Ікона Богоматері Державна
Запалити свічку
Зараз горять свічки
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Подати записку
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Державна ікона явила себе православному народу 2/15 березня 1917 року — у день зречення від престолу імператора Миколая II, майбутнього царственного страстотерпця, — у селі Коломенському біля Москви.
Селянці Євдокії Адріановій, жительці села Перерви, тричі уві сні було відкрито, що існує забутий образ Богородиці, через який відтепер буде явлене небесне покровительство Цариці Небесної руському народу. Вона чітко чула слова: «Є в селі Коломенському велика чорна ікона, її потрібно взяти, зробити червоною, нехай моляться».
Настоятель храму в Коломенському, отець Миколай Ліхачов, до якого звернулася Євдокія, не став перешкоджати й разом із нею оглянув усі ікони в церкві. Не знайшовши нічого подібного, він запропонував подивитися ікони в підвалі, де зберігалися старі образи. Там вони знайшли найбільшу, вкриту віковим пилом. Коли її очистили, то побачили Богородицю, що сидить на троні, з Немовлям-Христом на колінах, який простягав благословляючу руку. У правиці Владиця тримала скіпетр, у лівиці — державу, на голові була корона, а на плечах — червона порфіра. При суворому лику Богоматір мала царственний вигляд, що свідчив про Її особливе піклування про багатостраждальний народ.
Адріанова одразу впізнала ікону зі свого видіння, а священник відслужив перед нею молебень з акафістом.
Чутка про знайдену ікону швидко поширилася, і богомольці з Москви та інших місць приходили до храму Вознесіння, отримуючи благодатну допомогу. У «Сергіївських листках» описано прибуття Державної ікони до Марфо-Маріїнської обителі в Москві, де її урочисто зустріла велика княгиня Єлисавета Федорівна. Ікону возили й до інших храмів, а у святкові дні вона залишалася в Коломенському.
За деякими відомостями, до 1812 року ікона перебувала у Вознесенському жіночому монастирі в Москві. Щоб урятувати її від наполеонівського пограбування, її сховали в Коломенському й, імовірно, забули там на 105 років, аж доки вона не явила себе у призначений час.
Знаменно, що образ був знайдений саме на початку російського лихоліття. Царственний вигляд ікони, скіпетр і держава підкреслюють, що Владиця взяла на Себе опіку й духовне керівництво вірними чадами Церкви. Червона порфіра нагадує також про колір крові…
Служба й акафіст Державній іконі були складені за участю Святішого Патріарха Тихона (†1925).
Нині ця свята ікона перебуває у Коломенському, куди була повернена 27 липня 1990 року.
Молитва перед іконою "Державна"
Тропарь, глас 8-й:
Ангелов лицы благоговейно Тебе служат и вся Небесныя силы немолчными гласы Тя ублажают, Богородице Дево; усердно молим Тя, Владычице, да пребудет Божественная благодать на честней иконе Твоей Державной, и светозарный луч славы чудес Твоих да нисходит от нее на всех, с верою Тебе молящихся и вопиющих к Богу: Аллилуиа.
Кондак, глас 8-й:
Взбранной Воеводе Победительныя песни приносим, яко даровася нам держава Твоя, и ничесоже устрашимся, не от мира бо спасение наше, но превознесенныя Владычице милосердием ограждаемся и тому днесь радуемся, яко прииде Заступнице на стражу земли Своея.
Молитва:
О, мира Заступнице, Мати Всепетая! Со страхом, верою и любовию припадающе пред честною иконою Твоею Державною, усердно молим Тя: не отврати лица Твоего от прибегающих к Тебе, умоли, милосердная Мати Света, Сына Твоего и Бога нашего, Сладчайшаго Господа Иисуса Христа, да сохранит в мире страну нашу, да утвердит державу нашу в благоденствии, и избавит нас от междоусобныя брани, да укрепит Святую Церковь нашу Православную, и незыблему соблюдет ю от неверия, раскола и ересей. Не имамы иныя помощи, разве Тебе, Пречистая Дево. Ты еси всесильная христиан заступница пред Богом, праведный гнев Его умягчая. Избави всех с верою Тебе молящихся от падений греховных, от навета злых человек, от глада, скорбей и болезней, даруй нам дух сокрушения, смирение сердца, чистоту помышлений, исправление греховныя жизни и оставление согрешений наших; да вси, благодарственне воспевающе величия Твоя, сподобимся Небеснаго Царствия, и тамо со всеми святыми прославим пречестное и великолепое имя в Троице славимаго Бога, Отца и Сына и Святаго Духа. Аминь.