Вебсайт православного суспільства

Це місце, де люди можуть знайти духовний зв'язок з Богом...

На Таїнства в Капличці не має та не може бути кошториса.
Саме Бог є творцем Таїнства, а батюшка лише знаряддя в Божих руках.

Микита

Микита

Новгородський єпископ

Запалити свічку
Рекомендована сума: грн
Зараз горять свічки

Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.

Подати записку
Добавити з Пом'яника (після реєстрації)
Орієнтовна сума: грн Сума буде розраховуватися при оформленні замовлення

Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.

Дні пам'яті:
17 травня , 13 травня , 21 червня ((перехідна)) 4 травня , 30 квітня , 8 червня ((перехідна))

З юних років святий Микита вступив до Києво-Печерської обителі і незабаром зважився стати самітником, незважаючи на навіювання ігумена про передчасність такого подвигу для молодого ченця. У затворі Микита зазнав наступної спокуси: за навіюванням диявола він перестав молитися Богу і весь віддався читанню книг Старого Завіту. Микита так вивчив їх і вивчив на згадку, що ніхто не міг зрівнятися з ним у знанні цих книг. Коли його блискуче знання старозавітного Писання стало відомим багатьом, князі та бояри стали приходити до нього для слухання та настанов. Однак, багатьох дивувало, що про книги Нового Завіту він і чути не хотів і всіляко уникав їхньої згадки. Тоді мудрі старці монастиря зрозуміли, що Микита «впав у привабливість», тобто підпав під диявольське спокуса. Від цього стану Микита був позбавлений старанними молитвами печерських ченців. Після цього Микита залишив свій довільний затвор. Продовжуючи суворо постити, він старанно молився Богу, і через нетривалий час він своїм послухом і смиренністю перевершив інших ченців.

Через кілька років Микита був поставлений єпископом у Новгороді. Він добре проповідував, навчаючи віруючих євангельськими словами. Будучи за своє святе життя нагороджений від Бога даром чудес, він багатьом допоміг і багатьох зцілив. Так, одного разу він молитвою зганяв з неба дощ, вдруге після його молитви припинилася в місті пожежа.

Після 13-річного єпископства святий Микита мирно помер 1108 року. Через 445 років після його смерті, за царя Івана Васильовича Грозного (1530-1584 рр.), мощі святителя були знайдені нетлінними, і тоді відбулося багато зцілень; причому переважно хворі очима і сліпі отримували зцілення.

Святителю Микиті, єпископу Новгородському

Тропарь, глас 4-й:
Насладився, Богомудре, воздержания и желание плоти твоея обуздав, на престоле святительства сел еси, и яко звезда многосветлая, просвещая верных сердца зарями чудес твоих, отче наш, святителю Никито, и ныне моли Христа Бога, да спасет души наша.

 

Кондак, глас 6-й:
Архиерейства саном почтився, и чисте чистейшему предстоя, прилежно моление за люди твоя приносил еси; яко и дождь молитвою свел еси, овогда же и града запаления угасил еси. И ныне, святителю Никито, моли Христа Бога, спасти люди твоя молящиеся, да вси вопием ти: радуйся святителю, отче предивный.

 

Молитва:

О, архиерею Божий, святителю Никито! Услыши нас грешных, днесь во священный храм сей стекшихся, и честному образу твоему поклоняющихся, и ко священней твоей раце припадающих, и умиленно вопиющих: якоже сидя на престоле святительства в Великом Новеграде сем, и единою належащу бездождию, дождь молитвою свел еси, и паки граду сему огненным пламенем обдержиму, молитвою избаву подал еси, тако и ныне молим тя, о святителю Христов Никито: молися ко Господу, еже избавити царствующий грады, Великий Новград сей и вся грады и страны христианские от труса, потопа, глада, огня, града, меча и от всех врагов видимых к невидимых, яко да изрядных ради молитв твоих спасаеми, славим Пресвятую Троицу, Отца и Сына и Святаго Духа, и твое милостивное предстательство, ныне и присно, и во веки веков. Аминь.