Ікона Божої Матері ''Втамуй моє печалі''
Запалити свічку
Зараз горять свічки
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Подати записку
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Цей образ прославився численними чудесами з другої половини XVIII століття, особливо під час чуми 1771 року. Ікона була принесена до Москви козаками у 1640 році, за царювання Михайла Федоровича (1613–1645), і поставлена в храмі святителя Миколая на Пупишах у Садовниках.
Згодом, ймовірно через пожежу та перебудови храму, про ікону забули: вона довгий час перебувала на дзвіниці в занедбаному стані. Але численні милості, явлені через неї Пресвятою Богородицею, змусили згадати святиню й відвести їй належне місце в храмі. Там був влаштований приділ на її честь.
Свято чудотворної ікони встановили у 1760 році — 25 січня, на пам’ять про зцілення тяжко хворої жінки, яка удостоїлася видіння цього образу й отримала оздоровлення після молебню перед ним у храмі святителя Миколая на Пупишах. Тоді ж були складені служба та акафіст іконі.
Молитва перед іконою "Втамуй моя печалі"
Тропарь, глас 5-й:
Утоли болезни многовоздыхающия души моея, Утолившая всяку слезу от лица земли: Ты бо человеком болезни отгониши и грешных скорби разрушаеши. Тебе бо вси стяжахом надежду и утверждение, Пресвятая Мати Дево.
Кондак, глас 6-й:
Не ввери мя человеческому предстательству, Пресвятая Владычице, но приими моление раба Твоего, скорбь бо обдержит мя, терпети не могу демонскаго стреляния, покрова не имам, ниже где прибегну, окаянный, всегда побеждаем, и утешения не имам, разве Тебе, Владычице мира, упование и предстательство верных, не презри моление мое, полезно сотвори.
Молитва:
Надеждо всех концев земли, Пречистая Дево, Госпоже Богородице, утешение мое! Не гнушайся нас грешных, на Твою бо милость уповаем, в нас пламень и покаянием ороси изсохшая сердца наша, очисти ум наш от греховных помыслов, приими мольбы, от души и сердца со воздыханием Тебе приносимые. Буди о нас ходатаица к Сыну Твоему и Богу, и отврати гнев Его матерними Твоими молитвами, душевныя и телесныя язвы исцели, Госпоже Владычице, утоли болезнь души и тела, утиши бурю злых нападений вражеских, отъими бремя грехов наших, и не остави нас до конца погибнути, и печалию сокрушенная сердца наша утеши, да славим Тя до последняго издыхания нашего. Аминь.