Спасо-Преображенський храм Мирозького монастиря, розташований у Пскові, який раніше перебував під опікою Псковського музею-заповідника, передано Російській православній церкві. Працівники музейної галузі висловлюють глибоке занепокоєння тим, що регулярні богослужіння у стінах пам'ятки можуть безповоротно знищити унікальні фрески XII століття.
Про це інформує Радіо Свобода.
Згідно з офіційним прес-релізом музею від 25 жовтня, установу було офіційно повідомлено про припинення її прав на оперативне управління цією спорудою. Відповідне розпорядження надійшло від Росмайна, причому місцева адміністрація Пскова та області не брала участі в цьому процесі. Окрім самого храму, у відання РПЦ перейшли і братські корпуси Мирозького монастиря, зведені в період із XV по XIX століття.
У документі зазначається, що подальші заходи з реставрації Спасо-Преображенського собору та збереження унікальних розписів XII століття виконуватимуться релігійною структурою з огляду на піввіковий досвід Псковського музею у підтримці спеціального мікроклімату та вологості.
Як повідомляє видання «Важливі історії», експерти-музейники надзвичайно стурбовані долею старовинних фресок, які є безцінною історичною спадщиною. Поки обєктом опікувався музей, служби проводилися лише у великі свята з обов'язковим суворим контролем температури та вологості. Навіть у сиру та туманну погоду доступ туристів до храму закривався задля уникнення різких кліматичних коливань. Зараз же фахівці бояться, що через постійний притік вуличної вологи, верхній одяг і взуття парафіян, а також кіптяву від запалених свічок живопис буде знищено.
Етнограф та доцент Новгородського державного університету Ельвіра Гептінг процитувала слова однієї з наглядачок храму: «Цьому храму не жити. Увесь живопис загине. Не знаю, чи зможу я зайти в цей храм ще колись, через рік. Через рік уже рятувати не буде чого». Вона також додала, що четверо штатних музейних наглядачів будуть звільнені, а решту працівників переведено на інші посади.
Практика передачі культурних та історичних цінностей під юрисдикцію РПЦ вже неодночасно викликала тривогу серед реставраторів, істориків та мистецтвознавців. Найгучнішим прецедентом стала передача всесвітньо відомого шедевра Андрія Рубльова — ікони «Трійця». Попри застереження фахівців Третьяковської галереї та незалежних експертів щодо вкрай крихкого стану фарбового шару, у 2023 році ікону XVI століття передали до церкви та встановили у Свято-Троїцькому соборі Трійце-Сергієвої лаври у спеціальній кліматичній капсулі. Пізніше, у вересні 2026 року, стало відомо про поломку цього обладнання, внаслідок чого ікона зазнала пошкоджень і була вилучена з іконостасу.
Нагадаємо, що Спасо-Преображенський собор Мирозького монастиря звели у першій половині XII століття, а його стіни розписували майстри візантійської школи. Ця споруда є найдавнішою серед десяти храмів Пскова, які входять до престижного списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.