Володимирська ікона Божої Матері
Запалити свічку
Зараз горять свічки
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Подати записку
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Володимирська ікона Божої Матері, за переданням, написана євангелістом Лукою на дошці від столу, за яким трапезували Спаситель із Пречистою Матір’ю та праведним Йосифом. Побачивши цей образ, Божа Матір сказала: «Віднині ублажатимуть Мене всі роди. Благодать Народженого від Мене і Моя з цією іконою нехай буде».
У 1131 році ікону було надіслано на Русь із Константинополя святому князю Мстиславу († 1132, пам’ять 15 квітня) і поставлено в Дівочому монастирі Вишгорода — давнього удільного міста святої рівноапостольної великої княгині Ольги.
Син Юрія Долгорукого, святий Андрій Боголюбський, у 1155 році переніс ікону до Володимира й поставив її у збудованому ним знаменитому Успенському соборі. Відтоді ікона отримала назву Володимирської. У 1395 році ікону вперше перенесли до Москви. Так благословенням Божої Матері зміцнилися духовні зв’язки Візантії та Русі — через Київ, Володимир і Москву.
Святкування на честь Володимирської ікони Пресвятої Богородиці відбувається кілька разів на рік (21 травня, 23 червня, 26 серпня). Найурочистіше святкування звершується 26 серпня — на спомин про стрітення Володимирської ікони при перенесенні її з Володимира до Москви. У 1395 році грізний завойовник хан Тамерлан (Темір-Аксак) досяг меж Рязанської землі, узяв місто Єлець і, прямуючи до Москви, наблизився до берегів Дону. Великий князь Василій Димитрійович виступив із військом до Коломни й зупинився на березі Оки. Він молився московським святителям і преподобному Сергію про спасіння Вітчизни та написав митрополиту Московському святителю Кипріану (пам’ять 16 вересня), щоб Успенський піст був присвячений ревній молитві й покаянню. До Володимира, де перебувала чудотворна ікона, було послано духовенство. Після літургії та молебню на свято Успіння Пресвятої Богородиці духовенство взяло ікону й хресним ходом понесло її до Москви. Безліч народу, стоячи навколішки обабіч дороги, молила: «Матір Божа, спаси землю Руську!» У той самий час, коли москвичі зустрічали ікону на Кучковому полі, Тамерлан задрімав у своєму наметі. І побачив уві сні велику гору, з вершини якої до нього сходили святителі із золотими жезлами, а над ними у сяйві з’явилася велична Жінка. Вона наказала йому залишити межі Русі. Прокинувшись у трепеті, Тамерлан довідався, що ця Жінка — Матір Божа, велика Заступниця християн. Тоді він наказав військам відступити. На пам’ять про чудесне визволення Руської землі від Тамерлана на Кучковому полі було збудовано Стрітенський монастир, а 26 серпня встановлено загальноцерковне святкування.
Перед Володимирською іконою Божої Матері відбулися найважливіші події церковної історії: обрання і поставлення святителя Іони — предстоятеля автокефальної Руської Церкви (1448), святителя Іова — першого Патріарха Московського і всієї Русі (1589), Святішого Патріарха Тихона (1917). У день святкування цієї ікони відбулася також інтронізація Патріарха Пимена — 21 травня / 3 червня 1971 року.
Пам’ятні дні 21 травня, 23 червня та 26 серпня, пов’язані з цією іконою, стали важливими днями церковного календаря.
Святкування на честь Володимирської ікони встановлено також на подяку за визволення Москви від нашестя хана Ахмата. У 1480 році хан Золотої Орди Ахмат із великим військом підійшов до річки Угри, яку називали «поясом Богородиці». Війська стояли одне проти одного — це відоме як «стояніє на Угрі». Уся Москва молилася Пресвятій Богородиці. Митрополит Геронтій і архієпископ Ростовський Васіан підтримували воїнів молитвою і настановами. Ворог, охоплений страхом, відступив.
Ще одне святкування встановлено на згадку про спасіння Москви у 1521 році від татарського нашестя хана Махмет-Гірея. У той час благочестива сліпа черниця мала видіння, як святителі виносять із Кремля Володимирську ікону. Їх зупинили преподобні Сергій Радонезький і Варлаам Хутинський, благаючи не залишати місто. Після спільної молитви святителі повернулися з іконою. Подібне видіння мав і блаженний Василій. Самому хану з’явилася Богородиця з небесним військом, і татари в страху втекли.
Святкування Володимирській іконі Божої Матері також звершується 23 червня і 26 серпня.
Молитва перед іконою "Володимирська"
Тропарь, глас 4-й:
Днесь светло красуется славнейший град Москва, яко зарю солнечную восприимши, Владычице, чудотворную Твою икону, к нейже ныне мы, притекающе и молящеся, Тебе взываем сице: о, пречудная Владычице Богородице, молися из Тебе воплощенному Христу Богу нашему, да избавит град сей и вся грады и страны христианския невредимы от всех навет вражиих и спасет души наша, яко Милосерд.
Кондак, глас 8-й:
Взбранной Воеводе победительная, яко избавльшеся от злых пришествием Твоего честнаго образа, Владычице Богородице, светло сотворяем празднество сретения Твоего и обычно зовем Ти: радуйся, Невесто Неневестная.
Молитва:
К кому возопием, Владычице? К кому прибегнем в горести нашей, аще не к Тебе, Царице Небесная? Кто плач наш и воздыхание приимет, аще не Ты, Пренепорочная, надеждо христиан и прибежище нам грешным? Кто в паче Тебе, в милости? Приклони ухо Твое к нам, Владычице, Мати Бога нашего, и не презри требующих Твоея помощи: услыши стенание наше, подкрепи нас грешных, вразуми и научи, Царице Небесная, и не отступи от нас, раб Твоих, Владычице, за роптание наше, но буди нам Мати и Заступница, и вручи нас милостивому покрову Сына Твоего. Устрой о нас, како угодно будет святей Твоей воли, и приведи нас грешных к тихой и безмятежной жизни, да плачем о гресех наших, да возрадуемся же с Тобою всегда, ныне и присно и во веки веков. Аминь.