Вечный Боже и Отче! Даруй мне Твоего Духа силы, да укрепит Он меня в немощи моей, да утвердит и соделает непоколебимым, дабы ни скорбь, ни гонение, ни нагота не отлучали меня от любви Твоей, но дабы я все преодолевал ради Возлюбившаго меня. Даруй, да во всем являю себя, как служитель Христов, с великим терпением в бедствиях, в нуждах, в тесных обстоятельствах, в ранах, в темницах, в трудах, в бдениях, в постах, с чистотою, с ведением, с долготерпением, с добротою, с Духом Святым, с нелицемерною любовию, со словом истины, с силою Божиею; да последую Ему в чести и безчестии, среди порицаний и похвал; охотно с Ним и ради имени Его допуская здесь ругаться над собою, ибо Он, если пребуду верен до смерти, увенчает меня венцом жизни. Аминь.
Ікона Божої Матері ''Всіх скорботних Радість''
Запалити свічку
Зараз горять свічки
Будьте першим, хто запалить свічку перед цим святим образом.
Подати записку
Піднесіть святому образу прикрасу на знак подяки за чудо або сповнення молитви.
Назва цієї ікони сама по собі дарує надію та зміцнює віру в Богоматір як у Заступницю, що приходить на допомогу стражденним, утирає сльози й дарує відраду.
За словами молитви до Неї, Богоматір зображають у повний зріст — іноді з Немовлям, іноді без, оточену знедоленими людьми. Поруч часто малюють ангелів, які вказують на Неї як на джерело утіхи.
У XVII столітті в Москві прославилася ікона цього імені. Перше чудо сталося 1688 року над Євфимією, сестрою патріарха Йоакима, яка тяжко хворіла. Після щирої молитви вона почула голос Богоматері, що вказав їй на ікону «Всіх скорботних Радість» у храмі Преображення. Коли священик приніс образ і відслужив молебень, Євфимія отримала зцілення. На пам’ять про це встановлено свято 24 жовтня.