У Тернополі організували Науковий круглий стіл під назвою «Берестейське єднання 1596 року: історичний і богословський вимір та соціокультурні наслідки», приурочений до 430-річчя цієї історичної події. Захід зібрав духовенство, науковців та громадських діячів задля глибшого розуміння значення унії, її впливу на українську духовну традицію, освітню сферу, культуру та формування національної самосвідомості.
Цю інформацію оприлюднив Департамент інформації УГКЦ.
Подія відбулася в рамках державних заходів із вшанування пам’ятних дат і ювілеїв у 2026–2027 роках, до офіційного переліку яких увійшло 430-річчя укладення Берестейської унії. Присутні детально проаналізували історичний контекст церковного об'єднання, його теологічне значення, суспільно-політичну ситуацію того часу, а також довгострокові наслідки для українців.
Під час свого виступу митрополит Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк акцентував увагу на трьох ключових складових Берестейської унії: прагненні відновити сопричастя з Апостольським престолом, обранні європейського вектору розвитку для Київської митрополії, а також створенні нових перспектив для розвитку науки, освіти і культури.
Архиєрей окремо зупинився на європейському цивілізаційному виборі, назвавши його одним із найважливіших результатів Берестейського єднання. Він провів паралель між кроками церковних ієрархів наприкінці XVI століття та сьогоднішньою боротьбою України за законне місце серед європейських держав.
«Ми не лише географічно належимо до Європи, але й прагнемо бути повноправною частиною європейської родинної спільноти — частиною, яка має власну гідність, голос і значення», — зазначив владика.
Окрім цього, митрополит Теодор підкреслив цивілізаційні та культурно-освітні здобутки унії, зокрема розширення можливостей для навчання у західноєвропейських вишах, популяризацію наукових досягнень, розвиток книгодрукування, мистецького та музичного надбання. На його думку, цей процес справив суттєвий вплив не лише на греко-католицьку спільноту, а й на загальноукраїнський культурний простір.
Владика висловив сподівання, що ця наукова дискусія допоможе переосмислити минуле та знайти в ньому ціннісні орієнтири для сьогодення, що особливо актуально з огляду на російську агресію та захист української свободи й ідентичності.
Проректорка з науково-педагогічної роботи Західноукраїнського національного університету Уляна Корун зазначила, що Берестейська унія виступала не просто адміністративним церковним кроком, а визначною подією, яка поставила перед українським суспільством виклик щодо захисту духовної самобутності, свобод та вірності рідній традиції.
Деканка соціально-гуманітарного факультету ЗУНУ, професорка Оксана Гомотюк наголосила на потребі критичного та професійного аналізу історичних джерел, особливо в умовах активної інформаційної пропаганди. Вона також відзначила вагомий внесок Української Греко-Католицької Церкви у збереження української національної, освітньої та культурної спадщини.
Синкел Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ о. Віталій Козак підготував доповідь «Берестейське єднання як відповідь на тогочасні глобальні виклики». У ній він проаналізував причини укладення унії та її роль у релігійних і суспільних змінах на території Європи наприкінці XVI століття.
Учасники зібрання також обговорили соціокультурний вплив Берестейської унії на розвиток писемності, духовної літератури, інтелектуальної думки та релігійної ідентичності. Значну увагу приділили темі сучасного міжконфесійного діалогу, взаємної поваги та пошуку спільних орієнтирів.
Завдяки міждисциплінарному характеру заходу вдалося дослідити Берестейську унію через призму історії, теології, культурології, соціології та психології. Присутні наголосили на вкрай важливій співпраці релігійних та академічних кіл задля вивчення складних історичних періодів, збереження історичної пам'яті та протидії будь-яким маніпуляціям минулим.