Вебсайт православного суспільства

Це місце, де люди можуть знайти духовний зв'язок з Богом...

На Таїнства в Капличці не має та не може бути кошториса.
Саме Бог є творцем Таїнства, а батюшка лише знаряддя в Божих руках.

Роман

Роман

Солодкопівець, Константинопольський диякон

Запалити свічку
Рекомендована сума: грн
Зараз горять свічки

Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.

Подати записку
Добавити з Пом'яника (після реєстрації)
Орієнтовна сума: грн Сума буде розраховуватися при оформленні замовлення

Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.

Дні пам'яті:
1 серпня 19 липня

Преподобний Дій народився у місті Антіохії Сирійській наприкінці IV століття у благочестивій християнській родині. З молодих років він відрізнявся помірністю, приймав їжу в малій кількості і не щодня, тіло своє утихомирював чуванням і безперестанними молитвами. За такі подвиги Господь дарував святому Дію безпристрасність та дар чудотворень. Господь у видінні наказав святому Дію йти до Константинополя і там служити Йому та людям. Святий Дій оселився за містом у відокремленому місці, де люди боялися жити. Преподобний Дій мужньо боровся зі злими духами, які намагалися вигнати його з того місця. Він перемагав їх молитвою і твердою надією на Божу допомогу. Завзято помолившись, святий встромив своє жезло в землю, просячи Господа дати життя сухому палицю, якщо Йому завгодно бачити Дія тим, хто перебуває на тому місці. Господь почув молитву Свого угодника: палиця дала коріння, почала рости і згодом перетворилася на величезний дуб, який довго стояв і після смерті святого Дія. Навколишні жителі стали приходити до праведника за порадою, повчанням, просили зцілення від душевних та тілесних хвороб. Святий Дій молитвою лікував недуги, а пожертвуване йому роздавав жебракам, мандрівникам та хворим. Поголос про святого Дії дійшов імператора Феодосія Молодшого. Він прийшов до святого Дія за благословенням разом із патріархом Константинопольським Аттиком (406–425). Імператор побажав, щоб на місці подвигів святого Дія було влаштовано монастир, і дав кошти на його будівництво. Патріарх посвятив преподобного у священний сан і поставив його ігуменом. Незабаром до святого Дія зібралася численна чернеча братія. Обителі знадобилася криниця. Його рили довго та безуспішно. По молитві преподобного Господь вивів джерело чистої води, яка незабаром наповнила всю криницю. Якось святий, помолившись, воскресив потопельника. Багато інших чудес чинив Господь через Свого угодника. У глибокій старості преподобний Дій тяжко захворів. Він попрощався з братією, причастився Святих Таїн і лежав на одрі як мертвий. У монастир прибули для поховання святіший патріарх Аттик (пам'ять у суботу Сирну) і Антиохійський патріарх Олександр, який знаходився в Константинополі. Святий старець несподівано підвівся зі смертного одра і сказав: "Господь дав мені ще п'ятнадцять років життя". Велика була радість братії. Святий Дій справді прожив ще 15 років, допомагаючи усією порадою, настановою, зцілюючи хворих, піклуючись про жебраків і мандрівників. Незадовго до смерті у вівтарі церкви йому з'явився світлий чоловік у священичому одязі і попередив про день смерті. Подякувавши Господу за сповіщення, святий Дій тихо помер і був похований у своєму монастирі (близько 430 року).

Преподобному Роману

Тропарь, глас 8 -й:
В тебе, отче, известно спасеся еже по образу: приим бо крест последовал еси Христу, и дея учил еси презирати убо плоть, приходит бo, прилежати же о души, вещи безсмертней. Tем же и со aнгелы срадуется, преподобне Романе, дух твой.
Чистотою душевною Божественно вооружився, и непристанныя молитвы яко копие вручив крепко, пробол еси бесовская ополчения, Романе отче наш, моли непрестанно о всех нас.

 

Молитва:
О священная главо, преподобне отче, преблаженне авво Романе, не забуди убогих твоих до конца, но поминай нас всегда во святых и благоприятных молитвах к Богу: помяни стадо твое, еже сам упасл еси, и не забуди посещати чад твоих. Mоли за ны, отче священный, за дети твоя духовныя, яко имеяй дерзновение к Небесному Царю: не премолчи за ны ко Господу, и не презри нас, верою и любовию чтущих тя: поминай нас недостойных у Престола Вседержителева, и не престай молитися о нас ко Христу Богу, ибо дана тебе бысть благодать за ны молитися. Не мним бо тя суща мертва: аще бо телом и преставился еси от нас, но и по смерти жив сый пребываеши, не отступай от нас духом, сохраняя нас от стрел вражиих и всякия прелести бесовския и козней диавольских, пастырю наш добрый аще бо и мощей твоих рака пред очима нашима видима есть всегда, но святая твоя душа со ангельскими воинствы, со Безплотными лики, с Небесными Силами, у Престола Вседержителева предстояши, достойно веселится, ведуще убо тя воистину и по смерти жива суща, тебе припадаем и тебе молимся: молися о нас Всесильному Богу, о пользе душ наших, и испроси нам время на покаяние, да невозбранно прейдем от земли на небо, от мытарств же горьких, бесов воздушных князей и от вечныя муки да избавимся, и Небеснаго Царствия наследницы да будем со всеми праведными, от века угодившими Господу нашему Иисусу Христу: Ему же подобает всякая слава, честь и поклонение, со Безначальным Его Отцем, и с Пресвятым и Благим и Животворящим Его Духом, ныне и присно, и во веки веков. Аминь.

 

Величание:
Ублажаем тя, преподобне отче Романе, и чтим святую память твою, наставниче монахов и собеседниче aнгелов.