17 жовтня, одразу після урочистих заходів із нагоди перенесення чудотворного образу Віленської ікони Божої Матері «Знамення» у Свято-Духівський монастир, відбулося екстрене засідання Ради Литовської Православної Церкви — саме так іменує себе Вільнюська архиєпархія РПЦ.
Головною темою зустрічі стало обговорення двох законопроектів, поданих на розгляд парламенту депутатами від фракції «Союзу Вітеччини — християнські демократи Литви».
Як зазначається в офіційному прес-релізі депутатів, запропоновані поправки до Закону про релігійні громади та об’єднання передбачають, що релігійні організації не зможуть отримати статус традиційних чи розраховувати на інше державне визнання, якщо їхні керівні центри мають зв'язки з суб'єктами, щодо яких діють міжнародні санкції або законодавчі обмеження Литви, або ж якщо їхня діяльність загрожує суспільному порядку й державній безпеці.
«Йдеться не просто про чергову атаку на нашу Церкву, а про далекосяжні плани щодо вилучення у Литовської Православної Церкви історичних православних храмів, зокрема Свято-Духовського монастиря, Пречистенського кафедрального собору, Миколаївську та П’ятницьку церкви у Вільнюсі, а також Успенську церкву у Вевісі», — заявляють представники архиєпархії на своєму сайті.
На їхню думку, ще однією метою цієї ініціативи є прагнення домогтися, аби всіх православних вірян у Литві представляв виключно Константинопольський Патріархат. «Також створюються передумови для виключення Литовської Православної Церкви з числа традиційних релігійних громад Литви у зв’язку з уявною загрозою національній безпеці. При цьому достовірних фактів і доказів такої загрози не існує», — наполягають у ЛПЦ.
Члени Ради висловили глибоку стурбованість, тривогу та різкий протест проти таких законодавчих кроків, розцінюючи їх як порушення конституційних прав віруючан і норм основного закону. Вони підкреслили, що подібні заходи здатні спровокувати небезпечне та нічим не обґрунтоване релігійне протистояння, наголосивши на необхідності збереження міжетнічного та релігійного миру в литовському суспільстві, до чого ЛПЦ закликала неодноразово.
«Під час засідання Рада розглянула ситуацію, що склалася, та можливі заходи щодо захисту конституційних прав Литовської Православної Церкви та її віруючих. У цих тривожних обставинах Рада підтримала заклик митрополита Віленського та Литовського Інокентія до посиленої молитви», — додають у пресслужбі ЛПЦ.
Варто нагадати, що 14 жовтня у Вільнюсі на спеціальній пресконференції було презентовано міжнародне аналітичне дослідження «Використання релігії як інструменту впливу та загрози безпеці Литви та Європи в контексті російської військової агресії».
Колишня прем'єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте, котра взяла участь у цьому заході, акцентувала увагу на тому, що структури Московського Патріархату всередині країни продовжують повністю підпорядковуватися рішенням із Москви.
«Рішення про те, що відбувається в Литві, хто призначається на посади, хто керуватиме і так далі, ухвалюються не самостійно. Ці рішення значною мірою залежать від Москви», — заявила тоді пані Шимоніте.
26 квітня 2026 року у Вільнюсі, в стінах Пречистенського кафедрального собору, Литовська православна єпархія Московського Патріархату організувала міжнародну конференцію, присвячену 680-річчю цього храму та загалом історії православних традицій у Литві. Незважаючи на заявлений організаторами науково-богословський формат, список запрошених гостей викликав чимало запитань у місцевих експертів та журналістів, адже серед учасників були особи, відомі поширенням проросійської пропаганди.
Особливу увагу привернула присутність представника Московського Патріархату при Антіохійському Патріархаті архимандрита Філіпа Васильцева, який уже встиг відзначитися гучними скандалами в Європейському Союзі. Зокрема, його діяльність у Болгарії супроводжувалася порушеннями місцевого законодавства, про що детально писали медіа. Журналісти зазначали, що він тісно співпрацює з Імператорським православним палестинським товариством — організацією, яку очолює колишній очільник ФСБ та експрем'єр Росії Сергій Степашин.
Раніше міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявляв про необхідність обмежити діяльність російських спецслужб усередині Православної Церкви республіки.
Цю заяву Будріс зробив після оприлюднення національною розвідкою щорічної оцінки загроз безпеці, де вказувалося, що Вільнюсько-Литовська православна архиєпархія попри всі декларації про прагнення до більшої автономії зберігає сильну залежність від Москви.
«Ми повинні запобігати діяльності російських спецслужб у цій організації. Якби це була компанія, яка прагне інвестувати в стратегічний сектор, ми б перевірили, чи відповідає вона інтересам національної безпеки. Через її зв'язки з російськими службами та прямий вплив їй не було б дозволено володіти активами поблизу наших стратегічних об'єктів», — зауважив литовський міністр.
Ще у 2025 році литовські социологи опублікували дані дослідження про те, як Російська Православна Церква в Литві намагається адаптувати свій імідж після початку масштабного російського вторгнення в Україну. За їхніми висновками, після 2022 року РПЦ у Литві зіткнулася з кризою легітимності та змінила тактику публічних виступів: формально дистанціювавшись від Москви зовні, інституційно структура залишилася в рамках парадигми Московського Патріархату.
Митрополит Інокентій, який очолює Віленсько-Литовську архиєпархію, раніше публічно заявляв, що його погляди на війну в Україні розходяться з позицією Патріарха Кирила, проте відмовився розривати з ним молитовне єднання. Згодом, як констатують соціологи, низка священників, які відкрито засудили агресію, зазнали покарань, що розцінюється експертами як «репресії проти інакодумства всередині єпархії».
Читайте також
Для більшості жителів Литви православ'я — це “російська віра”, — о. Володимир Селявко