Зустріч єпископів ЄС у Брюсселі
Протягом 14–16 жовтня у Брюсселі проходила Осіння пленарна асамблея Комісії єпископських конференцій Європейського Союзу (COMECE). До цієї події долучився делегат від Української Греко-Католицької Церкви отець Іван Данчевський. Головною темою заходу, що проходив під гаслом «Magnifica humanitas: Європа, людська гідність і спільне благо», стали етичні проблеми впровадження штучного інтелекту, служіння Церкви у сучасному світі, а також реалії в Україні, яка потерпає від війни.
Цю інформацію оприлюднив Департамент інформації УГКЦ.
Позиція керівництва COMECE та етика штучного інтелекту
Звертаючись до присутніх на відкритті асамблеї, очільник COMECE єпископ Маріано Крочата акцентував увагу на тому, що європейську історію творять особистості, здатні вірити, мислити, робити свідомий вибір та брати на себе відповідальність.
Спираючись на енцикліку Папи Лева XIV «Magnifica humanitas», він зазначив, що людина має залишатися центральною фігурою будь-якого технологічного розвитку. Штучний інтелект повинен рости контрольовано та з обов'язковою повагою до людської гідності.
За результатами дискусій єпископи ухвалили документ «Європейська відповідальність в епоху штучного інтелекту». У тексті міститься заклик до Європи займати лідерські позиції у сфері етичного розвитку цієї технології. Духівники наголосили, що пріоритетами мають бути свобода й людська гідність, а вектори інновацій повинні визначатися справедливостю, солідарністю, турботою про природу та субсидіарністю.
На думку ієрархів, застосування штучного інтелекту вимагає повної прозорості та підзвітності, аби новітні технології не перетворилися на інструмент дискримінації, маніпуляцій чи ізоляції суспільства.
Свідчення про війну в Україні
Важливою частиною асамблеї стала доповідь о. Івана Данчевського про ситуацію в українській державі. Священник зауважив, що для українців поняття свободи сьогодні є не просто теорією, а суворою щоденною боротьбою. Це право на порятунок під час нічних повітряних тривог, можливість зігріти дитину, зарядити мобільний пристрій, купити необхідні ліки для старших людей, гідно поховати загиблого й при цьому не втратити віру.
Доповідач підкреслив, що за кожною сухою цифрою у звітах ховаються розбиті будинки, розлучені родиي, психологічно травмовані малюки, а також біль військових і ветеранів. Це стосується і сімей, які чекають звісток про зниклих безвісти чи полонених, та людей, що шукають у собі сили продовжувати жити після тяжких втрат.
Згадуючи настанови Блаженнішого Святослава про те, що головним обов'язком пастиря в часи війни залишається збереження людяності в нелюдських умовах, отець Іван виділив три ключові напрями служіння УГКЦ: постійну присутність поряд з паствою, надання практичної допомоги та загоєння ран, завданих війною.
Він розповів про душпастирську роботу священників у прифронтових зонах, служіння військових капеланів біля захисників, а також про діяльність парафій і церковних організацій, які забезпечують громадян їжею, прихистком, медикаментами та психологічною допомогою.
Заклик до європейської спільноти
Звертаючись до католицьких єпископів Європи, представник УГКЦ закликав їх бути голосом правди та моральної сили. Він наголосив на важливості послідовної підтримки справедливого миру, який не може базуватися на умовах агресора, а має включати звільнення полонених, повернення депортованих українських дітей та дотримання норм міжнародного права.
Отець Іван наголосив, що не можна допустити появи синдрому втоми від війни в Україні, а гуманітарна, медична й психологічна підтримка мають надалі залишатися серед ключових завдань європейських інституцій.
На завершення виступу він звернувся із закликом і надалі підтримувати євроінтеграційний курс України та активно захищати релігійну свободу на територіях, які наразі перебувають під тимчасовою окупацією.