Юстин

Святий мученик Юстин Філософ народився в Сихемі — стародавньому місті Самарії. Батьки Юстина, греки, були язичниками. Святий з дитинства вирізнявся глибоким розумом, любов’ю до наук і палким прагненням до пізнання Істини. Він досконало вивчив різні напрямки грецької філософії: стоїків, перипатетиків, піфагорійців, платоніків — і переконався, що жодне з цих язичницьких вчень не відкриває шляху до пізнання Істинного Бога.

Одного разу, прогулюючись у відлюдному місці за містом і роздумуючи про те, де шукати шлях до пізнання Істини, він зустрів старця, який у тривалій бесіді розкрив Юстину сутність християнського вчення і порадив шукати вирішення всіх питань життя у книгах Священного Писання. "Але найперше, — сказав старець, — молися ревно Богу, щоб Він відкрив тобі двері Світла. Істину ніхто не може осягнути, якщо не дасть йому розуміння Сам Бог, Який відкриває її кожному, хто шукає Його з молитвою і любов’ю".

На 30-му році життя Юстин прийняв святе Хрещення (між 133 та 137 роками). З того часу свої обдарування та ґрунтовні філософські знання святий Юстин присвятив проповіді Євангелія серед язичників. Він почав мандрувати Римською імперією, всюди сіючи зерна спасительної віри. "Хто може сповіщати Істину і не сповіщає, той буде засуджений Богом", — писав він.

Юстин відкрив училище, де проповідував християнську філософію. Святий Юстин послідовно обстоював істинність і спасительність християнського вчення, переконливо спростовуючи і язичницькі мудрування (як, наприклад, у суперечці з філософом-кініком Кріскентом), і єретичні викривлення християнства (зокрема, він виступав проти вчення гностика Маркіона).

Близько 155 року, коли імператор Антонін Пій (138–161) розпочав гоніння на християн, святий Юстин особисто подав йому "Апологію" на захист безневинно засуджених на страту християн — Птолемея і Лукія; ім’я третього залишилося невідомим. В "Апології" він доводив неправдивість звинувачень, які висувалися проти християн, "від імені несправедливо ненависних і гнаних християн". "Апологія" справила настільки благотворний вплив на імператора, що він припинив гоніння. З рішенням імператора святий Юстин вирушив до Азії, де особливо жорстоко переслідували християн, і сам поширював радісну звістку про імператорський указ по навколишніх містах і країнах.

В Ефесі відбувся диспут святого Юстина з рабином Трифоном. Православний філософ на основі старозавітних пророчих писань доводив істину християнського віровчення. Ця суперечка викладена святим Юстином у творі "Розмова з Трифоном-юдеєм".

Друга "Апологія" святого Юстина була звернена до римського сенату. Написана вона була у 161 році, невдовзі після вступу на престол Марка Аврелія (161–180).

Повертаючись до Італії, святий Юстин, подібно до Апостолів, всюди проповідував Євангеліє і своїм Богонатхненним словом багатьох навертав до християнської віри. Коли святий прибув до Рима, Кріскент, який заздрив йому і якого Юстин завжди перемагав у дискусіях, висунув проти нього багато неправдивих звинувачень перед римським судом. Святого Юстина взяли під варту, піддали катуванням і він прийняв мученицьку смерть (+ 166).

Окрім згаданих творів, святому мученику Юстину Філософу належить ще низка праць: "Зауваження про душу", "Викриття проти еллінів", "Промова проти еллінів". Святий Іоанн Дамаскін зберіг значну частину твору святого Юстина "Про воскресіння", що не дійшов до нас у повному обсязі. Церковний історик Євсевій свідчить, що святим Юстином були написані книги "Співець", "Викриття всіх єресей, що існували" та "Проти Маркіона".

Мощі святого Юстина Філософа спочивають у Римі.