Український католицький університет зазнав тяжкої втрати: на фронті загинув випускник його Гуманітарного факультету Любомир Медик. Воїн віддав своє життя за Батьківщину в жовтні, виконуючи бойове завдання поблизу Степногірська на Запорізькому напрямку.
Цю сумну новину оприлюднила пресслужба УКУ.
Вищу освіту за історичним спрямуванням Любомир здобув у стінах університету у 2009 році, отримавши диплом магістра. Він щиро захоплювався вивченням старих світлин, збирав колекції старовинних речей та автентичного українського одягу. Зібрані ним артефакти передавали атмосферу минулих століть, розкривали побут українців та ілюстрували багатство нашої культури,м чим він охоче ділився з підписниками у соціальних мережах.
Бувши уродженцем мальовничого Яремча, він безмежно любив свою малу батьківщину та всю Україну. З початком повномасштабної агресії чоловік став на захист держави у лавах 157-ї окремої механізованої бригади.
Після звістки про загибель Героя близькі, товариші та знайомі діляться теплими спогадами про нього. Вони описують Любомира як щиру людину, глибокого філософа, допитливого дослідника та обдарованого літератора, який майстерно володів словом і писав захопливі оповідання. Знайомі назагал запам'ятали його надзвичайно доброзичливим, шляхетним і наділеним тонким гумором.
«Любко був дуже добрим і чуйним. Він умів підтримувати, тішився успіхами інших і зовсім не соромився про це написати. Коли Любко пішов до війська, я завжди раділа його дописам у фейсбуці. Останній був смішний, про Радіодиктант національної єдності. Світла пам’ять, Любку. Дякую тобі за доброту, за підтримку і за те, що вмів радіти за інших. Дуже боляче», – згадує одногрупниця Софія Ліщинська.
«Я знала Любка з УКУ і дуже добре запам'ятала, як ми сиділи на якомусь спецкурсі з середньовічної історії, і я була вражена, як розумно і водночас просто він говорить. Часто студенти в університеті захоплюються концепціями чи теоріями, але за словами Любка був помітний власне гострий розум – я раніше цього не зустрічала і дуже запам'ятала той момент. Крім цього, він був дуже цікавою і теплою людиною. Цілий світ зник в одну мить, дуже шкода і світла пам'ять», – розповіла подруга Лада Москалець.
«Любчик… Оце недавно ти мені писав, що ти вже 8 місяць на позиції і невідомо коли вас виведуть. А ще писав, що мрієш про хатку так далеко в селі, щоб там нікого не було і жити там відлюдником. Я не можу повірити… У цій війні ми втратили ще одну неймовірно світлу, глибоку людину, знавця та дослідника старовини, талановитого оповідача, отого особливого типу вродженого філософа», – написала Устя Стефанчук.
«Він мав стільки добра та любові в серці… Прагнув жити простим людським життям», – розповів брат полеглого воїна Михайло Медик.