Роман

Святий Роман, родом із Сирії, з юних літ служив Богові, ведучи життя дівоче і цнотливе. Спочатку він був пономарем у Бериті, а потім, за царювання імператора Анастасія, віддалився до Константинополя, де служив при церкві Святого Кіри. Він проводив життя в пості та молитвах, не знаючи грамоти, але перевершуючи мудрих книжників добрими ділами. Патріарх Євфимій полюбив його за добродійне життя і давав йому рівну частку з кліриками, що викликало заздрість серед них. 

Одного разу, в навечір'я Різдва Христового, клірики, бажаючи осоромити його, змусили його співати на амвоні. Роман, відчуваючи приниження, впав ниць перед іконою Пресвятої Богородиці і, молячись, заснув. У сні йому явилася Богородиця, поклала йому свиток у уста і веліла з'їсти його. 

Після цього він прокинувся з даром розуміння Писання і, радіючи, пішов до церкви. Співаючи кондак, він вразив усіх своїм співом і мудрістю. 

Патріарх призначив його дияконом, і він став відомий як складатель безлічі кондаків на свята. Провівши праведне життя, святий Роман переселився в вічні обителі і нині з ангельськими ликами співає Богові трисвяту пісню.