Тридцять першого жовтня в селі Мшанець, що на Самбірщині, урочисто відкрили та освятили монумент на честь отця Михайла Зубрицького — відомого священика, історика та етнографа. Подія приурочена до 170-річчя від дня народження душпастиря, який віддав служенню цьому населеному пункту понад три десятиліття. Перед церемонією освячення єпископ Самбірсько-Дрогобицький владика Ярослав Приріз звершив Архиєрейську Літургію. Автором проєкту пам’ятника став скульптор Олексій Коношенко. Мета меморіалу — зберегти згадку не лише про священника, а й про його величезний внесок у розвиток бойківської громади.
Інформацію про це оприлюднив Департамент інформації УГКЦ.
У своїй промові владика Ярослав підкреслив, що о. Михайло був піонером у системному вивченні побуту українського селянства. Завдяки його працям Мшанець увійшов до числа найбільш детально досліджених сіл Центрально-Східної Європи.
Архієрей нагадав, що науковий доробок видатного діяча налічує понад 300 різноманітних публікацій. Він збирав старовинні акти, фольклор, легенди та прислів’я, а у 1913 році передав до музею у Львові багату колекцію предметів традиційного бойківського побуту.
«Іван Франко, його ровесник і товариш по гімназії, високо цінував точність та чесність його досліджень. А історик Франк Сисин назвав отця Михайла „Нестором українського села“», — зауважив єпископ.
Також владика згадав про важкі випробування на життєвому шляху священика: у 1914 році австрійська влада затримала його за безпідставними звинуваченнями у москвофільстві, після чого о. Михайло пройшов через жахи концтабору «Талергоф».
Новий монумент встановили на подвір’ї храму у Мшанці, хоча справжнє місце поховання отця Михайла знаходиться у селі Береги Долішні на території сучасної Польщі.
«У радянський час пам’ять про отця Михайла намагалися стерти. Та Господь сказав: „Коли оці замовчать, кричатиме каміння“ (Лк. 19, 40). І ось цей камінь стоїть не там, де спочиває тіло, а там, де жило служіння, у селі, якому священник присвятив найкращі роки свого життя», — акцентував владика Ярослав.
Єпископ закликав вірних не обмежуватися лише встановленням матеріальних пам’ятників, а брати приклад із життя та праці священнослужителя.
Звернувшись до цитати з Послання до євреїв (Євр. 13, 7): «Пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже...», архієрей додав: «Пам’ять без наслідування залишається лише каменем… Найкращим пам’ятником отцю Михайлові будемо ми».
На завершення проповіді владика висловив вдячність пароху Мшанця о. Роману Грому за ідею увічнити постать о. Михайла, а також науковцям, скульптору Олексієві Коношенку, архітекторам, меценатам, волонтерам, керівництву Стрілківської громади та місцевим жителям, які долучилися до реалізації ініціативи.
Сам меморіал являє собою вертикальне коло заввишки майже 5 метрів, що уособлює вічність. По центру розміщено наскрізний силует душпастиря, крізь який можуть проходити люди. За задумом митця, це створює ефект символічного занурення в епоху отця Михайла Зубрицького. Від центральної фігури розходяться концентричні рельєфні хвилі на зразок кіл на воді.
Головна ідея проєкту полягає в тому, що діяльність однієї видатної особистості здатна запустити позитивні трансформації, які резонуватимуть із наступними поколіннями. Цей пам’ятник є елементом масштабнішого задуму з облаштування у Мшанці меморіального парку та публічного простору з амфітеатром для проведення культурних і просвітницьких подій.
Завершилися урочистості проведенням культурно-мистецького фестивалю під назвою «В гості до бойків: код Зубрицького», присвяченого спадщині священика та унікальній культурі Бойківщини. Гостей чекали освітні платформи, дискусійні панелі, майстер-класи, показ документального кінострічки та святковий концерт.