Сьогодні стало відомо про смерть Високопреосвященнішого Віссаріона (Стретовича), митрополита Овруцького і Коростенського, який пішов із життя 18 вересня у віці 73 років після тривалої та важкої хвороби.
Життєвий шлях та початок служіння
Майбутній архіпастир з'явився на світ 4 грудня 1953 року, в день свята Введення у храм Пресвятої Богородиці, в селі Поляна Коростенського району на Житомирщині. Практично вся його біографія тісно переплептена з духовним служінням на Поліській землі.
Попри активну атеїстичну кампанію того часу, він обрав шлях служіння Богу та став студентом Московської духовної семінарії, яку завершив у 1983 році вже з дипломом духовної академії. Того ж року, 1 квітня, у Троїце-Сергієвій Лаврі Василь Стретович прийняв постриг у чернецтво, отримавши ім'я Віссаріон на честь преподобного Віссаріона Єгипетського.
Його дияконська хіротонія відбулася 21 вересня 1983 року, а вже за кілька днів, 25 вересня, він прийняв священницький сан.
Церковне служіння на Житомирщині
У період з 1983 по 1986 рік ієромонах Віссаріон ніс служيння кліриком у Житомирському Спасо-Преображенському кафедральному соборі. У 1986 році його направили до церкви Різдва Богородиці в селі Білокоровичі Житомирської області, а ще за рік, у 1987-му, він перейшов до Свято-Василіївського собору міста Овруч із призначенням благочинним цього округу.
На цій посаді він трудився до 1992 року, причому у 1990 році отримав сан ігумена.
29 липня 1992 року Синод Української Православної Церкви ухвалив рішення обрати ігумена Віссаріона (Стретовича) єпископом Коростенським та вікарієм Житомирської єпархії. Після того, як його звели в сан архімандрита, 24 серпня 1992 року відбулася його єпископська хіротонія.
Архіпастирське служіння в Овруцькій єпархії
Самостійна Овруцька єпархія була заснована 22 червня 1993 року рішенням Священного Синоду УПЦ, який доручив єпископу Віссаріону очолити її з титулом «Овруцький і Коростенський». Саме на цій кафедрі він перебував аж до своєї кончини.
За роки його пастирської діяльності на Поліссі вдалося відкрити три чернечі обителі, сотні нових парафій та освятити безліч храмів.
23 листопада 2000 року владику Віссаріона підвищили до сану архієпископа, а у 2010 році він став митрополитом. Окрім численних церковних нагород, він також був удостоєний державного ордена «За заслуги» III ступеня.
Окрім основної діяльності, з 10 лютого по 14 червня 2011 року він тимчасово керував Житомирською єпархією.
Останні роки життя та кончина
Останні роки митрополиту Віссаріону довелося долати не лише важку недугу, а й захищати власну честь у суді, спростовуючи безпідставні звинувачення, які так і не були доведені за весь час розслідувань.
Незважаючи на те, що через тяжкий стан здоров'я владика останні місяці був прикутий до ліжка, навіть за три дні до його смерті прокурор наполягав на його особистій появі на судовому засіданні, ігноруючи надані медичні довідки.
За життя владика вирізнявся скромністю, невибагливістю та справжнім молитовним духом, приділяючи особливу увагу нічному молитовному правилу.
Перед самим відходом у вічність він попрощався з усіма близькими і, прийнявши Свята Христові Тайни, відійшов до Господа, якому присвятив усе своє життя.
Світла та вдячна пам'ять про владику Віссаріона назавжди залишиться в серцях вірян поліського краю.