18 вересня 2026 року у віці 72 років після тривалої та важкої хвороби завершив свій земний шлях Високопреосвященніший Віссаріон (Стретович), митрополит Овруцький і Коростенський.
Майбутній владика народився 4 грудня 1953 року, в день свята Введення у храм Пресвятої Богородиці, в селі Поляна Коростенського району на Житомирщині, і майже все його життя було тісно пов'язане з духовним служінням на поліській землі.
Попри запеклу атеїстичну пропаганду того часу, він обрав шлях служіння Богу та вступив до Московської духовної семінарії, яку закінчив у 1983 році вже як випускник духовної академії. 1 квітня 1983 року у Троїце-Сергієвій Лаврі Василь Стретович прийняв чернечий постриг із чернечим ім'ям Віссаріон на честь преподобного Віссаріона Єгипетського.
Його дияконська хіротонія відбулася 21 вересня 1983 року, а вже 25 вересня того ж року він прийняв священицький сан.
У період з 1983 до 1986 року ієромонах Віссаріон ніс служيння кліриком у Житомирському Спасо-Преображенському кафедральному соборі. У 1986 році його направили до церкви Різдва Богородиці у селі Білокоровичі Житомирської області, а з 1987 року він служив у Свято-Василіївському соборі Овруча, де також виконував обов'язки благочинного цього округу.
На цій посаді він трудився до 1992 року, причому у 1990 році був возведений у сан ігумена.
Синод Української Православної Церкви 29 липня 1992 року ухвалив рішення обрати ігумена Віссаріона (Стретовича) єпископом Коростенським та вікарієм Житомирської єпархії. Після отримання сану архімандрита 24 серпня 1992 року відбулася його єпископська хіротонія.
22 червня 1993 року Священний Синод УПЦ заснував самостійну Овруцьку єпархію, доручивши керувати нею єпископу Віссаріону з титулом «Овруцький і Коростенський», на цій кафедрі він і перебував до кінця своїх днів.
За роки його архіпастирського служіння на Поліссі було зведено безліч нових храмів, відкрито сотні парафій та засновано три монастирі.