Під час археологічних робіт у ризниці церкви Аваш дослідники натрапили на незвичні реліквії, що поєднують у собі церковне мистецтво та військові обладунки. Головними знахідками стали французький позолочений хрест віком 800 років та залишки середньовічної кольчуги, що є вкрай нетиповим для сакральних споруд.
Про це інформує Arkeonews.
Дослідження на території церкви Аваш тривали протягом дев'яти місяців і остаточно завершилися у 2026 році. Процес стартував 19 січня 2026 року під наглядом фахівців бібліотеки та музею Васса Альберта. Артефакти виявили під час оновлення гравійної підлоги в ризниці — приміщенні, призначеному для зберігання літургійного посуду та священного одягу.
Знайдені фрагменти обладунків складаються з металевих кілець, з'єднаних між собою так, аби забезпечувати водночас міцний захист і рухливість. Музейні працівники наразі не з'ясували, чи належала ця екіпіровка людині, причетній до служіння в храмі, чи опинилася там випадково пізніше.
Паралельно з цим співробітники Музею імені Йожефа Катони здійснювали розкопки на території військового летовища в Кечкеметі. Там під керівництвом археолога Андраша Крістофа Фазекаша на початку літа 2026 року було відкрито дев'ять поховань, датутої першою половиною VII століття. Серед похованих осіб виявилося п'ятеро жінок і двоє чоловіків, тоді як стать ще двох скелетів залишилася невідомою через сильні пошкодження.
Щодо знайденого у церкві Аваш переносного розп'яття, то його уламки походять із Ліможа — відомого середньовічного центру художньої обробки металу, що розташовувався на півдні Франції. Як підкреслив музейний археолог Дьєрффі-Віллам Жомбор:
"Збережені фрагменти належать до хреста, виготовленого в Ліможі, великому середньовічному центрі металообробки на півдні Франції."
Ці відкриття яскраво демонструють тісний взаємозв'язок між духовним життям та військовою справою в минулі століття.
На думку археологів, результати робіт у церкві Аваш вказують на глибоку інтеграцію релігії та ратних традицій у середньовічній Угорщині. Поєднання таких різнорідних предметів дає науковцям нові можливості для аналізу культурних і соціальних процесів тієї епохи.
Подібні археологічні відкриття дають змогу дослідникам глибше осягнути, яким чином перетиналися різні сторони життя людей, створюючи самобутню історичну спадщину.