Полтавський окружний адміністративний суд відмовив жителю Горішніх Плавнів, який вимагав анулювати його мобілізацію до лав Збройних Сил України та вимагав звільнення зі служби. Позивач намагався переконати суд у незаконності дій ТЦК через свою минулу тяжку судимість та релігійні погляди, проте Феміда стала на бік військкомату.
Про це інформує Інтернет-видання Полтавщина.
Передісторія справи та церковний сан позивача
Згідно з матеріалами судової справи, у жовтні 2005 року чоловіка засудили до 6 років позбавлення волі за навмисне завдання тяжких тілесних ушкоджень. У вересні 2009-го його звільнили умовно-достроково, а у 2019 році офіційно зняли з військового обліку через наявність судимості за тяжкий злочин. Того ж року він став дияконом євангельської церкви «Віфанія» у Горішніх Плавнях, а вже влітку 2024 року отримав статус пастора цієї ж релігійної громади.
Попри зняття з обліку, 4 вересня 2024 року пастор актуалізував свої дані через мобільний застосунок «Резерв+». Згодом з'ясувалося, що він також був зареєстрований у Яворівському районі на Львівщині. 3 липня 2025 року до держреєстру призовників внесли відомості про порушення ним правил обліку, після чого Яворівський відділ поліції отримав запит на його розшук.
Мобілізація та подальша служба
Вже 8 липня під час заходів із оповіщення громадян на Львівщині представники ТЦК затримали чоловіка та скерували його до військкомату. Пройшовши швидку військово-лікарську комісію, яка визнала його придатним, пастор був мобілізований.
Попри свої релігійні переконання, що нібито забороняють брати зброю до рук, спочатку його зарахували курсантом навчальної батареї реактивної артилерії. Згодом він змінив кілька підрозділів, і починаючи з березня 2026 року обіймає посаду чергового команди забезпечення.
Рішення суду щодо законодавства та віри
Під час розгляду справи суддя звернув увагу на оновлення в українському законодавстві про мобілізацію, що набули чинності 18 травня 2024 року. Нова норма закону скасувала положення, яке раніше дозволяло виключати з обліку осіб, засуджених за тяжкі злочини. Оскільки чинні норми не забороняють повертати таких громадян на облік, дії ТЦК щодо поновлення статусу військовозобов'язаного та призову були правомірними.
Аргументи щодо релігійних переконань і медогляду
Стосовно релігійних аргументів пастора, суд спирався на правові позиції об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду. Суддя підкреслив, що вітчизняне законодавство дійсно гарантує право на альтернативну службу замість строкової, проте цей інструмент не застосовується під час мобілізації в умовах воєнного стану.
У рішенні наголошується, що захист країни є конституційним обов'язком кожного громадянина, а неможливість уникнути служби через релігійні погляди є виправданим та законним обмеженням у період повномасштабної агресії.
Додатково суд зауважив, що позивач не оскаржував вердикт військово-лікарської комісії у встановленому законом порядку, що само по собі є достатньою підставою для відмови у скасуванні результатів медогляду. У підсумку суд повністю відхилив адміністративний позов пастора.