Печерська ікона Божої Матері з майбутніми Антонієм та Феодосієм

Кондак 1

Избранной от всех родов Пресвятей Деве Марии Богородице, яко воистину плотию рождшей Иисуса Христа, Спаса и Бога нашего, Владычице всея вселенныя, избравшей вторым земным жребием своим гору Печерскую, и oбитель для иноков на ней создавшую, похвальная приносим пения. Ты же, о, Всечестная наша Мати и Заступница, храни и спаси обитель Твою и всех нас от враг видимых и невидимых, да зовем Ти:

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Икос 1

Ангел земный и человек небесный преподобный Антоний, прииде в земный жребий Твой на гору Афонскую, хотя спасти душу свою от суеты мира сего и скончати тамо житие свое земное. Ты же, Пресвятая Дево, избравши вторым жребием Своим гору Печерскую в новопросвещенной стране Русской, послала его яко апостола, да устроит обитель на ней, во славу Твою и соберет иноков, и да воспевают Ти тако:

Радуйся, Всечестная наша Мати;

радуйся, дивная наша Игумения.

Радуйся, надеждо нашего спасения;

радуйся, горы Печерския Хранительнице.

Радуйся, живущих на ней иноков Руководительнице;

радуйся, приходящих на ню православных христиан на поклонение Покровительнице.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 2

Видящи скорбный путь спасения для всех иночествовати хотящих, Господь наш Иисус Христос, повеле Матери Своей, да прострет Свой Божественный покров над горою Печерскою, да вси спасающиися на ней видяще сие, с пpeподобными Антонием и Феодосием, вкупе взывают непрестанно Спасителю Богу: Аллилуиа.

Икос 2

Разум имея Божественный преподобный Феодосий, от души возлюбив славу небесную, мир со всеми его прелестями возненавидя, прииде в Киев ко преподобному Антонию в пещере сущу, в нюже вселися, и вкупе со всеми отцы, подвизающимися тамо, воспевая Тя, Честнейшую всех ангел, тако:

Радуйся, нашего спасения главизно;

радуйся, радосте наша в сей и будущей жизни.

Радуйся, отраде Божественная Христовых подвижников;

радуйся, яко Тобою вси святии спасаются.

Радуйся, яко вся вселенная Тобою украшается;

радуйся, яко имя Твое от всех небесных чинов прославляется.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 3

Сила Вышняго осени подвижников Пещерных, егда первый игумен, преподобный Варлаам, устрои храм во имя Твоего славнаго Успения, на верху пещеры и в нем прославляя Тебе, Честнейшую Херувим и Славнейшую без сравнения Серафим и Сыну Твоему вопия: Аллилуиа.

Икос 3

Имуще пламенное желание спасения, преподобный Антоний, егда устройся обитель на холме, в немже пещеры нарицаемыя Дальнии, желая безмолвия, преселися на холм, в немже раскопа пещеры Ближнии, и тамо собра последователи себе, хотящии совершеннаго безмолвия, прославляя Тебе, свою Утешительницу тако:

Радуйся, вселения райская Руководительнице;

радуйся, в подвизех пещерных Укрепительнице.

Радуйся, благое начало и славный конец всех святых жития;

радуйся, святыя радости Божественная струя.

Радуйся, цвете Божественнаго прозябения;

радуйся, православнаго монашества украшение.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 4

Бурю сомнений грехолюбивых оставльше, возлюбиша тернистый путь спасения, стекошася иноцы в пещеру ко преподобному Феодосию. Он же видя в ней тесноту, устрои на верху горы Печерстей храм, и келии сооруди, и оградой огради, и тако устроися обитель во имя Твое, Владычице, в нейже монаси и вернии людие воспеша о Тебе Богу: Аллилуиа.

Икос 4

Слышаша иноцы Печерстии, яко разбойницы хотяще окрасти храм Твой, Пречистая, моляху Тя о спасении его. Ты же, Всемилостивая, сотворила еси чудо: храм Твой показала еси в воздусе висящ, еже видяще разбойницы в ужасе разбегошася, иноцы же воспеша Ти тако:

Радуйся, яко на горе Киевстей духовный сад насадила еси;

радуйся, яко тамо живущим вся потребная подала еси.

Радуйся, собравшая нас от мира греховнаго,

радуйся, приведшая нас во ограду обители Печерския.

Радуйся, защищающая нас от врагов видимых;

радуйся, охраняющая нас от супостат невидимых.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 5

Боготечная звезда мира явилася еси Владычице, егда восхотела устроити Себе в Руси обитель Печерскую. Место, идеже быти имать храм во имя Твое создатися, указала еси огненною дугою, протяженною от ветхаго монастыря, и Ангельно во образе иноков по воздусе тaмo грядуших, eже видящи иноцы Печерстии, воспеша радостную песнь: Аллилуиа.

Икос 5

Видеша гречестии каменоздателие в Царьграде юношей, повелевающих им идти во Влахернский храм к Царице, они же пришедше узреша Тебе тамо седящу во славе, предстоящих с Тобою лики воев и преподобных Антония и Феодосия, и повелеваюшу им идти в Русскую землю во град Киев, и устроити храм во имя Твое, вручившу им икону Твоего славнаго Успения и мощи святых мученик. Они же повеленное слышаша воспеша Ти тако:

Радуйся, Цapицe небеси и земли,

радуйся, истинная Мати нашего Спасителя.

Радуйся, спасшая весь род Адама падшаго;

радуйся, веры православныя Воеводо непобедимая.

Радуйся, покровительнице Царьграда непостыдная;

радуйся, и страны Русския Заступнице усердная.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 6

Проповедницы Твоего чудесного явления во Влахернстей церкви гречестии каменоздателие, приидоша в Киев, ко преподобным Антонию и Феодосию, вручиша им икону Твоего Успения и мощи святых мученик, и поведаша им Твою волю о созидании храма во имя Твое; они же слышаша их глаголы, образу Твоему на иконе изображенну поклонишася, Богу же вопиюще: Аллилуиа.

Икос 6

Возсия яко солнце икона Твоего Успения, Пресвятая Дево юже пpинесоша из Царьграда гречестии каменоздателие во обитель Печерскую, в нейже и до ныне пребывает, подающе исцеления, вопиющим к Тебе тако:

Радуйся, во Успении Твоем нас не оставляющая;

радуйся, чрез икону Твою нам помогающая.

Радуйся, иконою Твоею обитель Печерскую прославившая;

радуйся, иконою Твоею гору Печерскую просветившая.

Радуйся, иконою Твоею град Киев спасающая;

радуйся, тоюже иконою всю Русскую землю охраняющая.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 7

Хотяще устроити новую обитель и в ней храм во имя Твое, Преблагословенная Дево, преподобнии Антоний и Феодосий, молиша Сына Твоего Христа Бога нашего и Тeбе, да познают место, на немже создан быти храм, и указа Господь то место: еже быти по всей земли роса, а тамо суша; и паки повсюду суша, на месте же храма роса, и посла огнь с неба и пожже вся хврастия и росу полиза и долину устрои. Преподобнии же вкупе с верными люди тамо сущими, падоша на землю, со страхом возопиша: Аллилуиа.

Икос 7

Новый храм, небеси подобный, начаша созидати Богоноснии отцы Антоний и Феодосий, по смертном успении их, преподобный Стефан сконча и пресели братию из ветхаго монастыря в новый. Блаженный же Никон иконы, златом и сребром чудно украси; в немже собрашася вернии, прославляху Тя, Богородице, сице:

Радуйся, варяга Симона во обитель Твою чудно призвала еси;

радуйся, принесенным им поясом размер храма Твоего указала еси.

Радуйся, злато на устроение храма Твоего чрез греки подала еси;

радуйся, в созидании храма Твоего невидимо пособствовала еси.

Радуйся, Лавры Печерския строительнице;

радуйся, храмов ея украсительнице.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 8

Странное чудо показася, егда украшаху храм Твой, Пречистая мусиею, тогда во алтаре на стене сам изобразися образ Твой преподобному Алипию со иконописцы ту сущим и просветися он паче солнца. И се из уст образа Твоего, Пресвятая, излете голубь бел, и летяше ко образу Спасителеву, и ко другим образом написанным во храме, паки лете ко образу Спасителеву и влете во уста Его и тамо скрыся. Еже видящи гречестии иконописцы, во обители Твоей и живот свой скончаша, мощи же их в пещерах положени быша, душами же на небеса преселишася, идеже прославляют Тебе со Ангелы, Сыну же Твоему зовут: Аллилуиа.

Икос 8

Весь храм небеси подобный сияя от Твоея иконы Печерския, Богоизбранная Дево, еже видя блаженный Захария, прииде к нему защищения у Тебе прося, егда заимодавец его Сергий не хотяще отдати ему злато и сребро оставленное ему отцем его. Ты же, Владычице, послала Ангела наказати клятвопреступника; еже видя Захарий, остави мир, прииде во обитель Печерскую, поживе в ней до конца дний своих, воспевая Тебе сице:

Радуйся, Честнейшая всея твари Вселенныя;

радуйся, Сладчайшаго Иисуса селение.

Радуйся, святый Покров жизни нашея;

радуйся, благодатное утешение скорби нашея.

Радуйся, вся наша надежда и покой;

радуйся, по Бозе наше упование в жизни земной.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 9

Всякoe мудрование отвергше, удивимся чудесем Твоим, Богородице, егда бо приспе время освящению Церкви Твоей, доска каменна на Престол невидимо принесена бысть Ангелы; имиже во образе юношей созвани быша святители на освящение ея, якоже Апостоли Христовы собрани быша на Погребение Твое. Святитель Иоанн, иноцы Печерскии и вси людие, зряще сия, прославиша Тебе, Пречистая, радостно праздноваше праздник освящения, Богу воспеша песнь: Аллилуиа.

Икос 9

Витии многовещании не могут восхвалити Твоя чудеса, Богородице, соделанныя во обители Печерстей, наипаче при основании, создании и освящении храма в честь славнаго Успения Твоего; и ныне не оставляй нас недостойных чад Твоих, сохраняй обитель Твою, да вопием Ти тако:

Радуйся, яко Сам Бог Отец назнамена сушею место храма;

радуйся, яко Твой Сын, иже сниде яко роса на руно во Твое чрево, на тожде место росу испусти.

Радуйся, яко Дух Святый огнь с неба ниспосла на попаление места для храма;

радуйся, яко Бог Отец образ Твой во алтаре невидимо изобрази.

Радуйся, яко Бог Сын, Солнце правды, сиянием церковь Твою исполни;

радуйся, яко Святый Дух видением голубя, излетевшаго из уст образа, в храме Твоем показася.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 10

Спасти хотя душу свою, преподобный Алипий, прииде во Твою обитель, Богородице, и бысть тамо искусен иконописец, чрез негоже прославилася, Богоневесто; иконы бо им писанныя быша чудодейны, просияша бо паче солнца, неции иконы Ангелы писаша и иными многими чудесы прославишася. От нихже и до ныне неции сохранишася, источающе чудеса прославляющим Тебе и Богу вопиющим: Аллилуиа.

Икос 10

Стена крепкая и заступление явилася еси, Владычице, новой обители Твоей Свенской, егда князь Роман проси иноков Печерских отпустити икону чудотворную, писанную преподобным Алипием, для исцеления от слепоты. Егдаже пловущии с Твоею иконою присташа к берегу, икона Твоя невидимо обретеся на горе на древе; юже обретоша, и князь Роман получил прозрение своим очесем, созда тамо обитель, собра иноки и вкупе с ними возопи к Тебе тако:

радуйся, иконы Твоя чудесы прославившая;

радуйся, Лавру Печерскую ими же прославила еси.

Радуйся, и новую обитель Свенскую возлюбила еси;

радуйся, яко и в ней икону Твою чудотворную показала еси.

Радуйся, дивны и велики чудесы от нея явила еси;

радуйся, всем просящим у Тебе, чрез икону Твою исцеления источила еси.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 11

Пение умиленное приносят пред иконою Твоею Печерскою не токмо во граде Киеве, но и в Свенске, в Москве и Ярославле и в других градех и весех правовернии людие, призывая Тебе на помощь вкупе с преподобными Антонием и Феодосием, и получивше от Тебе, Богородице, помощь и заступление, вопиют Сыну Твоему и Богу: Аллилуиа.

Икос 11

Светоприемную свещу, просвещающую всех Тебе призывающих, имуще мир христианский Тебе, Дево Богородице, наипаче Лавра Печерская, прославляет Тя, свою Покровительницу, юже храниши многи лета от нахождения агарян и всяких враг, и от еретиков и междоусобныя брани, и от нападения иноплеменник. Аще же иногда и попускала ей разорену быти грех ради наших, но паки еще благолепнее воздвизала еси ю, и дарами земными изобиловала насельников ея и дарами благодати обогащала, вопиющих Ти сице:

Радуйся, иконою Успения Твоего нас защищающая;

радуйся, нерукотворенным образом Твоим нас покрывающая.

Радуйся, Печерскою иконою Твоею исцеления нам подающая;

радуйся, свенским образом Твоим нас покрывающая.

Радуйся, стольный град Москву Печерскою иконою посетившая;

радуйся, и град Ярославль Твоею иконою озарившая.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 12

Благодать Божественную, покров и заступление подаждь нам, Владычице наша и Мати, припадающим пред иконою Твоею Печерскою. Воздвигни нас от греховнаго сна, сохрани Лавру Твою и нас недостойных чад Твоих, сподоби нас жительствовати во ограде обители Печерския до конца дней наших, и прославляти Тебе и Сына Твоего, Христа Бога нашего, поя Ему: Аллилуиа.

Икос 12

Поюще Твоя милости и чудеса, явленныя во обители Печерстей от лет древних и до ныне, покланяемся пред образом Твоим, имже спасаеши нас, и всех призывающих Тебе на помощь и вопиющих Ти тако:

Радуйся, торжество веры православныя в Лавре Печерстей являющая;

радуйся, сердца человеческая любови Бозе распаляющая.

Радуйся, гору Печерскую, яко вторый Синай прославившая;

радуйся, иконы Твоя, яко проповедницы спасения показавшая.

Радуйся, с небесных высот на нас призирающая;

радуйся, на благия деяния нас наставляющая.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 13

О Всепетая наша Мати, Преславная Владычице Богородице! Приими сия похвалы и моления, от скверных устен и нечистаго сердца возносимыя; сохрани Твою обитель, нашими грехми оскверненную; собери нас расточенных и сподоби в чине Ангельстем достигнути Небеснаго Царствия, и вкупе с преподобными Антонием и Феодосием, и всеми угодники Печерстими, прославляти вечно Тебе, нашу Матерь и Сына Твоего и Бога, и пети песнь: Аллилуиа.

[Се́й конда́к глаго́лется три́жды.] [Далее повторяем 1‑е икос и кондак:]

Икос 1

Ангел земный и человек небесный преподобный Антоний, прииде в земный жребий Твой на гору Афонскую, хотя спасти душу свою от суеты мира сего и скончати тамо житие свое земное. Ты же, Пресвятая Дево, избравши вторым жребием Своим гору Печерскую в новопросвещенной стране Русской, послала его яко апостола, да устроит обитель на ней, во славу Твою и соберет иноков, и да воспевают Ти тако:

Радуйся, Всечестная наша Мати;

радуйся, дивная наша Игумения.

Радуйся, надеждо нашего спасения;

радуйся, горы Печерския Хранительнице.

Радуйся, живущих на ней иноков Руководительнице;

радуйся, приходящих на ню православных христиан на поклонение Покровительнице.

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Кондак 1

Избранной от всех родов Пресвятей Деве Марии Богородице, яко воистину плотию рождшей Иисуса Христа, Спаса и Бога нашего, Владычице всея вселенныя, избравшей вторым земным жребием своим гору Печерскую, и oбитель для иноков на ней создавшую, похвальная приносим пения. Ты же, о, Всечестная наша Мати и Заступница, храни и спаси обитель Твою и всех нас от враг видимых и невидимых, да зовем Ти:

Радуйся, Пресвятая Богородице Дево, Печерская похвало и наше утешение.

Молитва 1‑я

О, Пресвятая и Пренепорочная Дево Богородице, наша Печерския похвало и украшение, покрове и заступление, истинная Владычице избраннаго удела Твоего; приими нас, недостойных рабов Твоих, убогое моление с верою и любовию приносящих пред чудным образом Твоим; да посетиши милостивно греховное житие наше, просвещающе его светом покаяния, осени нас, обремененных скорбьми многими, Твоею небесною радостию, и сподоби нас присно славити Тя в мире и благочестии во обители Печерстей, и зде без порока прешедше путь жития нашего, помощию Твоею достигнем вечнаго веселия во светлостех святых и Богоносных отец наших Антония и Феодосия и всех преподобных Печерских, и едиными усты и сердцы воспоем Тя и Предвечнаго Сына Твоего, со Безначальным Его Отцем и Пресвятым, Всеблагим, Животворящим и Единосущным Его Духом во веки веков. Аминь.

Молитва 2‑я

О, Пресвятая и Преблагословенная Мати Господа и Спаса нашего Иисуса Христа, Пречистая Приснодево Богородице Марие! Припадаем и покланяемся Тебе пред святою и чудотворною иконою Твоею, юже от лет древних чудесы многими и исцеленьми прославити благоизволила еси. Смиренно молимся Тебе, Благой и Милосердой Заступнице нашей: предстательством угодников Твоих, преподобных Антония и Феодосия Печерских, вонми гласу грешных молений наших, не презри воздыханий от души, виждь скорби и беды нас обышедшии, и яко любвеобильная воистину Мати потщися на помощь нам безпомощным, унылым, во многая и тяжкия грехи впадшим и присно прогневляющим Господа и Создателя нашего, Егоже умоли, Предстательнице наша, да не погубит нас со беззаконии нашими, да явит нам человеколюбивую Свою милость. Испроси, Владычице, у благости Его всем православным христианом здравие и душевное спасение, благочестное и мирное житие, земли плодоносие, воздуха благорастворение, дождие благовременныя, и благословение свыше на вся благая дела и начинания наша; болящия исцели, скорбящия утеши, бедствующим помози; споспеши всем нам носити иго Xристово в терпении и смиренномудрии, и сподоби нас благочестно житие земное скончати, христианскую же непостыдную кончину получити и Небесное Царствие унаследити. О, Царице Всепетая, Мати Божия Всеблагая! Простри Богоноснии руце Твои к возлюбленному Сыну Твоему и Богу нашему, умоли Его спасти и избавити от погибели вечныя всех иноков обители Твоея Печерския. Якоже древле на горе Печерстей милость являла еси, Владычице, сице и ныне яви, Богородице, Твоя щедроты над обителию Твоею и над нами недостойными чады Твоими; да и зде в земном странствовании нашем, и по кончине живота нашего будем прославлять Безначальнаго Отца, Единороднаго Его Сына, и Единосущнаго и Святаго Его Духа, и Твое милостивное предстательство во веки веков. Аминь.

Обраній від усіх родів Пресвятій Діві Марії Богородиці, Яка воістину народила плоттю Ісуса Христа, Спаса і Бога нашого, Владичиці всієї вселенної, що обрала другим земним жеребом гору Печерську і утворила на ній обитель для ченців, похвальний приносимо спів. Ти ж, о Пречесна наша Мати і Заступнице, охороняй і спасай обитель Твою і всіх нас від ворогів ви­димих і невидимих, щоб ми взивали до Тебе:

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Ангел земний і людина Небесна преподобний Антоній прийшов у земний жереб Твій на гору Афонську, бажаючи спасти душу свою від сує­ти світу цього і закінчити там своє земне житіє. Ти ж, Пресвята Діво, обравши другим жеребом Своїм гору Печерську у новопросвіщеній землі Руській, послала його як апостола, щоб він утворив у ній обитель на славу Твою і зібрав ченців, щоб вони оспівували Тебе так:

Радуйся, Всечесна наша Мати; радуйся, Див­на наша Ігумене.

Радуйся, Надіє нашого спасіння; радуйся, гори Печерської Охоронителько.

Радуйся, ченців, що живуть на них, Керівни­це; радуйся, православних християн, що при­ходять до неї на поклоніння, Покровителько.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Знаючи, що скорботною є путь спасіння для всіх, хто хоче стати ченцем, Господь наш Ісус Христос повелів Своїй Матері, щоб Вона покри­ла Своїм божественним покровом гору Печерсь­ку, щоб усі, хто спасається на ній, знаючи це, разом з преподобним Антонієм і Феодосієм взи­вали безперестанно до Спасителя Бога: алилуя.

Розум маючи божественний, преподобний Феодосій від душі полюбив славу Небесну, світ з усіма його спокусами зненавидівши; прийшов у Київ до преподобного Антонія, який жив у печері; в ній оселившись, разом з усіма отця­ми, що там подвизалися, оспівував Тебе, чес­нішу від усіх ангелів, так:

Радуйся, нашого спасіння Осново; радуйся, Радосте наша у цьому і майбутньому житті.

Радуйся, Відрадо Божественна Христових по­движників; радуйся, бо Тобою всі святі спасаються.

Радуйся, бо Тобою вся вселенна прикраша­ється; радуйся, бо Твоє ім’я всіма Небесними силами прославляється.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Сила Вишнього осінила подвижників Печерських, коли перший ігумен, преподобний Варлаам, побудував храм в ім’я Твого славного Успіння, на верху гори, і в ньому, прославляючи Тебе, чеснішу від херувимів і славнішу без порівнян­ня від серафимів, взивав: алилуя.

Маючи полум’яне бажання спасіння, препо­добний Антоній, коли влаштувалась обитель на пагорбі, на якому Дальні печери, бажаючи без­мовності, переселився на пагорб, на якому ви­копав печери Ближні і там зібрав своїх послідов­ників, що хотіли повної безмовності, прослав­ляючи Тебе, свою Утішительку, так:

Радуйся, до осель райських Керівнице; радуй­ся, в подвигах печерних Укріпителько.

Радуйся, Благий Початку і Славний Кінець усіх святих житія; радуйся, святої радості Боже­ственний Струмку.

Радуйся, Квітко Божественного саду; радуй­ся, православного чернецтва Похвало.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Ченці, бурю гріховних сумнівів залишивши, полюбили тернисту путь спасіння і зібрались у печеру до преподобного Феодосія. Він же, ба­чачи в ній тісноту, побудував на верху гори храм Печерський і келії спорудив і огорожею обго­родив, і так влаштувалась обитель в ім’я Твоє, Владичице, в якій ченці і вірні люди оспівува­ли через Тебе Бога: алилуя.

Почули ченці Печерські, що розбійники хо­чуть пограбувати храм Твій, Пречиста, і блага­ли Тебе за Його спасіння. Ти ж, Всемилостива, сотворила чудо: показала храм Твій висячим у повітрі; розбійники, побачивши це, в жаху розбіглися, ченці ж оспівували Тебе так:

Радуйся, бо Ти на горі Київській насадила духовний сад; радуйся, бо Ти подала тим, хто там живе, все потрібне.

Радуйся, бо Ти забрала нас від світу гріхов­ного; радуйся, бо Ти привела нас в огорожу оби­телі Печерської.

Радуйся, бо Ти захищаєш нас від ворогів види­мих; радуйся, бо Ти охороняєш нас від супоста­тів невидимих.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Боготічною зіркою для світу явилася Ти, Вла­дичице, коли захотіла влаштувати Собі на Русі обитель Печерську. Місце, де повинен був в ім’я Твоє храм побудуватися, вказала Ти вогняною дугою, простягнутою від старого монастиря, і ангелів в образі ченців, що йшли там по по­вітрю; побачивши це, ченці Печерські радісну пісню заспівали: алилуя.

Побачили грецькі будівничі у Царграді юна­ків, які повелівали їм іти у Влахернський храм до Цариці; вони ж, прийшовши, побачили там Тебе, що сиділа у славі, і навколо Тебе чини ангелів і преподобних Антонія і Феодосія; і повелівала будівничим іти у землю Руську і місто Київ і побудувати там храм в ім’я Твоє, і вру­чила їм ікону Твого славного Успіння і мощі святих мучеників. Вони ж, почувши повеління, оспівували Тебе так:

Радуйся, Царице Неба і землі; радуйся, істинна Мати нашого Спасителя.

Радуйся, бо Ти спасла весь рід упалого Адама; радуйся, віри православної Воєводо непереможна.

Радуйся, Покровителько Царграда неосоромлена; радуйся, країни Руської Заступнице ста­ранна.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Проповідники Твого чудесного явлення у Влахернській церкві, грецькі будівничі, прийшовши в Київ до преподобних Антонія і Феодосія, вру­чили їм ікону Твого Успіння і мощі святих му­чеників і відкрили їм Твою волю про будівництво храму в ім’я Твоє; вони ж, почувши Твої слова, поклонилися образу Твоєму, на іконі зображеному, Богу ж взивали: алилуя.

Засяяла як сонце ікона Твого Успіння, Пре­свята Діво, яку принесли із Царграда грецькі будівничі в обитель Печерську, в якій вона і донині перебуває, подаючи зцілення тим, хто взиває до Тебе так:

Радуйся, бо Ти в Успінні Твоєму нас не зали­шаєш; радуйся, бо через ікону Твою нам допо­магаєш.

Радуйся, іконою Твоєю обитель Печерську Ти прославила; радуйся, іконою Твоєю гору Пе­черську Ти просвітила.

Радуйся, іконою Твоєю Ти місто Київ спаса­ла; радуйся, тією ж іконою Ти всю Українську землю охороняєш.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Бажаючи утворити нову обитель і в ній храм в ім’я Твоє, Преблагословенна Діво, преподобні Антоній і Феодосій благали Сина Твого і Тебе, щоб дізнатися про місце, на якому повинен бути побудований храм. І вказав Господь те місце: щоб по всій землі була роса, а там сухо; і знову повсюди сухо, а на місці храму роса; і послав вогонь з неба, і спалив увесь хмиз, і росою покрив. Преподобні ж і всі вірні люди, які були там, упали на землю, зі страхом взи­ваючи: алилуя.

Новий храм, Небу подібний, почали будувати богоносні отці Антоній і Феодосій. Після смерт­ної кончини їхньої преподобний Стефан закін­чив і переселив братію зі старого монастиря в новий. Блаженний же Никон прикрасив ікона­ми, золотом і сріблом; у ньому ж зібралися вірні, прославляли Тебе, Богородице, так:

Радуйся, Ти дивно покликала в обитель Твою варяга Симона; радуйся, принесеним ним по­ясом Ти вказала розмір храму.

Радуйся, Ти подала через греків золото на будівництво храму Твого; радуйся, у будівництві храму Твого Ти невидимо сприяла.

Радуйся, лаври Печерської будівнице; радуй­ся, храмів її Прикрасителько.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Дивне показалося чудо, коли прикрашали храм Твій, Богородице, мозаїкою. У вівтарі на стіні сам зобразився образ Твій преподобному Антонію з іконописцями, які були з ним, і про­світився він краще за сонце. І ось із вуст Твоїх вилетів голуб білий, і летів до образа Спасителя, і влетів у вуста Його і там сховався. Грецькі іконописці, побачивши це, в обителі Твоїй і жит­тя своє закінчили, мощі ж їхні було покладено в печері, душами ж вони на Небеса пересели­лися, де прославляють Тебе з ангелами, сину ж Твоєму взивають: алилуя.

Увесь храм, Небу подібний, сяє від Твоєї іко­ни Печерської, Богообрана Діво. І ось блажен­ний Захарія прийшов до Тебе, просячи захисту, коли боржник його Сергій не хотів віддати йому золото і срібло, успадковане від батька. Ти ж, Владичице, послала ангела покарати клятвопорушника; побачивши це, Захарія зали­шив світ, прийшов в обитель Печерську і про­жив у ній до кінця своїх днів, оспівуючи Тебе так:

Радуйся, Чесніша за все творіння вселенної; радуйся, Найсолодшого Ісуса Оселе.

Радуйся, Святий Покрове нашого життя; ра­дуйся, Благодатне Втішення в наших скорбо­тах.

Радуйся, вся наша Надіє і Спокою; радуйся, після Бога наше Уповання у земному житті.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Усіляке мудрування відкинувши, ми дивуємо­ся чудесам Твоїм, Богородице, бо коли прийшов час освячення церкви Твоєї, кам’яна дошка на престіл невидимо була принесена ангелами, ними ж в образі юнаків були скликані святителі на її освячення, як апостоли Христові були зібрані на Твоє погребіння; святитель Іоанн, ченці печерські і всі люди, дивлячись на це, прослав­ляли Тебе, Пречиста, радісно святкуючи свято освячення, Богові співаючи пісню: алилуя.

Красномовці багатослівні не можуть похвали­ти чудеса Твої, Богородице, сотворені в обителі Печерській, а найбільше при заснуванні, будів­ництві і освяченні храму на честь славного Успіння Твого; і нині не залишай нас, недостойних дітей Твоїх, зберігаючи обитель Твою, щоб ми взивали до Тебе так:

Радуйся, бо Сам Бог Отець назнаменував су­шею місце храму; радуйся, бо Син Твій зійшов у лоно Твоє, як роса на руно.

Радуйся, бо Дух Святий послав вогонь з неба на спалення місця для храму; радуйся, бо Бог Отець невидимо зобразив образ Твій у вівтарі.

Радуйся, бо Бог Син, Сонце правди, сяянням церкву Твою наповнив; радуйся, бо Дух Свя­тий у вигляді голуба, який вилетів із вуст образа, у храмі Твоєму показався.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Спасти бажаючи душу свою, преподобний Аліпій прийшов у Твою обитель, Богородице, і був там майстерним іконописцем; через нього ж Ти, Богоневісто, чудесами прославилася: ікони, на­писані ним, ставши чудотворними, засяяли більше за сонце, деякі ікони ангели писали. Від них же і донині деякі збереглися, виточуючи чудеса тим, хто прославляє Тебе і до Бога взиває: алилуя.

Стіною міцною і Заступництвом явилася Ти, Владичице, новій обителі Твоїй Свенській, коли князь Роман попросив ченців Печерських відпу­стити чудотворну ікону, написану преподобним Аліпієм, для зцілення від сліпоти. Коли ж плавці пристали з іконою Твоєю до берега, ікона твоя невидимо опинилася на дереві на горі; її ж знайшовши, князь Роман отримав зцілення очей своїх, утворив там обитель, зібрав ченців і разом з ними взивав до Тебе так:

Радуйся, бо Ти ікони Свої чудесами просла­вила; радуйся, ним же Ти прославила лавру Печерську.

Радуйся, і нову обитель Свенську Ти полюби­ла; радуйся, бо і в ній Ти показала Твою чудо­творну ікону.

Радуйся, дивні і великі чудеса Ти явила від неї; радуйся, всім, хто просить у Тебе, через Твою ікону зцілення Ти виточуєш.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Співи зворушливі приносять перед іконою Твоєю Печерською не тільки в місті Києві, але і в Свенську, в Москві і Ярославлі та в інших містах і селах православні люди, закликаючи Тебе на допомогу разом з преподобними Антонієм і Феодосієм, і, одержавши від Тебе, Богородице, поміч і заступництво, взивають до Сина Твого і Бога: алилуя.

Світлоносну свічку, що просвіщає всіх, хто Тебе закликає, світ християнський має Тебе, Діво Богородице, а найбільше прославляє Тебе, свою Покровительку, лавра Печерська, яку Ти зберігаєш довгі роки від нападу агарян і вся­ких ворогів, і від єретиків і міжусобної бороть­би, і від нападу іноплемінників. І хоч іноді попускала її руйнування заради наших гріхів, але знову ще красивішою піднімала Ти її, і дарами земними наповнювала її насельників, і благо­датними дарами збагачувала тих, що взивали до Тебе так:

Радуйся, іконою Успіння Твого Ти нас захи­щаєш; радуйся, нерукотворним образом Ти нас покриваєш.

Радуйся, Печерською іконою Твоєю зцілен­ня нам подаєш; радуйся, Свенським образом Твоїм нас покриваєш.

Радуйся, град Москву іконою Твоєю Печерсь­кою відвідала; радуйся, і місто Ярославль Твоєю іконою осяяла.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Благодать Божественну, покров і заступниц­тво подай, Владичице наша і Мати, нам, що припадаємо перед іконою Твоєю Печерською. Підніми нас від гріховного сну, збережи лав­ру Твою і нас, недостойних дітей Твоїх, спо­доби нас жити в огорожі обителі Печерської до кінця наших днів і прославляти Тебе і Сина Твого, Христа Бога нашого, співаючи йому: алилуя.

Оспівуючи Твої милості і чудеса, явлені в обителі Печерській від літ давніх і донині, по­клоняємося перед образом Твоїм, Яким Ти спасаєш нас і всіх, хто закликає Тебе на допомогу і взиває до Тебе так:

Радуйся, торжество віри православної в лаврі Печерській Ти являєш; радуйся, серця людські Ти розпалюєш любов’ю до Бога.

Радуйся, гору Печерську, як другий Синай, Ти прославила; радуйся, ікони Твої як провідників спасіння Ти показала.

Радуйся, з Небесних висот Ти на нас спогля­даєш; радуйся, на благі діяння Ти нас настав­ляєш.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська похвало і наше утішення.

О Всехвальна наша Мати, Преславна Влади­чице Богородице! Прийми ці похвали і молін­ня, що від скверних уст і нечистого серця Тобі приносяться; збережи Твою обитель, нашими гріхами осквернену; збери нас, розпорошених, і сподоби в чині ангельському досягти Небес­ного Царства разом з преподобними Антонієм і Феодосієм та всіма угодниками Печерськими, і вічно прославляти Тебе, нашу Матір, і Сина Твого і Бога, і співати пісню: алилуя.

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.