесами Архангел Михаїл на Русі. У Волоколамському Патерику наводиться розповідь преподобного Пафнутія Боровського зі слів татарських баскаків про чудесний порятунок Великого Новгорода: «А як Великий Новград ніколи не був узятий агарянами… коли з Божого попущення за гріхи наші безбожний агарянський цар Батий Російську землю полонив і спалив, і пішов до Нового міста, і покрив його Бог і Пречиста Богородиця явленням Михайла Архистратига, який заборонив йому йти на нього. Він же пішов на Литовські міста і прийшов до Києва, і побачив біля кам’яної церкви над дверима написаний великий Михаїл Архангел, і говорив князям своїм, вказуючи перстом: „цей мені заборонив піти на Великий Новгород“».
Заступництво за міста руські Пресвятої Цариці Небесної завжди здійснювалося Її явленнями з Воїнством Небесним під проводом Архистратига. Вдячна Русь оспівала Пречисту Богородицю та Архангела Михаїла в церковних піснеспівах. Архистратигу присвячено безліч монастирів, соборних, палацових і посадських храмів. У стародавньому Києві одразу після прийняття християнства було споруджено Архангельський собор і влаштовано монастир. Архангельські собори стоять у Смоленську, Нижньому Новгороді, Стариці, монастир у Великому Устюзі (поч. XIII ст.), собор у Свіязьку. Не було на Русі міста, де не існувало б храму або приділу, присвяченого Архистратигу Михаїлу. Один із найголовніших храмів міста Москви — храм-усипальниця в Кремлі — присвячений йому. Численними і прекрасними є ікони Чиноначальника Вишніх Сил та його Собору. Одна з них — ікона «Благословенне воїнство» — написана для Успенського собору Московського Кремля, де святі воїни — князі руські — зображені під проводом Архистратига Михаїла.
Зі Святого Письма та Святого Передання відомі також Архангели: Гавриїл — міць (сила) Божа, провісник і служитель Божественної всемогутності (Дан. 8:16; Лк. 1:26); Рафаїл — лікування Боже, цілитель людських недуг (Тов. 3:16, 12:15); Уриїл — вогонь або світло Боже, просвітитель (3 Єзд. 5:20); Салафиїл — молитовник Божий, що спонукає до молитви (3 Єзд. 5:16); Ієгудиїл — що славить Бога, зміцнює тих, хто трудиться для слави Господньої, і клопочеться про відплату їм за подвиги; Варахиїл — роздавач благословення Божого на добрі справи, що випрошує людям милості Божі; Ієремиїл — піднесення до Бога (3 Єзд. 4:36).
На іконах Архангели зображуються відповідно до роду їхнього служіння:
Михаїл — зневажає ногами диявола, у лівій руці тримає зелену фінікову гілку, у правій — спис із білою хоругвою (іноді полум’яний меч), на якій накреслено червоний хрест.
Гавриїл — з райською гілкою, принесеною ним Пресвятій Діві, або зі світним ліхтарем у правій руці та дзеркалом із яспісу — в лівій.
Рафаїл — тримає посудину з цілющим зіллям у лівій руці, а правою веде Товію, який несе рибу.
Уриїл — у піднятій правій руці — оголений меч на рівні грудей, в опущеній лівій руці — «полум’я вогненне».
Салафиїл — у молитовному положенні, дивлячись донизу, руки складені на грудях.
Ієгудиїл — у правиці тримає золотий вінець, у лівиці — батіг із трьох червоних (або чорних) мотузок.
Варахиїл — на його одязі безліч рожевих квітів.
Ієремиїл — тримає в руці терези.
