06.05.2021
Війна, політичні чвари, атаки на Церкву, пандемія коронавірусу… Це не просто буденність, а справжнє поле бою. Як вистояти, коли здається, що просвіту немає?
На жаль, такі роздуми нині відвідують кожного. Що більше випробувань випадає на долю, то важче знаходити внутрішні ресурси для протистояння їм. «Але ж я вірянин, чому ж легшає не стає?» — нарікає людина під час сповіді. Найскладніше — розтлумачити, що віра не є якимось аптечним засобом, який здатний зняти будь-який біль за чверть години. Ще важливіше при цьому нікого не образити, адже інакше душевні терзання та сумніви здатні перерости у справжню бурю, після якої люди часто втрачають визначений Господом шлях.
Звідки ж беруться зневіра та брак віри? Хтось сумує після втрати близьких, когось надломили життєві негаразди, а дехто побивається через нездійсненні бажання. Важкі періоди бувають у житті кожного, незалежно від того, чи є людина глибокоцерковною, чи далекою від релігії. Головна відмінність полягає в тому, що християнин довіряє все волі Божій і плекає в собі смирення, тоді як невірячна людина самотужки бореться із власним єством, засліплена гординею. Життя не лякає, коли на серці є віра та прийняття Божої волі. Найстрашніше починається тоді, коли ми уявляємо, ніби самостійно керуємо всіма подіями.
Проте діяти все одно необхідно. Виникає закономірне питання: що саме робити? Зміцнювати віру через знання! Простої віри недостатньо. Адже можна щиро вірити і в те, що Бога немає — такий шлях є безбожним, тупиковим і мертвим. Натомість справжня віра, будучи даром Божим, сповнена життя. Вона підтримується старанністю та працею. Щодня ми звертаємося з молитвою до Всевишнього, просимо допомоги та дякуємо Йому. Ми довіряємо Йому найголовніші рішення, покладаючись на Його волю, відвідуємо богослужіння, дотримуємося посту, беремо участь у церковних таїнствах і ділимося з ближніми духовною радістю. Ми також піклуємося про рідних, виявляємо любов, удосконалюємо інші чесноти та намагаємося вести моральне життя.
Звісно, трапляється звичайна людська втома, адже ми не можемо бути досконалими в усьому. Часом на дотримання всіх пунктів власних вимог банально не вистачає часу. Проте не слід забувати про головне — дякувати Богу за все! За саму можливість прокинутися, за дах над головою, за близьких поруч і за найпростіші життєві відчуття: здатність чути, бачити, торкатися й відчувати смак. Насправді це безцінні дари, і як можна не дякувати за них Тому, Хто їх дарує?
Ко настануть скрутні хвилини, зневіра візьме гору і знову постане питання «я ж вірянин, чому не легшає?», згадайте, що йти життєвим шляхом віруючій людині загалом складніше. Її кроки більш усвідомлені, вона бачить глибинні причини подій, а поняття «везіння» чи «удачі» для неї не існує. Якщо задумане зривається, гірке розчарування не стає важким тягарем для всіх довкола. Вона обов'язково запитає себе: «А чи дійсно це мені було потрібно, чи, можливо, я поки що не дорос до цього?». Перебуваючи ще на землі, така людина вже торує шлях до вічного життя — вона може спітикатися, піддаватися спокусам чи помилятися, проте щоразу знаходить сили підвестися і знову крокувати за Богом.
БОРИСПІЛЬ. Благочинний Олександр Стасів передав подарунки ветеранам до Воскресіння Христового та Дня Перемоги
ОДЕССА. Духовенство єпархії поздоровило зі святом Пасхи інвалідів
Новости недели
ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ. Внаслідок атак серйозних руйнацій зазнали два храми у Краматорську
ЛУЦЬК. До Святогірської лаври прибула гуманітарна допомога із Волинської єпархії
КИЇВ. Міністерка Тетяна Бережна заявила про намір прийти в суд, щоб вплинути на його рішення щодо Лаври
КИЇВ. Суд задовольнив скаргу парафії УПЦ щодо незаконної перереєстрації
КИЇВ. Внаслідок ворожого обстрілу постраждав Хрестовоздвиженський храм на Подолі
Анонсы событий
БОРИСПІЛЬ. Священник єпархії потребує лікування. Протоієрей Димитрій Бондар, настоятель храму пророка Божого Ілії села Великий Крупіль, батько п’ятьох дітей, знову перебуває у лікарні та продовжує боротьбу з тяжкими ускладненнями після хвороби. Після перенесеної пневмонії стан ускладнився: у легенях залишилися неповністю розправлені ділянки та густий плевральний випіт, що суттєво ускладнювало дихання. У грудні було проведено оперативне втручання, однак підвищена температура зберігалася…
СУМИ. Клірик єпархії організував безкоштовну евакуацію жителів громад, що опинилися під російськими обстрілами. У зв’язку з посиленням обстрілів прикордонних територій Сумської області, зокрема населених пунктів Краснопільської та Юнаківської громад, де зафіксовано значні руйнування цивільної інфраструктури, голова Центру реабілітації воїнів та мирних громадян Сумської єпархії УПЦ протоієрей Олександр Петренко організовує безкоштовну евакуацію жителів із цих небезпечних зон. Всіх, хто потребує допомоги в евакуації, просимо звертатися за телефоном: 095 511…
ХАРКІВ. Триває збір допомоги сім’ї священника, дім якого зруйновано внаслідок російського обстрілу. 10 жовтня внаслідок удару російських військ по селу Черкаська-Лозова Харківського району постраждали священнослужитель Української Православної Церкви ієрей Миколай Суменко та члени його родини. Наразі триває збір допомоги для постраждалої сім’ї священника. Як повідомив у своєму Telegram-каналі начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, у результаті обстрілу було пошкоджено будинки у приватному секторі села Черкаська-Лозова.
БОРИСПІЛЬ. Дружина священника потребує допомоги на лікування раку. Дружина священника Бориспільської єпархії Броварського благочиння, клірика храму Іоанна Богослова міста Бровари, протоієрея Олексія Лобко, матінка Ольга потребує допомоги на лікування онкологічного захворювання. Матінка Ольга Лобко вже вдруге отримала невтішний діагноз — злоякісна пухлина. Кілька років тому через злоякісне новоутворення їй видалили щитоподібну залозу. Цьогоріч медики встановили їй діагноз — рак молочної залози.
ВІННИЦЯ. Заштатний клірик єпархії архімандрит Олексій (Глущук) потребує фінансової допомоги на лікування та реабілітацію. ДІАГНОЗ: повторне гостре порушення мозкового кровообігу по ішемічному типу в лівій півкулі мозку, сенсо-моторна афазія, грубий правосторонній геміпарез. Зараз отець Олексій потребує реабілітації, яка дуже дорого коштує. Вартість запланованих послуг під час стаціонарного лікування у ЦЕНТРІ НЕЙРОРЕАБІЛІТАЦІЇ ПП «ОЛСВІТ МЦ» (без урахування медикаментів) складає 91 020,00 грн.